У Тернополі школярі грають у хокей і у 15-градусний мороз
Школи закрили через мороз, а четверо юних хокеїстів холоду не бояться — грають кожного дня на кризі Тернопільського ставу. Хлопці живуть в одному дворі на вулиці Броварній, і всі разом тренуються у хокейній секції на катку в "Подолянах".
— Але поле там не порівняти з ковзанкою на озері, — розповідає хокеїст-підліток Леонід Нюня. — Тут льоду набагато більше, і ми можемо нормально собі грати. Немає у Тернополі хорошого поля для хокею, де ми могли б тренуватися влітку. У "Подолянах", крім усього, ще й стовп посередині поля. То дехто, поки вчиться грати, за тим стовпом від шайб ховається. Нам би десь нормальну ковзанку...
Хлопці приходять на ковзанку кожного дня опівдні. Тренування починаються з того, що вони лопатами розчищають поле від снігу. Потім одягають хокейне обмундирування.
— Зубів ми не вибивали і голови не розбивали, як це показують у фільмах, — сміється юний хокеїст Остап Андрійчук. — Насправді все досить безпечно. Адже, крім ковзанів і ключки, маємо ще й щитки на ноги, раковини на пах, панцир на груди, налокітники, корсет на шию та шолом на голову. Усе це спорядження коштує приблизно 300 доларів. Але можна іноді купити дешевше обмундирування у старших хокеїстів, які вже виросли із свого.
Хлопці кожного дня грають з 12.00 до 15.00. Іноді до них приєднується їхній хокейний тренер. Кажуть, що залюбки навчать грати всіх охочих і приймуть у свою команду.
— З нами хлопець один грав, — розповідає хокеїст Сергій Дубчак. — Постійно тренувався і навчився грати так добре, що його взяли у київську молодіжну команду Сокіл. Тепер він виступає на міжнародних змаганнях. Наш двір на Броварній, 16 взагалі дуже спортивний. У нас там ще й тренажерний зал у підвалі є. То Льоня Нюня там займається важкою атлетикою. Він на чемпіонаті Євразії переміг у своїй віковій категорії.
Цікаві у хлопців також хокейні ворота. Їх виготовив дядько-хокеїст спеціально для тренувань. Низькі дерев’яні ворота відразу імітують присутність воротаря — забити можна лише у 20-сантиметрові щілини по боках. Таким чином, четверо хлопців можуть повноцінно грати, не ставлячи нікого для захисту воріт.
— Ми любимо хокей і добре граємо, — каже гравець Григорій Данильченко. — Але якби хтось відкрив нормальну ковзанку, аби можна було тренуватися і влітку. Думаю, вона приносила б непогані прибутки, адже в інших містах вони є і катаються на на них багато людей.
Джерело: 20 хвилин
- 27.01.2012 ХК Подоляни зіграв у Нетішині
- 12.01.2012 Галицькі Ведмеді здолали хокейний клуб Нетішин
