Про нас
увійти

Олена Підгрушна: "Цього року всі сторонні думки відкинула на другий план"

категорія: Зимові види | дата: 03 12 2012
Олена Підгрушна:

Головною героїнею першого етапу кубку Світу для українських вболівальників, безумовно, стала Олена Підгрушна, яка в спринтерській гонці досягла першого в своїй кар’єрі подіуму кубку Світу. По завершенні етапу ми попросили капітана жіночої збірної поділитись враженнями від виступів в Остерсунді.

— Лєна, прийми вітання з двома чудовими результатами на першому етапі Кубку світу! З якими враженнями залишаєш Швецію?

— Звичайно, враження дуже позитивні, і деякою мірою відчуваю приємний шок. Я сама від себе не очікувала такого результату, і дуже рада, що все так вийшло. І, не зважаючи на невдалу індивідуальну гонку, і на сьогоднішні два промахи, фінішний протокол приносить більше позитивних емоцій.

— Серед твоїх результатів в гонках кубку Світу одразу п’ять найкращих — саме в Остерсунді. Ти знаєш секрет місцевої траси?

— (Сміється) Ні, не знаю. Я поки що й сама не зрозуміла, чому на цій трасі виходить виступати краще.

— Перший етап розтягнувся на два тижні. Незвично було?

— З одного боку, незвично, з іншого — для спортсменів це дало більше можливостей для відпочинку. А оскільки я тут бігла чотири старти, до дуже добре було, що і після естафети був час для відпочинку, і після індивідуальної гонки… Відповідно, змагатись було набагато легше.

— В індивідуальній гонці в тебе були дещо гірші швидкісні показники порівняно з іншими стартами. Чому так сталось?

— Не знаю. В мене поки що немає відповіді на це питання.

— Після 33-го місця в четвер, могла подумати, що по закінченні етапу посядеш проміжне п’яте місце в загальному заліку?

— Не думала, і, напевне, не могла так думати (Посміхається). І взагалі — я не замислювалась над тим, які можуть бути результати, просто хотіла пробігти максимально добре.

— Після того успіху, який був вчора, важко було налаштуватись на продовження боротьби в перс’юті?

— Я не можу сказати, що це друге місце якось психологічно тиснуло на мене. Нічого подібного не було, і налаштовувалась я на звичайний старт: і з другого місця треба бігти, і з двадцять другого — дистанція від цього менше не стає. Важче було лише в тому плані, що темп самого бігу був дуже високий від початку і, по суті, до самого кінця. Особливо — коли після двох промахів на другому рубежі я опинилась в щільній групі в районі 10-13 місця. Це була величезна боротьба із собою, потрібно було триматись і не відставати ні в кому разі, тому що тут кожна секунда — це місце в протоколі і в кінцевому результаті — залікові бали.

— Переглядаючи кадри з вчорашньої прес-конференції, здалось, що під час цієї розмови в тебе ледве не сльози на очах накочувались…

— Ні, це хибне враження. Просто після морозної гонки очі трохи пекли, відчувався певний дискомфорт. І це продовжувалось навіть ввечері, коли я лягала спати.

— Останні два дні була досить низька температура повітря. Наскільки вдалось пристосуватись до таких погодних умов?

— Вдалося! (Посміхається) На початку руки ще трохи замерзали, але зі мною це буває часто, коли до першої стрільби трошки підмерзаю. Сьогодні вийшло так само. Більш того — перший рубіж відстріляла краще, ніж другий, коли руки вже повністю "відійшли".

— Пам’ятаю — коли минулого сезону довелось виступати в сильний мороз на чемпіонаті Європи, це закінчилось обмороженням пальців. Цього разу обійшлось?

— Ну в мене і тоді обмороження не було — це вже журналісти дофантазували. Ну і сьогодні нічого поганого не відчуваю. Це вже, напевне, професійне — коли в мороз кінчики пальців дещо прихватують. Але кожен бореться з морозом, як може.

— Прогнози — річ невдячна. Тому зазирати вперед ми не будемо. Але чи є в тебе відчуття, що ти зробила якісний крок вперед порівняно з минулим сезоном?

— Звичайно! Принаймні, минулого року дістатися подіумів в мене не виходило. І взагалі, той сезон був дуже важкий і в психологічному, і в фізичному плані. По суті, цілий сезон я боролася сама з собою, з негативними емоціями. І, звичайно, це мало також відповідний вплив на результати. Цього року всі сторонні думки відкинула на другий план і все вийшло добре.

— Перший подіум, перша прес-конференція, п’ятірка загального заліку… Чи є те, чого тобі бракувало цього тижня?.. В чому ще є прогрес?

— Звичайно, можливості для прогресу ще досить великі. В першу чергу, це стрільба: так, як я стріляла на тренуваннях, і те, що поки виходить на змаганнях — це небо і земля. Тобто, великий крок назад, який, безумовно, потрібно виправляти. Але ходом на сьогоднішній день я дуже задоволена. Скажімо, до гонки переслідування я й сама не знала, що можу так швидко бігати. (Посміхається) Безумовно це не може не радувати.

— Лєна, дякую за коментар. Бажаємо тобі, щоб відстань від першого подіуму до першої перемоги була короткою, і нинішнього сезону обов’язково заповнити і цю, поки що пусту клітинку в переліку твоїх досягнень!

— Дякую! Буду старатись!

Джерело: Федерація біатлону України

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook