Олена Підгрушна: "Ну впала, підвелася, поїхала далі..."
Біатлоністкою української збірної, до якої була прикута найбільша увага на сьомому етапі кубка Світу, без сумніву стала Олена Підгрушна. Навіть незважаючи на відсутність подіумів, Олену можна назвати головним ньюзмейкером етапу. Два падіння, зламаний приклад гвинтівки, і тим не менше — два попадання в квіткову церемонію! Мабуть, саме від неї уболівальники найбільше чекають вражень про підсумки етапу.
— Олено, після змагань в Антхольці і Нове-Мєсто ти, напевно, вже звикла до подіумів. Не засмутилася, що не вдалося продовжити традицію в Холменколлені?
— Ні, ви знаєте, я дуже задоволена цим п'ятим місцем.
— Важко далися ці результати?
— Ну я не скажу, що вже дуже важко. Але ось сьогодні, допустимо, після вчорашнього стресу було справді непросто. Ну і фізично вже змучена — напевно дає про себе знати закінчення сезону. Вже немає тієї свіжості і легкості, яка була раніше.
— Після повернення в Україну з чемпіонату світу тобі приділяли багато уваги: різні прийоми, преса, телебачення ... Це не заважало підготуватися до продовження змагань?
— Звичайно, це небагато відволікало від відпочинку та підготовки. І навіть при цьому доводилося переносити або зовсім скасовувати і зустрічі, і інтерв'ю, тому що просто фізично не встигала це все зробити. Але з тренувальної програми виконано було практично все, що планувалося.
— Норвезький етап виявився для тебе багатим і на негативні, і на позитивні події. Ну а якщо узагальнити враження, виступом тут ти задоволена?
— Так, в цілому, звичайно, я задоволена. Єдине, що затьмарює цей етап — це поломка ложі гвинтівки. І подібна проблема із зброєю, на жаль, так легко не вирішується. Доведеться в міжсезоння серйозно зайнятися цим питанням.
— Дійсно, це був найбільш нестандартний для тебе епізод етапу. Ну а якщо повернутися до падіння в персьюті, що там сталося?
— Ніхто мені в тому епізоді не заважав, я ніби нормально бігла, спокійно вписувалася в поворот, і вже навіть майже вийшла з нього. Ну а потім мене просто знесло у бік. Я втрачаю рівновагу, влітаю в сітку, і прямий удар при зіткненні попадається якраз на приклад — при цьому він ламається.
— Коли ти помітила, що приклад зламаний, і далі боротися немає сенсу?
— Я встала, вболівальники допомогли виплутатися з цієї сітки, і вже збиралася бігти далі. А потім озирнулася й побачила, що шматок приклада лежить на снігу. Я відразу зрозуміла, що це все, тому що стріляти було вже не реально: занадто великий уламок відпав.
— Після того, як приклад склеїли, ти переживала про те, як поведе себе гвинтівка в гонці?
— Ні, ну як вона могла себе вести? Головне, що не розсипалася. Це не ушкодження самої гвинтівки, коли порушений механізм, чи зігнутий ствол. Та й приклад був пошкоджений не в передній частині, де будь-яка поломка буде скручувати ствол, а в задній, яка впливає не так сильно. Правда, все-таки деякі зміщення відбулися, і зараз є деякі проблеми з магазинами — їх витягати і вставляти назад не так просто, як це повинно бути.
— А сьогодні при стрільбі дискомфорт не відчувався?
— Дискомфорт якраз з цими двома останніми обоймами, які потрапили на тріщину. Але це питання, сподіваюся, вдасться вирішити до наступних перегонів.
— Сьогодні на першому колі у тебе знову стався інцидент, коли ви разом з Селін Гаспаріні виявилися на снігу. Це падіння зробило вплив на подальший хід гонки?
— У принципі, зробило. Тому що якщо спочатку я йшла в лідерах групи, то після падіння довелося відкочуватися в самий хвіст і далі йти вже в темпі тих спортсменок, які були поруч. Хоча це не так важливо: ну впала, підвелася, поїхала далі. (Сміється) Головне — без наслідків.
— Але потім ти зібралася і на рубежах відпрацювала ідеально. Коли в останній раз відпрацьовувала чотири нулі?
— У принципі, не так давно — у гонці переслідування в Поклюці.
— У цьому сезоні твоя точність покращилася майже на 7%. З чим пов'язуєш такий прогрес?
— Не останню роль тут зіграло те, що навесні, після закінчення минулого сезону, я поміняла приклад.
— Андрій Дериземля після фінішу мас-старту сказав, що вже дуже відчувається накопичена за сезон втома. А як твоє самопочуття напередодні двох вирішальних етапів кубка Світу?
— Дуже сподіваюся, що зможу витримати. Хоча те, як почувала себе в ці два останні старту, змушує бігти гонки не просто на межі сил, а вже на характері. Це все зовсім не так легко, як може здатися з боку і як це думають деякі вболівальники. Сезон у нас вже досить довгий, стартів багато, і в кожній гонці доводиться викладатися по повній. Тому що борешся то за кожну секунду, то за кожну позицію, то за команду в естафеті ... Звичайно, втома при цьому накопичується.
— А боротьба за верхні позиції рейтингу додає сил?
— Скоріше не сил, а азарту додає!
— А дивлячись на загальний залік кубка Світу, дивишся вперед, або назад?
— Я дивлюся на суперниць по обидві сторони від себе. Але ось учора Григорій Іванович Шамрай кликнув мене і показав рейтинг, закривши рукою нижню його частину і залишивши тільки три перших позиції. (Сміється) Я засміялась і сказала: Григорій Іванович, у Вас хороший підхід: дивимося тільки вперед!
— Лєна, ти вперше проводиш такий напружений сезон. Яке з визначень тобі зараз ближче: "Мені важко!" або "Мені це подобається!"?
— Мені це подобається.
— Чого очікуєш від етапу в Сочі?
— Гарного результату! (Сміється) Там буде складна програма, всі гонки йдуть в національний залік. І саме основне — остання естафета сезону.
— А шанси на те, щоб поборотися за Малий глобус в естафетах ще розглядаєте?
— Чесно кажучи, ми цю тему не обговорювали. Але в першу чергу будемо боротися за перемогу в гонці, а очки порахуємо вже потім.
Джерело: ФБУ
