Олексій Кайда: "Біатлонна інфраструктура Тернопільщини не в кращому стані"
Голова обласної ради Тернопільщини про майбутнє біатлону в регіоні, про обласну федерацію, про ремонт будівель і траси, а також про проблеми біатлоністів та їх вирішення.
- З якого часу Ви очолюєте обласну федерацію біатлону?
- Обласної федерації біатлону ще немає. Декілька місяців тому відбулася звітно-виборча конференція Тернопільського обласного осередку Федерації біатлону України. Власне, на цій конференції мене і було обрано головою цього осередку. Також було прийнято рішення про проведення підготовчих заходів до створення обласної федерації біатлону. Наразі ми подали документи на реєстрацію громадської організації Тернопільська обласна федерація біатлону. Готується пакет документів для подання в управління юстиції. Обласна федерація стане правонаступником обласного осередку, це буде зазначено у статуті - тобто обласний осередок переросте у федерацію.
- Які були перші враження від біатлонних об’єктів Тернопільщини?
- Я добре знаю спортивну інфраструктуру області, у тому числі й біатлонну. Бузумовно, сьогодні вона не у найкращому стані. Для відновлення та реконструкції спортивних об’єктів необхідні мільйони гривень. В області є стадіони, що знаходяться у комунальній власності або у власності спортивних товариств "Колос", "Гарт", "Спартак". Так, біатлонна база, розташована у селі Підгороднє Тернопільського району, є власністю ФСТ "Колос". Приїхавши на базу, я був неприємно вражений побаченим. Стан самої споруди, де проживають юні спортсмени, здатен був викликати шок у будь-кого.
Розумію, що спортивне товариство фінансується частково з державного бюджету, частково за недержавні кошти, яких останніми роками катастрофічно бракує. Разом з тим це не виправдовує прогнивші крани і труби, бруд і антисанітарію в душових кімнатах та на кухні, обдерті стіни та поламані меблі й підлогу. І все це на біатлонній базі, де займаються діти, які посідають переможні місця на міжнародних змаганнях.
Неодноразово чув я і закиди на свою адресу, мовляв "обласна рада не виділяла кошти для спортивної школи". Перепрошую - а чия це власність, чий це об`єкт? - Товариства "Колос"? Тож напрошується зустрічне запитання: "Скільки грошей затрачено товариством "Колос" на утримання в належному стані спортивної школи?"
Кажуть, що "Колос" грошей немає. Я запропонував товариству шлях – продати прозоро, через аукціон один із багатьох об`єктів, що йому належать, і за отримані кошти привести до ладу всі інші. Пригадую: якось Яна Клочкова, олімпійська чемпіонка з плавання, сказала, що в Україні немає жодного басейну, який відповідав би міжнародним стандартам. На жаль, така ж сама ситуація і у біатлоні.
Створити умови для тренування дітей – майбутніх олімпійських чемпіонів – наш обов’язок. Бо, коли з усіх вікон у твоїй кімнаті дмуть протяги, не до спортивних досягнень.
Власне саме після моїх відвідин у Підгороднє на біатлонну базу і було вирішено – допомогти спортивній школі та зробити ремонт, а також реконструювати біатлонну трасу та стрільбище. На сьогоднішній день на базі половину вікон ми вже замінили на пластикові, завершується ремонт душових, добігають кінця роботи у їдальні, завезено нові газові плити та витяжки.
- Звідки це все? Раніше не було коштів.
- Нам допомагають меценати, спонсори, любителі спорту, які цінують і не дають померти давнім тернопільським спортивним традиціям. Адже саме Тернопільська біатлонна школа є однією з найкращих в України. Вже цього року обласна рада виділила кошти, на які відремонтовано лижороллерну трасу на 90 відсотків. Упорядкували основну частину траси, зробили контур-схили, замінили асфальтове покриття. Проте залишились деякі проблематичні частини траси, адже за один рік все зробити неможливо. Тож роботи тривають. А ще вісім років тому під час літнього чемпіонату України через недоліки траси в Підгородньому діти просто «вилітали» на крутих схилах та різких поворотах, що призводило до серйозних травм. Нині ці загрози ми ліквідували.
Сподіваюся, що незабаром база в селі Підгороднє стане однією з провідних в Україні. Вірю в це та готую пропозицію щодо передачі спортбази з балансу "Колосу" до обласної організації Федерації біатлону України.
- В якому напрямку буде рухатись обласна федерація біатлону?
- Великих змагань до закінчення ремонтних робіт ми не плануємо. На сьогоднішній день першочергове завдання – створити необхідні умови. До кінця наступного тижня буде закінчено чотири душові кабіни для юнаків і три душові кабіни для дівчат, сушки для взуття та туалети. Завершимо роботу із заміни вікон, до кінця впорядкуємо трасу. Наступне завдання – обладнати спортзал та декілька кімнат для проживання. Коли ремонтні роботи будуть завершені, тоді зможемо говорити про серйозні змагання, про прийом спортсменів з інших областей.
Найближча мета – створити умови для проведення чемпіонату України в селі Підгороднє.
А наступні плани масштабніші та амбітніші, проте говорити про них ще зарано. Разом з тим хочу наголосити: Тернопільщина має велетенський потенціал як біатлоністів, так і тренерів. Наші спортсмени є членами національної та молодіжної збірної України. Хто із шанувальників біатлону не чув імена Олени Підгрушної, Андрія Возняка, Светлани Крикончук, Тетяни Трачук?! А їх вже наздоганяє молодь: Іван Моравський, Віталій Козловський, Дмитро Підручний, Ірина Беган. У нас працюють такі відомі тренери, як Ігор Починок, Олег Бунт, Володимир Бутко, Назар Бурик, Роман Смакула. Нещодавно, Ірина та Олег Меркушини також підсилили тренерсько-викладацький колектив. Вважаю, що не використовувати такий потенціал, байдуже спостерігати за занепадом біатлону – це злочин.
Як голова обласної ради я дав доручення фахівцям підготувати програму розвитку біатлону на Тернопільщині. Можливо програма буде дещо ширшою - розвитку зимових видів спорту, або біатлону зокрема. Документ буде запропоновано на розгляд, обговорення та затвердження на сесії обласної ради. Планується, що сама програма передбачатиме додаткове фінансування спортивних заходів та відновлення об`єктів. Думаю, що депутатський корпус мене підтримає, адже пріоритетний напрямок розвитку спорту в Україні закладається до національного проекту "Олімпійська надія - 2022". За цим проектом ми намагатимемось отримати від держави певні кошти на розвиток зимових видів спорту.
Окрім біатлонної бази на Тернопільщині у Кременці є єдина в Україні санна траса, на підтримку якої у минулому році ми виділили п’ятдесят тисяч гривень, а цьогоріч - сто тисяч.
Тернопільська область невелика, і бюджет її відповідний, а у нього необхідно вкладатися. Якщо держава не допоможе, буде дуже прикро. Адже фінансування відновлення та реконструкції таких серйозних спортивних об’єктів з обласного бюджету, нажаль, ми не витримаємо. Переконаний, лише чотири джерела фінансування зможуть переломити ситуацію: державний та обласний бюджети, спонсорська допомога і, безумовно, фінансування спортивного товариства, у власності якого знаходиться база.
- А Федерація біатлону України, міжнародний союз біатлоністів?
- Щодо допомоги міжнародного союзу біатлоністів, то у мене виникає великий сумнів. З головою ж Федерації біатлону України ми ще не обговорювали це питання. Я впевнений, що Федерація не стоятиме осторонь. Нещодавно спортивна школа на біатлонній базі отримала від Федерації чотири килими для вогньових рубежів, вони також є необхідним спорядженням. Ми маємо хороші ділові стосунки із Володимиром Бринзаком, президентом Федерації біатлону України. Під час зустрічі із головою Державної служби молоді та спорту України Равілєм Сафіулліним ми говорили про розвиток зимових видів спорту на Тернопільщині, зокрема біатлону.
- Цікаво, що ми бачили Вас під час змагань на літньому чемпіонаті світу в Нове Место, де Ви підтримували нашу збірну.
На таких змаганнях в якості керівника обласного осередку я був перший раз. Метою поїздки стало здобуття досвіду проведення змагань такого рівня, можливо щось зможемо запозичити для Тернопільщини. Адже дуже цікаво було подивитися організаційну підготовку та проведення заходів.
Відверто кажучи, мене не здивував рівень організації. Можливо через те, що чемпіонат світу був літнім. А отже - й популярність його менша. Хоча здивувала мала кількість глядачів на трибунах і надзвичайно мала кількість готелів у самому Нове Место.
Планую відвідати на початку наступного року те ж саме Нове Место, але вже під час проведення етапу Кубку світу зимового і порівняти ці змагання.Подивимось, що буде взимку.
Порівнюючи з Тернополем, зазначу: у нас проблем із поселенням не буде. Біатлонна траса розташована поруч із містом, і за належної реклами глядачів буде більше. У цьому ми можемо конкурувати навіть із Тисовцем.
І ще одна позитивна сторона Тернопільщини – у перервах між змаганнями туристи зможуть відвідати велику кількість історичних пам`яток, розташованих поблизу.
- Чи можемо ми сказати, що розвиток біатлону в Тернополі зміг би дати поштовх до розвитку туризму?
- Так, однозначно. Два пріоритетні напрямки розвитку області – це розвиток агро-промислового комплексу і туризму.
- Чи не маєте в планах залучати до розбудови біатлонної інфраструктури іноземних інвесторів?
- Ми будемо розглядати всі пропозиції і максимально сприяти усім інвесторам, у тому числі іноземним. Адже інвестор із-за кордону не забере із собою те, що побудує. Головне, щоб співпраця була взаємовигідна, щоб у інвестора було бажання вкладати гроші.
- Розкажіть про таку формулу спілкування, як "обласна рада - спортсмени"? Чи існує вона?
- Наше спілкування не обмежується нагородженням спортсменів та спілкуванням на літньому чемпіонаті світу. Ми зустрічали Олену Підгрушну, яка привезла додому срібну медаль чемпіонату світу, що проходив у Ханти-Мансійську. Вручили цінні подарунки іншим спортсменам. Адже їх потрібно обов`язково заохочувати. Спортсмени такі ж звичайні люди, які також хочуть і відпочити, і облаштувати своє житло, і автомобіль придбати. Тому заохочення біатлоністів для мене є нормою, так само, як і фінансування деяким спортсменам їхнього перебування на зборах за кордоном. Коли замість спортивних результатів біатлоніст думає, що би йому поїсти і як переночувати на базі, щоб не замерзнути, або, що йому не вистачає форми – на які результати можна очікувати? Тому намагаюся допомогти вирішувати їхні проблеми.
Болюче питання із митницею, яка іноді не розуміє, що на змагання за кордон їде Збірна України, яка не займається перевезенням товарів чи контрабандою. Збірна їде перемагати, щоб замайорів піднятий національний прапор і прозвучав наш гімн - гімн тієї ж країни, у якій живуть і працюють ці ж митники.
Ми мали б брати за взірець інші країни, у яких спортсменів значно більше поважають та опікуватись ними мають за честь.
- Розкажіть про який-небудь цікавий випадок, який трапився з Вами після обрання на посаду голови обласної організації біатлону?
- Ніколи не забуду (сміється). Ми проводили відкритий чемпіонат області. Постало питання про заохочення спортсменів і про грошову винагороду. Тренери запропонували, щоб ми придбали годинники, термоси та інші подарунки. Мені здалося, що це якось дріб’язково. І я пообіцяв: кожному призеру - грошову допомогу. Думав, що трьох спортсменів зможу і нагородити і власним коштом у рамках своєї соціальної програми. Мені ж тихо підказують: "…трьох призерів треба помножити на вісім" ( за видами змагань та за віковим цензом ). Із-за браку досвіду, я помилився у кількості переможців (сміється). Але ж вже пообіцяв. Тому і виплатив грошову нагороду із власної кишені. Твердо переконаний: якщо пообіцяв – зроби.
Джерело: biathlon-ua.org
