Про нас
увійти

Олег Бунт: "На тренуваннях Підгрушна справжні чудеса творить"

категорія: Зимові види | дата: 11 02 2013
Олег Бунт:

В інтерв'ю СЕ перший тренер Олени Підгрушної Олег Бунт зазначив, що у його вихованки з дитинства виявлялися задатки капітана збірної України.

Повідав, як одного разу майбутня чемпіонка Світу не погодилася c лікарями, які стверджували, що їй не бачити успіху в такому виді спорту, як біатлон. А також розповів, яким подарунком на день народження йому вдалося здивувати Підгрушну.

— Чемпіони, як правило, особистості неабиякі, а ніж з дитинства виділялася Олена Підгрушна?

— Відразу впадало в очі, що по натурі це лідер. Плюс дуже відповідальна людина! Був один цікавий епізод на самому початку нашої з нею співпраці, а прийшла вона до нас у школу в сьомому класі. Я виїхав на якісь змагання, тренування повинен був проводити інший тренер. Повертаюся через дев'ять днів, дивлюся — вона вже стоїть під дверима школи і чекає мене. Прийшла рівно в призначений час! У Олени, може бути, не завжди все виходило, але вона продовжувала старанно і ретельно трудиться — загалом, одразу було видно, що у цієї дівчинки є характер!

— Підгрушна у хорошому сенсі за словом в кишеню не полізе — вміє не тільки медалі вигравати, але й розповідати про них. А з вами вона часто в диспути вступає?

— Якщо скажу, що ми з нею ніколи не сперечалися, це буде неправда. Але, що найцікавіше, в цьому сезоні суперечок стало набагато менше. Раніше мені доводилося її переконувати в тому, що і між зборами потрібно працювати, не скидати різко навантаження. А зараз вона сама це розуміє. Звичайно, не тільки завдяки мені, це заслуга всього тренерського штабу збірної України. Загалом, і самі функціональні тренування змінилися, і її ставлення до них.

— Перехід з юніорського спорту в дорослий дався вашої учениці непросто багато в чому через те, що її переслідували хвороби. Наскільки складно було їй в той період і як сильно ви переживали за неї?

— Переживали і ми, тренери, і батьки. У Олени була хвороба, після якої, кажуть, майбутнього у видах спорту на витривалість, просто немає. Принаймні, лікарі стверджували, що на високі результати можна не розраховувати. Непросто складався для неї і перший сезон в національній збірній. То і справа температура піднімалася, нормалізувати її не виходило і тоді, якщо пам'ятаєте, її навіть відправили додому зі збору у Фінляндії. Але ви бачите, що немає нічого неможливого, якщо грамотно, виходячи з індивідуальних особливостей організму, підходити до процесу відновлення.

— Свою єдину особисту медаль на юніорському чемпіонаті Світу Підгрушна завоювала в індивідуальній гонці (бронза, Преск-Айл-2006), в цій же дисципліні вперше піднялися і на п'єдестал пошани чемпіонату Європи (срібло, Ріднау-2011), а також потрапила в Топ- 10 на етапі кубка Світу (Естерсунд-2009). Але в останні два сезони вона частіше тішила нас успіхами в спринті та переслідуванні? Може бути, для цих перегонів потрібно було просто дозріти?

— Підгрушна — це, перш за все, стрілець від Бога! Я в основному відповідаю за її лижну підготовку. А ось стрілецька — під опікою Ігоря Мирославовича Починка. Так от за його словами, вона взагалі може стріляти без промахів. Просто в гонках на важливих стартах відповідальність за кожен постріл занадто велика, не завжди вдається з нею впоратися. А ось на тренуваннях Підгрушна справжні чудеса творить. Іноді вітер зброю з рук вириває, а вона умудряється всі мішені закрити.

— Після перемоги у спринті на чемпіонаті Світу вдалося з ученицею поспілкуватися?

— Звичайно, спочатку я сам подзвонив її мамі. Вона була щаслива, ніяк усвідомити не могла, що сталося. А через пару хвилин мені подзвонила сама Олена. У неї теж емоції били через край, відчувалося, що вона говорить крізь сльози щастя. Таке піднесений стан духу, це, звичайно, здорово, але в той час дуже не просто після нього знову в робоче русло входити, тим більше, коли таке трапляється перший раз в житті!

— Скажіть, а ви всім своїм ученицям на 25-річчя букет з 25-ти троянд даруєте, або тільки Олені Підгрушній?

— (Сміється). Вітаю всіх і завжди намагаюся здивувати. Дуже важливо, щоб тренер і учень відчували, що вони потрібні один одному. Олену мені здивувати вдалося! Принаймні, мені здалося, що вражена вона була цим букетом навіть більше, ніж телевізором на пів стіни, який їй теж подарували.

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook