Дмитро Підручний: "Коли їхав на стійку — вже увесь був мокрий: рукавиці мокрі, руки замерзли…"

Чоловіча естафета збірної України приємно здивувала вболівальників, посівши п’яте місце в гонці на четвертому етапі Кубку світу в Оберхофі. Успішний старт забезпечив Дмитро Підручний, який протягом свого етапу навіть встиг полідирувати в гонці. Після фінішу Дмитро погодився відповісти на кілька питань для відвідувачів нашого сайту.

— Діма, вітаємо з чудовим результатом в естафеті! Якими були твої відчуття одразу після гонки?

— Відверто кажучи, якихось особливих відчуттів не було. Звичайно, радість від хорошого результату — особисто я перед стартом розраховував на шосте-сьоме місце. Тому, звісно, радий, що всі в команді більш-менш нормально спрацювали і навіть перевершили цей попередній орієнтир. В таку погоду зробити це було дуже важко, особливо впоратись зі стрільбою.

— До речі, за таких погодніх умов доводилось коли-небудь виступати на етапах Кубку світу?

— Аж за таких складних — ні. Хоча минулого року тут також було досить складно, але не настільки. Тоді під час спринту був сильний вітер, але такого туману і дощу не було. Сьогодні ж вийшов повний комплект "задоволень".

— А сьогодні ще й дощ заважав?

— Так, спочатку був туман, потім почав падати дощ, трохи розвиднилося. Коли їхав на стійку — вже увесь був мокрий: рукавиці мокрі, руки замерзли… Ну і увесь час — поривчастий вітер додавав складнощів.

— Сьогоднішню гонку довелось перенести на півгодини. Тобі, як стартеру, важко було переналаштуватись на більш пізній початок?

— Переналаштовуватись особливо не довелось. А ось пристрілюватись довелось усього з п’ятнадцяти патронів і добре розім’ятись не вийшло. Спочатку, аби не мокнути, сидів в доміку, коли почув по рації, що вже розпочалась пристрілка. Швидко спустився, нашвидкуруч пристрілявся і вже чую — кричать, що десять хвилин до старту. Ледве встиг замаркірувати лижі і лише за хвилину до початку прибіг на старт.

— Зазвичай на таку туманну погоду використовується мушка більшого діаметру. Тобі довелось її міняти, чи заздалегідь знали про подібні умови під час гонки?

— Звісно, я перед пристрілкою поміняв мушку на більшу. І, думаю, це стало однією з причин, чому на стійці стріляти одразу стало важче. Лежачи взагалі проблем не було, і під час пристрілки я швидко пристрілявся з десяти патронів. А ось на стійці було важче, та ще й додались вітер та хвилювання. Саме ці три фактори — мушка, вітер та хвилювання — на мою думку й стали причиною того, що після стрільби я пішов на штрафне коло.

— Вперше за багато останніх років наша чоловіча команда лідирувала під час естафетної гонки. Встиг відчути себе лідером? :)

— Та ні, я про те якось навіть не замислювався. Навпаки думав трохи збавити, щоб мене хтось обійшов, бо я без особливого бажання обходив лідерів. Але так вийшло — одного накотив зі спуску, потім двоє між собою не розібрались в повороті і я опинився лідером. (Посміхається)

— Тобто, вони тебе навіть пропускали?

— Ні, не те щоб пропускали. Просто так склалась ситуація в гонці. Але я думав, що перед рубежем вони мене обійдуть, але ніхто вперед так і не вийшов. Зі спуску вийшов добре. А в повороті я пішов по ближньому радіусі, а всі решта — по дальньому, ось і залишився на лідируючій позиції.

— Після стрільби лежачи ти відставав від Еріка Лессера на вісім секунд, але досить швидко наздогнав лідерів. Вони самі йшли в невисокому темпі, чи ти навмисне прискорився, аби швидше дістати лідируючу групу?

— Перш за все хочу сказати, що особисто в мене, та й, гадаю, у всієї команди дуже добре їхали лижі. Тому особлива подяка нашим сервісменам — їхній внесок в цей результат дуже вагомий. Чесно кажучи, Лессера та Фуркада я накотив зі спуску без особливих зусиль, потім трохи додав в підйом — і вже був за їхніми спинами. Потім навіть дещо неприємна ситуація була з Фуркадом. Я вважаю, він не дуже акуратно поводиться на трасі. Намагаючись обійти, притискав мене до бортиків і у підсумку став мені на лижу й завалив. Але я не набагато відстав, і досить швидко знову опинився в першій групі.

— Під час гонки, особливо протягом першого етапу, було досить багато падінь. Траса була важкою?

— Так, одна з найскладніших. Мені також перед найважчим поворотом доводилось гальмувати, аби не ризикувати падінням. Особливо важко було проходити на першому колі, коли група йшла дуже щільно. Звісно, дощ та мокрий сніг сприяли тому, що трасу розбило. Але сказати, що було щось надскладне — не можна. Просто потрібно бути постійно уважним та акуратним під час більш важких ділянок.

— Діма, для тебе це вже третя участь в квіткових церемоніях. Букетик з нагородження кому передав? :)

— А нам сьогодні не видавали букетиків.

— Як?! То що ж це за квіткова церемонія? :)

— Ну квіти видавали призерам. А нам — по пляшці шампанського. (Сміється)

— То сьогодні є привід відсвяткувати? :) Тим більше — день народження одного з тренерів, Олександра Біланенка…

— Ну сьогодні вже не встигнемо — за пару годин від’їжджаємо до Антхольцу. А ось завтра — побачимо… Можливо й відсвяткуємо. (Сміється)

— Діма, дякуємо за інтерв’ю і бажаємо на зборі якнайкраще підготуватись до етапу в Антхольці і до чемпіонату Європи!

— Дуже дякую за підтримку усім вболівальникам! Сподіваюсь, ми ще дамо привід порадіти за результати збірної.

Джерело: ФБУ