Дмитро Підручний: "Мені все одно, який етап бігати"

Капітану чоловічої команди було вже неможливо створити диво в естафетній гонці. Своїми відчуттями від нелегкої естафети Дмитро Підручний поділився в інтерв'ю biathlon.com.ua.

– Дмитро, твій етап практично вже не мав значення – до медалі було вже далеко. Що для себе з цієї гонки виніс?

– Хотів краще відпрацювати на стрільбі, але не зовсім вдалося так, як хотілося. Перші два кола намагався наздоганяти чеха. На лежці від нього дещо відстав, на другому колі, знову ж таки, наздогнав, спрацював краще, ніж він. На стійці і останнє коло вже просто доїжджав: попереду дуже далеко був болгарин, а позаду кричали, що запас є. То я вже доїжджав, контролюючи відстань.

– Фактично вже була підготовка до мас-старту?

– Звичайно. Але треба було добігти і треба було втримати хоча б ту позицію, на якій ми йшли.

– Перед естафетою був варіант, що ти будеш не четвертим, а третім. Як для тебе особисто був би такий варіант, краще, може?

– На четвертому, бачите, етапі довелося останнє коло трішки підекономлювати вже сили. А на третьому етапі довелося б працювати на максимумі до кінця, щоб четвертому якийсь ще запас зробити. А в принципі, мені все одно, якщо чесно, який етап бігати: чи то перший, чи то останній. Налаштовуюсь на хорошу роботу.

– Спина сьогодні не турбувала?

– Турбувала, але...

– Завтра буде дистанція довша…

– Довша дистанція, але буду намагатися, налаштовуватися більше на стрільбу та бігти в своєму темпі, тому що в такому стані, з моєю спиною, боротися за надвисокі місця буде практично майже нереально. Але оскільки вже потрапив до мас-старту – буду намагатися, можливо, якось по-іншому розподілити сили, щоб спина не з перших метрів починала боліти.

– Це в нас найгірший, на жаль, результат в естафеті…

– Але ми й за сезон два кола ніколи не чіпляли. Та це чемпіонат світу – всі готуються, хтось перегорає, хтось краще, хтось гірше… Я не думаю, що це трагедія. Будемо працювати! У нас немає зараз стабільної четвірки: не один, так двоє випадають. Я випадаю, так буває: і спина, і зі стрільбою не зовсім гладко. Але це спорт…

– Дівчат встиг вже привітати?

– Кого бачив – встиг. Раді дуже за них. Маючи змогу, ще раз вітаю наших дівчат! Вони в нас молодці!

– Дивлячись, як пройшла естафета, видно, що у нас є, в принципі, шанси. Якщо б не проблеми зі стрільбою, могли б мінімум за шістку боротися. Правда ж?

– Реально боротися навіть з нашими фізичними кондиціями. Перші півтора етапи йшли добре. Якби був контакт з лідерами… Коли ти їдеш по трасі з ТОПами, ти намагаєшся за ними триматися. А коли ти 12-15-им ідеш і поряд такі країни, які не сильно виділяються від тебе – і ти їдеш в такому ж темпі.