Про нас
увійти

Ігор Яворський — один із тренерів-довгожителів українського футболу

категорія: Футбол | дата: 16 04 2013
Ігор Яворський — один із тренерів-довгожителів українського футболу

Журналісти Football.ua упорядкували цікавий рейтинг десяти тренерів-довгожителів найелітнішого дивізіону укараїнського футболу. Тобто тих, хто найдовше пропрацював з однією командою.

Одним із довгожителів став нинішній наставник тернопільської Ниви Ігор Яворський, який пропрацював із командою майже чотири роки у Вищій лізі.

Ігор ЯВОРСЬКИЙ (Нива Т)

Перший матч — 15.10.1994

Останній матч — 12.06.1998

Загальний час роботи — 3 роки 7 місяців 28 днів

Сезон 1993/94 був одним з найуспішніших в історії тернопільської Ниви — команда під керівництвом Леоніда Буряка посіла сьоме місце у Вищій лізі. Після закінчення сезону Буряк пішов в одеський Чорноморець, а Ниву прийняв Валерій Душков. Так-так, той, який зараз допомагає Михайлу Фоменко у збірній України. Правда, пропрацював він недовго, і після 12-го туру команду прийняв діючий футболіст команди Ігор Яворський. На той момент йому було 35 років, але як футболіст Яворський себе не вичерпав, забивши в якості граючого тренера 7 м'ячів у тому сезоні і ставши при цьому кращим бомбардиром разом з Михайлом Дем'янчуком.

У наступному сезоні, 1995/96, на рахунку Ігоря Петровича було шість м'ячів, а кращим бомбардиром став Олег Ящук. До речі, один зі своїх м'ячів Олег забив у прощальному матчі Яворського. Перше коло чемпіонату вже було закінчене, але тернопільській Ниві потрібно було ще провести відкладений матч 4-го туру проти київського Динамо. Його-то Яворський та вибрав як прощального. Ось як згадує ту гру сам Яворський:

"Тоді за киян виступали Шевченко, Ребров, Калитвинцев, Шовковський, Лужний, Головко, Косовський — ледь не вся збірна України. Перед грою я сказав партнерам: " Хто заб'є гол, подарую найбільший телевізор, який буде в магазині. Автором єдиного результативного удару в тій зустрічі став нападаючий Олег Ящук". "У центрі поля Біскуп отримав м'яч, віддав мені пас на правий фланг. Назустріч вибіг Беженар, я його обіграв і навісив на ближню штангу. А там вже на нього чатував Олежик, який зрізав м'яч у дальній кут і після цього закричав мені: "Петровичу, готуйте телевізор". Пригадую, придбав я йому згодом "Панасонік". Однак найбільше запам'яталося те, що творилося після фінального свистка на стадіоні. Здавалося, ледь не всі 20 тисяч глядачів, які спостерігали за грою на трибунах, вискочили на поле".

 Насправді розказана історія — всього лише красива казка, що зберігається в архівах тернопільського футболу. Можливо, на той момент Яворський і планував закінчити з ігровою кар'єрою, але прийшла весна, і Ігор Петрович вийшов на футбольне поле, як ні чому не бувало. І не тільки виходив, а й забивав.

 Нива була однією з найбідніших команд Вищої ліги (як згадують самі гравці, зарплата була 400 доларів, а в інших командах — мінімум 1000) і напередодні сезону 1996/97 виявилася на межі банкрутства через відмову її головного спонсора ПО "Природа" продовжувати фінансування. Правда, влада міста швидко знайшли нового спонсора — фірму Юмакс на чолі з Володимиром Мариновським і ще 12 місцевих підприємств. За підсумками сезону Нива зайняла дев'яте місце, хоча перед чемпіонатом вважалася одним з головних претендентів на виліт.

У наступному сезоні (1997/98) Яворський вже не грав, зосередившись на тренерській діяльності, і Нива під його керівництвом повторила свій кращий результат — сьоме місце. І це незважаючи на фінансові неприємності, які накрили команду. Та так, що на гру 28-го туру в Маріуполь команда не виїхала. Очевидно, Яворському набридли фінансові проблеми, і він оголосив, що після закінчення сезону залишить команду. І дотримав слова — вже в останньому матчі чемпіонату команду очолював Леонід Іщук. А тернопільська Нива, ще два сезони побарахтавшись в підвалі турнірної таблиці, в 2001 році вилетіла, щоб так поки і не повернутися. Хоча саме цю команду багато хто згадує, як одну з найяскравіших на перших етапах становлення українського футболу.

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook