Богдан Семенець: "Де ж будуть грати молоді, як не в другій лізі?"
Football.ua поспілкувався з футболістом, котрий пішов на зимівлю в статусі найрезультативнішого гравця Групи А другої ліги. Богдан Семенець розповів про дебютне півріччя його ФК Тернопіль серед професіоналів і поділився своїми враженнями від нинішньої другої ліги.
Гра ФК Тернопіль і особисто Богдана Семенця стала одним із відкриттів друголігового сезону. 22-річний форвард запам’ятався стрімкістю й відсутністю остраху перед нестандартними рішеннями, а його команда стала кращою серед усіх дебютантів професіонального футболу. Своєю грою тернопільські «муніципали» цілком заслужили місця серед лідерів Групи А.
— Богдане, був період із декількох матчів, у яких твоя команда обіграла низку не найпростіших суперників із загальним рахунком 7:0. Що це? Десь мала місце недооцінка від суперників (черкасців, передовсім), чи це ваша команда, скажімо так, визріла й освоїлася у другій лізі?
— Я вважаю, що ці результати є цілком закономірними, адже наша команда, порівняно з початком чемпіонату, вийшла на хороший рівень, ми стали більш організованими і впевненими. Ми просто переграли своїх суперників.
— Ти не грав на друголіговому рівні років чотири. Твої враження: друга ліга стала кращою чи гіршою?
— Порівнюючи другу лігу чотирьохлітньої давності, коли я ще виступав за Ниву, і теперішній її рівень, однозначно можу сказати, що клас команд понизився. З чим це пов’язано — я не можу сказати.
— Цього сезону в Тернополі дві команди, й обидві, до речі, збирають ледь не найбільшу в лізі кількість вболівальників. Чи нема між командами якоїсь конфронтації?
— Щодо вболівальників, можу сказати, що тернополяни скучили за футболом, тому більшість з них все-таки вболівають за хороший футбол, а не за ту чи іншу команду. А між самими командами немає ніякої конфронтації.
— Ти, як екс-гравець Ниви, маєш там друзів, чи з тої пори, як ти там виступав, уже нікого не лишилося в складі?
— Після того, як я залишив Ниву, там все кардинально помінялося, з того складу дійсно, напевно, нікого не залишилось.
— У міському дербі двічі виграла Нива — у першому матчі завдяки єдиному голу, у другому — уже двом. Кого більше підтримували трибуни?
— На жаль, через червону картку, яку я отримав у матчі з Оболонню-2, я перший матч пропускав… А щодо другого запитання — більшість вболівальників, напевно, підтримували Ниву, оскільки Нива — це футбольна історія нашого міста, а ми — новачки. Але зараз у нас також з’явилися вболівальники, які приходять на кожен наш матч і палко нас підтримують. Ми щиро їм вдячні за підтримку.
— У складі вашої команди — переважно, молоді тернополяни. Схвалюєш таку клубну політику? Врешті-решт, небагато команд нижчих ліг зважуються довіряти молоді…
— Так, я однозначно схвалюю таку політику, тому що потрібно давати молодим шанс. Де ж будуть грати молоді футболісти, як не в другій лізі? Хай показують, на що вони здатні.
— ФК Тернопіль — дебютант другої ліги. Яке завдання на сезон?
— Зважаючи на те, що ми — новачки, високих завдань перед нами не ставили. Завдання на сезон — бути в шістці найкращих. Радий, що нам вдалося його виконати.
— …І навіть певним чином перевиконати. А які матчі назвеш для своєї команди поки що найкращими й найгіршими?
— Найгіршою була домашня гра з Плисками (ми поступилися — 0:2), а найкращою, я думаю, стала зустріч із Славутичем вдома, коли ми перемогли — (3:0).
— ФК Тернопіль — оригінальна команда. До виходу в другу лігу вона грала в університетських змаганнях і навіть ставала чемпіоном Європи. Ти грав у цих змаганнях?
— Я брав участь у змаганнях, але, на жаль, поїхати з командою на фінал до Польщі я не зміг, тому що на той час був у Ниві.
— Перед переходом на професіональний рівень ви грали в аматорському чемпіонаті, й ти там чимало забивав. То був корисний досвід? Різниця з другою лігою значна?
— Досвід був чималий, адже у цих змаганнях я забив 5 голів і був серед найкращих бомбардирів, але потім ми набули статусу професіоналів і припинили виступи серед аматорів. На мою думку, серед аматорів є низка команд, які б змогли на рівних конкурувати з лідерами другої ліги.
— У складі команди є твій брат Тарас, твій колега-нападник. Розкажи, як ви увійшли в футбол? Хто був вашими першими тренерами — твоїм і його? Які ваші улюблені команди? Чи раніше доводилося грати разом?
— Так склалося, що я з братом ще поки що не грав разом у другій лізі, але у нас все ще попереду:-) Можна сказати, що він пішов моїми слідами. Спочатку я виступав за ДЮСШ в Бережанах, потім пішов у ліцей (тепер — ТНВК школа-ліцей №13), у спеціалізований футбольний клас, а після його закінчення вступив у ТНПУ, зараз я навчаюсь на 5 курсі, а він — на першому, ми граєм разом у студентській лізі. Нашим першим тренером був Василь Васильович Буняк. Моя улюблена команда — Барселона, а яка там у нього — навіть не знаю, не цікавився.
— На юнацькому рівні ти грав спершу за ФК Тернопіль, а потім — за Бережани. Чому так? Там краща школа була, чи ще якісь причини?
— О, на юнацькому рівні я не потрапляв до основного складу ФК Тернопіль, сидів на лавці! А в ті роки мені потрібно було набиратися досвіду, граючи ігри, і щоб я не засиджувався, мене віддали в рідні мені Бережани, де я грав в складі й чимало забивав. Провівши там другу половину чемпіонату, я повернувся в Тернопіль. Більш досвідченим.
— Ти дебютував у другій лізі в 16 років, провів там півтора сезони, а потім пішов із Ниви. Чому так сталося? Де грав після того?
— На той час Нивою керував Ю.Г.Коваль — саме він мене побачив і взяв в команду. Під його керівництвом я спочатку виходив на заміни, а потім грав в составі. Тоді в нас було завдання – вихід в першу лігу. Після того, як команда не виконала його, Коваля звільнили, прийшов Ряшко, змінилась політика в команді. Разом з ним прийшли нові гравці, і мене, як "молодого", звільнили. Тоді я повернувся в ФК Тернопіль, з яким грав на область.
— У вас зараз цікава й різнопланова атака — ти, Чорний, Козелко. Взаємодоповнюєте одне одного?
— Довгий час уже ми граємо разом — разом ставали чемпіонами області, вигравали чимало кубків, тому ми розуміємо один одного, як кажуть, з півслова, знаємо, кому і як віддати пас. Козелко і Чорний — більш досвідчені гравці, тому я прислухаюсь до їхніх підказок на полі, але деколи буває, що можуть і "напхати" молодому.