Анастасія Меркушина: "Знову буде Тернопіль проти всього світу"
Анастасія Меркушина стартувала останньою з українок в індивідуальній гонці, але змогла показати кращий на сьогодні результат - одинадцяте місце. Емоціями від гонки спортсменка поділилася з кореспондентом biathlon.com.ua..
- Настя, ти боролася з перших до останніх метрів, стріляла чітко, зосереджено. Задоволена собою, гонкою?
- Звичайно, так, трохи не вистачило десь - ці міліметри в стрільбі не пройшли ... Але було видно, що це стрільба не індивідуальної гонки. Я намагалася ментально підходити до сінгл-міксту, естафети, тобто підготуватися і використовувати цю гонку, як стартовий майданчик. Сподіваюся, що вийде, подивимося.
- Тому так швидко стріляла, ризикувала, трошки ва-банк йшла?
- Так, ризикувала. Справа в тому, що можна намагатися йти спокійніше, стріляти спокійніше. Але я не та людина, яка претендує прямо на трійку 100%. Я на даний момент не найкраща ходом, тому щоб трохи відіграти ці відставання на дистанції, треба було швидше стріляти. Якби спрацювало - було б круто. (Сміється)
- Якби ти не промахнулася, в результаті на фініші 15 секунд не вистачило б до бронзи. Як ти вважаєш, якби ти чисто відстрілялася, були ще якісь резерви, в разі бронзи на кону, поборотися або віддала все?
- Не знаю. Це чисто психологічний момент. Можу говорити, що я могла б, а можу сказати, що не могла б. Бог його знає. Може навпаки б заспокоїлася. Такі речі не скажеш заздалегідь або після гонки, але після бою кулаками не машуть, як то кажуть.
- Пізній стартовий номер якось вплинув?
- Я сьогодні в групі найсильніших стартувала. Подивіться, поруч Тандревольд, Доротея Вірер - всі недалеко. Вони вибрали останню групу. Наші дівчата обрали першу групу швидше через те, що у них проблеми з окістям, тобто на льоду у них сильно затікають ноги, тому вони прийняли рішення бігти по м'якшій трасі, щоб краще відштовхуватися. А для мене такої проблеми, слава Богу, не існує. Тому у мене ніяких проблем не було, плюс, звичайно, підморозило. Єдине, що повороти сильно виплужили, трохи було незручно обходити.
- Настя, Володимир Михайлович перед гонкою говорив, що ти біжиш на повну силу до першого пострілу, а потім збавляєш. Ну, як я розумію, на чемпіонаті світу це неможливо і ти віддавалася повністю, тобто бігла на максимумі?
- У мене завдання було розбігтися, увійти в максимальну форму, відчути. Я сподіваюся, що буду більш впевнено виглядати в сінглі, тому що не розумію, що зі мною відбувалося в останніх двох сінгл-мікстах. Тому мені дуже важливо було сьогодні пробігти, щоб збити ось цю мотивацію, яка надто йде, вийти, відпрацювати... Я багато працювала, в тому числі влітку, і думаю, що досить професійна, щоб відновитися за дві доби після цієї гонки. Я просто сподіваюся, що все вийде. Володимир Михайлович порадив нам завтра спуститися вниз - ковтнути кисню, погратися з горами. Я вірю в краще. Якщо Бог дасть - все буде добре.
- Зараз багато розмов ходить про те, чи була ефективною підготовка в Лівіньо, тому що бачимо по сестрам Семеренко, стан важкий. У тебе, начебто, навпаки на чемпіонаті світу кращі результати.
- У мене було тільки дві гонки, порівнювати не треба.
- Не для порівняння спортсменок, а щодо самої себе. Чи відчуваєш ти поліпшення саме тут?
- Я не знаю, було виправдано чи ні, але ми пробували таку систему, враховуючи, що наступний чемпіонат світу знову буде на висоті. Тобто треба було перевірити, подивитися це місце. Лівіньо не було найлегшим. Я набагато довше перебуваю на висоті, ніж дівчата. Але це як піде, у кожного свій організм. Ось, наприклад, по Юлі Журавок очевидно, що їй пішла ця підготовка в Лівіньо. Я, в принципі, теж непогано себе почуваю. У мене немає якихось проблем. Буває важко, коли з нуля піднімаєшся нагору, а зараз спустилися - по ідеї, повинно бути легше. Я просто сподіваюся, що нас вистачить до кінця чемпіонату.
- Чекаємо сінгл-мікст...
- Я теж чекаю і, чесно кажучи, дуже переживаю.
- Ти з Дімою спілкувалася вчора-сьогодні, як він, його спина?
- Ми просто живемо в різних готелях, тому ні. Але я сподіваюся, що все буде добре. Знову Тернопільська команда. Тернопіль - проти всього світу! (Сміється)