Роман Данкович: "Якщо порівнювати умови тренувань в Скалі і Тернополі, то це небо і земля"
Минулого тижня екс-воротар ФК Тернопіль, 20-річний вихованець Львівського училища фізичної культури Роман Данкович підписав контракт зі стрийською Скалою. Він став першим гравцем "малино-зеленових", який поповнив ряди Скали в це міжсезоння. Про причини свого переходу Роман розповів в інтерв’ю Галичині спортивній.
— Романе, які причини спонукали вас покинути досить успішний ФК Тернопіль — команду, за яку відіграли майже всі матчі в осінній частині чемпіонату і яка посіла третє місце в групі?
— На той час, коли я був в команді, не було фінансової стабільності і не було нормальних умов для тренувань. Якщо порівнювати умови тренувань в Скалі і Тернополі, то це небо і земля. Взагалі я граю наразі не заради грошей. Тут в Стрию є всі умови для того, щоб рости професійно. Чесно кажучи, я навіть пішов на пониження в зарплаті — в Тернополі отримував більше, ніж тут. Але для мене зараз найважливіше — нормально тренуватись. Тут є і тренер воротарів, і головний тренер дуже хороший. В Стрию бачу кращі перспективи для свого розвитку, як футболіста.
— Коли ви йшли з ФК Тернопіль, то писали, що перебуваєте на оглядинах в команді вищій за рангом…
— Була домовленість, що якщо я знайду команду вищу за рангом, то ФК Тернопіль мене відпустить. Я знайшов таку команду, але… Коли я забирав документи з ФК Тернопіль, то мав їхати в сильну команду, з хорошими умовами. Але так вийшло, що в деяких моментах ми не знайшли спільної мови. Говорили про одні умови, а коли я мав ставити підпис під контрактом, то мені вже пропонували зовсім інші умови.
— Ішлося про перехід за кордон?
— Так. Насамперед я розглядав пропозиції з-за кордону. Варіантів було дуже багато. Але не склалося.
— Як виник варіант зі Скалою?
— Мій перший тренер Володимир Вільчинський, з яким я працював в УФК, мені багато в чому допомагав і зараз допомагає. Я йому зателефонував, запитав, чи є в нього знайомі в Стрию і чи міг би він домовитись про те, щоб я приїхав на перегляд. Він дав мені номер телефону тренера воротарів. Ми сконтактувалися з ним, домовились, що я приїду на перегляд.
— Скільки часу ви вже в стані Скали? Яка атмосфера в команді?
— В Скалі біля трьох тижнів. Атмосфера в команді дуже хороша, колектив дружний, працьовитий. Словом, приємно працювати.
— Чим відрізняються тренування в Скалі і Тернополі?
— У кожного тренера своя тактика і відповідно до цієї тактики проводяться тренування. В Скалі стараються побільше контролювати м’яч, не бити вперед, грати в комбінаційний футбол. В Тернополі ж ми грали простіше. А попереду знаходили свої моменти і забивали.
— В Скалі є кваліфікований голкіпер Василь Шпук. Не боїтеся залишитися у нього в запасі?
— Все покажуть тренування. І вирішувати, хто займе місце у воротах, не мені, а головному тренеру. Насамперед все залежить від мене, як я себе проявлю на зборах.
— Торік весною ви грали за Ниву, а восени за ФК Тернопіль. Порівняйте ці дві тернопільські команди.
— В Ниві тоді не було ніяких завдань. Стояло завдання просто дограти чемпіонат, щоб команду не зняли з розіграшу. А вже з початку цього сезону планувалося зробити хорошу боєздатну команду для виходу в першу лігу. Нива — народна команда. Вона існує давно і більшість людей в Тернополі вболівають за Ниву. Для порівняння можна навести приклад, коли у Львові було дві команди Карпати і ФК Львів. Більшість уболівальників віддавали свою прихильність Карпатам. Так само і в Тернополі. Більшість любителів футболу вболівають за Ниву. На "дербі" більшість глядачів уболівали за Ниву. Але як ФК Тернопіль приймав якісь інші команди, то за нас вболівали так само, як і за Ниву.
— У 2007-2009 роках разом з нинішнім голкіпером київського Динамо Максимом Ковалем ви були воротарями юнацької збірної України (U-16 та U-17)…
— В нас не було основного воротаря. Хто був на тренуванні кращий, того тренери і ставили на ворота.
— Підтримуєте з Максимом стосунки?
— Ні, давно не спілкувалися.
