Тренер: "Тернопільські регбісти могли б стати найкращими у Західній Україні"

Регбі для нашої області — вид спорту новий і для більшості незрозумілий. Першими на Тернопільщині регбі почали культивувати на Кременеччині, згодом воно прижилося у Тернополі при однойменному спортивному клубі Тернопіль, нині ж гру з овальним м'ячем розвивають і в новоствореному тернопільському клубі Терен.

Хоча проблем у регбі на Тернопільщині чимало, і воно не входить у пріоритети до жодного обласного чиновника, відповідно існує фактично на ентузіазмі кількох людей, однак що це цікавий і прогресуючий вид спорту говорить той факт, що цьогоріч регбі було показовим на Олімпійських іграх в Лондоні, а вже в Бразилії буде включено в офіційну програму Ігор. Про регбі, його проблеми на перспективи журналістам Номер один розповів граючий тренер і капітан тернопільської регбійної команди Терен Володимир Крутовський.

— Пане Володимире, назвіть кілька характерних правил гри у регбі?

— На відміну від інших видів спорту, де використовується м’яч, він у регбі овальний і коли падає на землю, то його відскік непередбачуваний, відповідно тим цікавіше його спіймати і розпочати атаку. Оскільки передача руками м’яча дається тільки назад, тому всі гравці підлаштовуються під партнера по команді, в якого є м’яч. Водночас завдавати удару ногами по м’ячу можна у будь-який бік, в тому числі і вперед, але за умови, що в момент удару гравці твоєї команди знаходяться на одній лінії або за гравцем, котрий пробиває. А щодо підрахунку очок, то за занос м’яча в залікову зону суперника нараховується 5 очок плюс у разі вдалої реалізації (т.з. штрафний удар — авт.) можна заробити ще 2 очки.

— А скільки вартує м’яч і амуніція регбіста?

— Регбійний м’яч коштує 150-200 грн. Форма за ціною нічим не відрізняється від одягу для ігрових видів спорту, адже особливого спорядження гравці не мають. Скажімо, у нашої команди форма двостороння. Це зручно, бо не потрібно возити з собою два комплекти футболок, адже не рідко в команд однакова форма, відповідно комусь потрібно її міняти.

— Коли утворилася команда Терен?               

— Фактично перша регбійна команда в Тернополі створилася в 2005 році на базі СК Тернопіль (керівник — Сергій Колісник). Вона почала свої виступи у першій лізі, де провела два сезони і, зайнявши третє місце, здобула путівку до вищої ліги. Ще три сезони команда виступала у вищій лізі. Тоді в Тернополі не було кваліфікованих виконавців, навіть більше, ті, хто грав у команді з числа місцевих, професійно регбі не займалися, а прийшли з інших видів спорту — бокс, боротьба, футбол. Тому керівники клубу були вимушені запросити професійних, але вікових регбістів зі Львова. У вищій лізі досягнень у команди не було, вона займала останні місця, адже проти неї грали професійні команди, в Тернополі ж була збірна аматорів, складена з осіб, які просто люблять спорт. Так тривало шість років. На базі СК Тернопіль ми зайшли у глухий кут, бо ні спонсорства, ні підтримки з боку влади не було, доводилося виступати за власні кошти. Відповідно весною цього року кістяк команди прийняв рішення від’єднатися від СК Тернопіль і піти у "вільне плавання" як самостійна команда Терен.

— Якими результатами може похвалитися Терен?

— Для початку ми вирішили спробувати свої сили в регбі-7 (саме цей підвид регбі включено у програму ОІ — авт.). Весною Терен зайняв третє місце в одній із зон першої ліги у суперництві з шістьма командами з Івано-Франківська, Хмельницького, Рівного та ще однієї тернопільської — ДЮСШ-Спартак. Результат як для дебютного сезону не поганий, і навіть з ним можна було заявитися у вищу лігу, але для цього потрібні кошти, яких у нас поки немає.

— А скільки саме коштів потрібно, щоб виступати у чемпіонаті України, і хто фінансово допомагає РК Терен?

— Щоб брати участь у змаганнях, треба заплатити внесок, гравцям пройти не безкоштовний медичний диспансер, плюс кошти на переїзди, оплату суддів, медикаменти. Загалом це не такі великі гроші, які, скажімо, "крутяться" у футболі. Якщо порівняти наші бюджети, то регбійна команда могла б десятиліття існувати за кошти, які за сезон використовують тернопільські футбольні клуби другої ліги. Адже наші гравці не претендують на зарплати, регбі — це наше хобі, але хотілося б отримати підтримку від тієї ж влади чи спонсорів, нині гравці-фанати Терена скидаються власними грішми (одного разу нам фінансово допоміг один з депутатів Тернопільської міської ради), винаймають бус і так їдемо на змагання. Граючи у першій лізі з сусідами — франківцями, хмельничанами, рівненчанами, ми ще якось витягуємо, при цьому не всіх гравців влаштовує такий стан справ, а якщо говорити про вищу лігу і переїзди до Одеси чи Харкова, то про підвищення у класі поки можна тільки мріяти.

— Чи зверталися кудись за фінансовою допомогою?

— Писали листи міському голові, але поки без результатів. Хоча тут питання, очевидно, в іншому. В силу обставин ми відійшли від СК Тернопіль, команду, яку в Тернополі і в Україні знають і під яку виділялися гроші як з боку міської влади, так і Федерації регбі України. Терену же фактично ніхто до останнього часу не знав, відповідно до нас була на початках певна пересторога. Але сподіваюся, що ситуація зміниться, адже про нас дізналися в Україні, побачили, що ми непогана команда. А те, що двічі у ході сезону Терен переміг чемпіона першої ліги — львівського Сокола, говорить багато. На мій погляд, регбі — це перспективний вид спорту, і Тернопіль при незначній підтримці з суто тернопільськими регбістами міг би мати боєздатну команду, яка була б однією з кращих не лише в Західній Україні.

— Якщо у тернополян виникне бажання зайнятися регбі, де вас можна знайти?

— Тренується команда на стадіоні ЗОШ №23 кожного вівторка, четверга та суботи. Там же, у приміщенні школи, маємо місце для перевдягання. У Терені зараз тренується 19 чоловік. Цього, звичайно, мало, команда потребує підсилення та свіжої крові. Тому запрошуємо усіх бажаючих до занять регбі. Звертатись можна особисто до мене за тел. 050-3779733 або до Олександра Жильцова (093-8948827).

— На вашу думку, чому тернопільська молодь обходить регбі? Чи не тому, що склався своєрідний стереотип, за яким усі думають, що цей вид спорту доволі травматичний?

— Регбі — це звичайний вид спорту і травми в ньому трапляються не частіше, а за статистикою й рідше, ніж у футболі, боксі чи фрі-файті. Людина, яка займається і тренується, не має жодних проблем зі здоров’ям як під час тренувань, так і під час регбійних ігор. Особисто я в цьому спорті понад 7 років і в мене на тілі навіть синці вже не виступають, хоча на перших порах вони були, але організм уже адаптувався до навантажень.

— Спостерігав за тренуваннями Терена і  з подивом дізнався, що у вашій команді є чорношкірі гравці…

— В Україні між вузами проводяться змагання з регбі, і Тернопільський економічний університет свого часу вирішив і собі культивувати цей вид спорту. Там створилася команда, в яку ввійшли і чорношкірі студенти. А оскільки в Терені виступають колишні випускники ТНЕУ, то вони й запросили кращих гравців студентської команди до нас. Одним з них виявився чорношкірий студент Кельвін Мукуле, котрий свого часу грав за молодіжну збірну Кенії. Згодом вже Кельвін порекомендував ще одного африканця — Польсона Музарі з Зімбабве. Тепер же у нашій команді тренується три чорношкірі виконавці плюс маємо одного пакистанця Ахмеда Зейшана, який вільно розмовляє українською і є своєрідним талісманом команди...