Олена Підгрушна: "Я мріяла про золото чемпіонату Світу"
Коментар чемпіонки Світу з біатлону — тернополянки Олени Підгрушної, яка сьогодні виграла золоту медаль
Те, що я зараз відчуваю — просто не передати словами. Я дуже рада і щаслива, що так вийшло, що мені вдалося виграти. Дуже задоволена тим, що сьогодні мені і хід мій дозволив впертися на фінішному колі, і лижі були хороші, і зі стрільбою впоралася, і з емоціями.
Так що в даний момент відчуття радості і позитивні емоції просто переповнюють. Йдучи з першого рубежу, я бачила, що переді мною була Віта, потім я її трохи перегнала, і коли вона стріляла другу стрільбу в нуль, я побачила це. Виходячи з рубежу, вона йшла за мною. Мені тренери кричали: "Оп-оп", і тут же: "Віта, Віта, давай, давай!". Я розуміла, що Віта бореться за медаль, я знала, ходом ми йшли майже однаково, десь, може, я була трохи швидше, тому я усвідомлювала, що стріляти мені потрібно тільки в нуль. І коли я закрила всі мішені на стійці, виходячи з рубежу, краєм ока побачила, що я на першому рядку. Я зрозуміла, що на фінішному колі все буде вирішуватися. Ніде не можна було розслабитися: ні на спусках, ні на поворотах, потрібно було відпрацювати на максимумі.
Очікування після фінішу, звичайно, було тяжким. Я зрозуміла, що залишуся на першому місці, напевно, в той момент, коли Тура фінішувала. Я розуміла, що вже більшість суперників були перед нами, що вони вже фінішували, багато були зі штрафними, і я розуміла, що перемога, напевно, моя. Зараз я думаю, як би мені щось встигнути — заминку, нагородження, допінг-контроль і ще багато чого, так що коли піду спати, навіть не знаю.
Це несподіваний результат для мене, і, напевно, і для тренерів теж. Звичайно, ми сподівалися на гарний виступ. Я мріяла про золото чемпіонату Світу, але не думала, що це станеться сьогодні і з настільки сильними суперниками. Це дуже приємний сюрприз. Ключів до перемоги було кілька, суперники дуже сильні, і багато претендували на перемогу. Для перемоги сьогодні потрібно було дуже швидко бігти і стріляти нуль, будь-який промах відкинув би мене, можливо, і за третє місце. Коли я виходила зі стійки, то бачила, що лідирую, і розуміла, що все в моїх руках і на фінішному колі я або відвоюю своє золото, або втрачу його. Після Антхольцу я прихворіла, і кілька днів випали з тренувального процесу, знову була температура. Тому особливої впевненості в медалі не було. Але в останній тиждень перед чемпіонатом Світу пішла нормальна, планомірна робота і, мабуть, цього мені вистачило. Спасибі тренерам, які впоралися з настільки складним завданням і вивели спортсмена після хвороби на чемпіонат Світу.
Джерело: ФБУ
