Про нас
увійти

Зустріч Олени Підгрушної у Тернополі: як це було (+ ФОТО, ВІДЕО)

категорія: Зимові види | дата: 07 02 2012
Зустріч Олени Підгрушної у Тернополі: як це було (+ ФОТО, ВІДЕО)

Триразову чемпіонку Європи з біатлону у рідному місті просто засипали подарунками. Голова облради і водночас голова федерації біатлону Тернопільщини Олексій Кайда вручив спортсменці посвідчення заслуженого Майстра спорту України. Тренер Олег Бунт — величезний букет троянд, а заступник голови обласної федерації біатлону Ігор Гуда подарував плазмовий телевізор.

Олена Підгрушна з 27 січня по 2 лютого брала участь у чемпіонаті Європи з біатлону. На першості "Старого Світу" тернополянка виборола три золоті нагороди. Також наша біатлоністка продовжує виступи на кубку Світу та готується до найвідповідальніших змагань — чемпіонату Світу.

До Тернополя Олена Підгрушна приїхала всього лише на три дні. Додому спортсменка вирушила одразу по закінченні естафетної гонки у словацькому Осрблі, де у складі збірної здобула третю золоту медаль. 7 лютого Олена Підгрушна повинна прибути до фінського Контіолахті, де візьме участь у восьмому етапі кубка Світу з біатлону.

На невеликій прес-конференції тернопільська біатлоністка розповіла про…

Про те, як біатлоністи заробляють собі зарплату

— У нашій державі система побудована таким чином, що державні стипендії (7000 грн.) виплачують лише за перемогу на чемпіонаті Європи, Світу та Олімпіаді. Тому фактично на Європу ми їздимо, щоб заробляти собі зарплату. Тобто, наші результати на етапах кубка Світу державі не важливі. Приміром, якщо я буду на сьогоднішній день володарем кубка Світу, але навіть не буду навіть чемпіонкою України і не виступатиму на міжнародних змаганнях — мені не будуть платити зарплату. Але якщо я буду володарем кубка Світу, то мені українська зарплата потрібна не буде (сміється).

Про мандраж перед гонками

— Найважче, коли від тебе очікують результату. Всі тренери, вболівальники сподіваються на медалі і це дуже відповідальний момент. Адже якби від нас нічого не вимагали, то ми б пробігли спокійно дистанцію і все. А так ми стараємося налаштовуватися і не завжди виходить все, що плануєш. Перед вчорашньою естафетою мене настільки "переколотило", що я сама навіть здивувалася, адже знала, що дівчата йдуть лідерами з великим відривом, але все одно перед стартом трусилися руки та ноги і я нічого не могла вдіяти. Хоча, зазвичай, я спокійна перед стартами і мандраж буває рідко.

Про естафету

— Бувають моменти, коли тренери підходять і питають: ти готова на перший етап? або будеш завершувати естафету?. Є моменти, коли самі спортсмени просять поставити їх або у середину, або у кінець естафети.

Про відчуття у 20-ти градусний мороз

— Відчуття жахливі. Найгірший момент — це відчуття, коли дуже великий мороз. Щоправда, таких змагань буває мало, але на сьогоднішній день це другий етап, який в мене був на такому морозі. Якщо минулого року на етапі кубка Світу в Остерсунді обійшлося без якихось обморожень, то вчорашня естафета далася взнаки. Доки ми не виходимо на старт, бігаємо одягнені, закутані. А коли починаєш готуватися, знімаєш одяг і цей холод тебе пронизує наскрізь. Одягнути на себе багато ми не можемо, бо треба стріляти і рухатися. Особливо це стосується наших рукавичок, у яких бігаємо та стріляємо як у +7, так і при -20. Страждають у першу чергу руки. Якщо уважно слідкувати, то можна помітити, коли спортсмени змерзають у пальці, то починають рухати та крутити руками. Минулого року стався неприємний випадок з одним із спортсменів, який відморозив палець і ледь не довелося його оперувати.

Про ворожнечу на трасі

— Якщо суперники виходять на трасу змагатися, то, звичайно, вони суперники. Ті ж Валя та Віта Семеренки, які по житті є сестрами, а на трасі — суперниці. Якщо ж згадати сьогоднішній чемпіонат Європи, то у одній із гонок у нашого Артема Прими були проблеми при стрільбі, але йому допоміг російський тренер. Цікаво, що у кінці гонки Прима був другим, а російський спортсмен — четвертим.

Про побутові проблеми

— Мені виділили землю і ми вже розпочали там будівництво. Також дякуючи Олексію Петровичу Кайді зробили ремонт і на біатлонній базі та трасі. Адже зараз я можу спокійно вийти на трасу та не боятися порозбивати коліна.

Про розбіжність у матеріальних винагородах

— Чесно кажучи, не знаю наскільки великі матеріальні винагороди у німців чи росіян. Але не важко здогадатися, що вони досить великі. Приміром у казахів, можливо, й менші, ніж у нас. Все ж таки мені здається, що більшість спортсменів бігають не заради грошей, а за результат. Гроші сьогодні є, а завтра їх немає. А от медалі — їх ніде не візьмеш.

Про перспективу українських біатлоністок

— Юлія Джима з нами пропрацювала два роки і це одразу помітно, адже ця робота нікуди не дівається. Вона на голову сильніша від тої ж Тані Трачук, яка з нами лише тік. Тобто кожен рік у збірній, а особливо у молодому віці дуже впливає. Тому, напевне, Юлія Джима наразі найближча до нас по рівні підготовки, або як ми кажемо — на підході.

Про Анастасію Меркушину

— Настя Меркушина ще дуже молода спортсменка. Їй ще потрібно пройти цей юніорський вік, кілька років "потертися" по юніорських змаганнях. А далі буде видно — зараз говорити дуже тяжко про її перспективу. Але вона може показати хороші результати і це перш за все залежить, як вона буде готуватися та підходити до діла.

sports.te.ua

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook