Велосипедист Тарас Шевчук розкриває секрети успіху (ВІДЕО)

"Терен" започаткував серію матеріалів "Історія успіху". Ми розповідаємо про відомих жителів Тернопілля — людей, які досягли успіху завдяки неймовірній силі волі та титанічній праці над собою. Їхня відомість — закономірна плата за вкладені зусилля.

Сьогодні пропонуємо розповідь про історію успіху велосипедиста з Тернополя Тараса Шевчука.

— Вітаємо, Тарасе! Розкажіть, як у ваше життя увійшов велосипедний спорт?

— Займаюсь цим з 11 років, вже майже 7 років. Був уже в багатьох країнах світу і здобув звання майстра спорту міжнародного класу. Найуспішніші змагання в мене були цього року в Греції, в Афінах, там був чемпіонат Європи з велосипедного спорту на треку. Є велосипедний спорт на треку, а є на шосе. На треку у гонці, яка складається з 6 різних етапів і триває 2 дні, я зумів вибороти срібну медаль. Також взяв участь у чемпіонаті світу, який відбувся в Казахстані, в Астані. Там у командній гонці ми здобули 6 місце і встановили рекорд України серед юніорів.

— Чому велосипед?

— Пробував дуже багато різних видів спорту: баскетбол, танці, футбол, боротьбу, але коли пішов на велоспорт, одразу відчув, що це моє.

— Скільки маєте нагород?

— Тяжко сказати, за 7 років трохи назбиралось, думаю, медалей з 50, а, може, й більше.

— Як думаєте, скільки років можна займатись професійним велоспортом?

— Це залежить від людини, від бажання, від багатьох факторів. Якщо брати професійний велоспорт, то це близько 35-42 років.

— Скільки часу витрачаєте на тренування?

— Літом тренуюсь 4-5 разів на тиждень, одне тренування займає від 3 до 5 годин. У зимовий період велосипед змінив на біг, на тренажерний зал, на басейн. Якщо випаде сніг, то ще лижі підключу. Зараз близько 3 годин в день йде на тренування.

— Як батьки ставляться до захоплення?

— Дуже дякую своїм батькам, вони мене дуже підтримують, і друзям дуже дякую за підтримку.

— Дівчина у майстра спорту міжнародного класу є?

— Є, ми з нею зустрічаємось майже 5 років, вона мене також дуже підтримує, за що я їй щиро вдячний.

— Які маєте плани на майбутнє, чи розглядаєте професійний спорт, як спосіб заробітку?

— Зараз я навчаюсь у Тернопільському національному економічному університеті, на факультеті фінансів, на 2 курсі. Звичайно, я б хотів своє життя пов'язати з велосипедним спортом. Дуже хотілось би стати професійним спортсменом. Я не розглядаю велосипедний спорт як роботу чи спосіб заробітку, це залежить від гонок, рівня організації, від спортсмена. Скажімо, на міжнародних змаганнях можна досить непогано заробити. Там призові місця від 200-300 євро і більше.

— Чи вірите у те, що з такого містечка, як Тернопіль,  можуть вийти всесвітньо відомі спортсмени?

— Дуже нам пощастило, у нас є велосипедна база, можливість виїжджати за кордон, і завдяки цьому  можна "пробитись" і стати відомим спортсменом.

— Звідки черпаєте натхнення?

— Мотивація береться від гонок, від духу і атмосфери змагань. Ти бачиш своїх суперників і хочеш позмагатись з ними, подобається сам дух гонки.

— Як щодо травм у цьому спорті?

— Травми є у будь-якому виді спорту. Звичайно, не обходилось без падінь, є збиті коліна, лікті, але загалом, слава Богу, все нормально.

— Кого вважаєте найсильнішим суперником для себе?

— Себе, чесно кажучи, всіх не переможеш, а себе можна перемогти і над тим треба працювати.

— Яка мрія у Тараса Шевчука?

— Тур де Франс (усміхається. — прим. авт.). Хоча б проїхати, відчути атмосферу...