Віталій Мандзин: "Люблю біатлон за контактні гонки"

2 лютого завершився юніорський та юнацький чемпіонати світу з біатлону 2020 (Ленцерхайде, Швейцарія). Для збірної України дані старти досить неоднозначні. Нагадаємо, що представники нашої країни не вибороли жодної медалі. А для юнацької збірної чемпіонатові передували ІІІ зимові Юнацькі Олімпійські ігри в Лозанні. Враженнями про свої перші міжнародні старти поділився член національної юнацької збірної України з біатлону Віталій Мандзин.

Коротке досьє

Віталій Мандзин (нар. 5 квітня 2003 року) – вихованець Тернопільської школи біатлону. Тренери: Назар Бурик, Володимир Моравський. Займається біатлоном з 2013 року. Вболіває за Йоханнеса Бьо та Тіріл Екхофф. Дозвілля присвячує друзям і улюбленій музиці. Грає на кларнеті.

Девіз Віталія : Ніколи не спускай руки та йди до кінця!

- Привіт! Дякую, що знайшов час для інтерв’ю. Яким видався переліт зі Швейцарії?

- Привіт, долетіли нормально, як завжди.

- Давай спочатку поговоримо про Юнацькі Олімпійські ігри. Коли відбувався відбір на ці змагання і хто, крім тебе, боровся за місце в команді?

- На Олімпіаду повинно було їхати 4 спортсмени, а конкуренцію мені складали Євген Завада, Євген Малишев, Степан Кінаш, Сергій Лютий, Владислав Горбащенко, Богдан Потапенко, Сергій Кришталь і Марк Козак. Відбір проходив у Воукотті (Фінляндія) в листопаді минулого року. Ми бігли дваконтрольні перегони: спринт і індивідуальну гонку – такі ж дисципліни,як і на Олімпіаді. Тренери нас готували саме під ці старти. За результатами змагань Степан Кінаш двічі виграв, а я був двічі другим.

- А тепер упритул до церемонії відкриття Олімпіади. Які емоції вирують в серці атлета, який крокує "червоною доріжкою" й представляє свою країну на найпрестижнішому спортивному форумі світу?

- Якщо чесно, то це булось щось надзвичайне: на таких маштабних заходах я раніше ніколи не був. Хвилювався перед початком. Відкриття Юнацьких Олімпійських ігор транслювали в прямому ефірі, дуже хотів щоб мене побачили батьки.

- Розкажи про життя в олімпійському селищі: чи все сподобалось?

- Збірна України проживала на сьомому поверсі великого комплексу, нашими сусідами були спортсмени з Польщі. Кімната, в якій я мешкав із Сергієм Кришталем, була досить компактною та зручною. А приміщення для речей - пристойних розмірів, що дуже важливо для спортсменів. Для того, щоб потрапити в їдальню, ми йшли парком Лозаннського університету (до речі, їдальня – студентська). На перший погляд здалося, що організація як для Олімпійських ігор слабка, але зрештою годували нас смачно. У цілому все сподобалося.

- В особистих гонках ти зайняв найвище місце серед українців, а саме 5 місце в спринті з одним промахом з положення лежачи й відставанням від лідера в 36 секунд. Залишився задоволеним?

- Як я завжди говорю: "Головне, що не четвертий". Бо найчастіше відставання від третього місця рівноцінне кільком секундам, або навіть десятим секунди. Тому 5 місце мене повністю задовольнило, особливо після 48 часу в індивідуальній гонці. 4 результат я собі не зміг би пробачити. Було трохи прикро за єдиний промах, там такий габарит був... Мені й тренер про це сказав після гонки, і я сам бачив, що половина клапана вже піднялася, але все ж таки промах…Певною мірою допоміг пізній стартовий номер: я знав результати лідерів і тренери могли чітко вести мене по дистанції. Дуже добре, що організатори гарно підготували трасу, адже специфіка цього стадіону в тому, що багато серпантинів, віражів, які розбиваються в першу чергу, але все було в повному порядку, ще змагатися і змагатися.

- Чи не прикро констатувати, що збірна з біатлону не додала нагород до скарбнички України на Олімпіаді 2020? Ми були так близько до омріяних медалей...

- Особисто я не дуже засмучений результатами, бо саме вони додають злості, інтриги. Якщо не взяли медалей – значить так і мало бути, далі буде краще.

- У нашому суспільстві важливе місце посідають соціальні мережі, а тим паче коли ти спортсмен – тенденції вимагають вести активне онлайн-життя і постійно читати коментарі фанів. Чи впливають на тебе позитивні або негативні слова вболівальників, які стосуються тренувального процесу і виступів на змаганнях?

- Так, погані слова я сприймаю дуже болісно. Перед відповідальними гонками ніколи не читаю коментарі, щоб від них відсторонитися. А позитивні слова, навпаки, додають упевненості; і дуже приємно, що люди цікавляться моїми здобутками й візуалізують мене.

- Після завершення стартів олімпійських на тебе та інших збірників чекали не менш важливі старти на юнацькому чемпіонаті світу. Як пройшли останні приготування до першості світу?

- Після завершення Олімпіади ми одразу переїхали до Ленцерхайде, там і тренувалися до початку змагань. Я старався виконати необхідну швидкісну роботу, щоб упорядкувати тіло. А багато стріляти перед важливими стартами я не люблю, на тренуванні виконую необхідні постріли і якщо все добре, то на цьому і закінчую. Мені це додає більшого азарту під час перегонів.

- Найкращий результат в особистих стартах ти продемонстрував у гонці переслідування (17 місце, стрільба – 1+0+1+1). До слова, формат контактної боротьби тобі більше підходить?

- Безумовно, я люблю біатлон саме за контактні гонки. Шкода, що на юнацькому чи юніорському рівні не можна випробувати свої сили в масстарті на міжнародних змаганнях. А якщо говорити про цю гонку переслідування, то я не покладав на неї великих надій, просто хотів добре виконати свою роботу, все ж таки дається взнаки втома: стільки стартів позаду! Головне – зробити правильні висновки й дати доречні настанови на майбутні гонки.

- Насамкінець про перші дні вдома після тривалого змагального сезону. Наскільки успішно вдається поєднувати кар’єру біатлоніста з навчанням у школі з поглибленим вивченням іноземних мов?

- Який може бути відпочинок в одинадцятикласника?! Одразу на навчання, треба наздоганяти програми, готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. Аналізуючи останні поїздки, зрозумів, що англійську просто необхідно знати! Дуже круто, що під час зборів вдається вправлятися в розмовній формі з носіями.

- Тоді звідси наступне запитання: куди буде вступати Віталій Мандзин?

- Швидше за все десь у Тернополі, неподалік від бази, щоб була можливість спокійно й вільно тренуватись. А щодо спеціальності – то категорично це буде не фізична культура і спорт, можливо щось медичне...

- Віталію, дуже дякую за цікаву розмову! Від імені багатотисячного кола шанувальників українського біатлону зичу якнайкраще відпочити, набратися нових сил і, вмотивованому, показати свої найкращі результати на наступних міжнародних змаганнях!

- Дякую!

Джерело: Біатлон майбутнього