Анастасія Меркушина: "Лижі летіли як божевільні"

Тернопільська біатлоністка прокоментувала своє 2-е місце в спринтерській гонці Кубка IBU в Обертілаху.

— Взагалі тренери так будують нашу підготовку, щоб пік форми припав на чемпіонати світу та Європи. Тому друге місце стало для мене самої великим сюрпризом. Раніше я з чистою стрільбою в спринті могла розраховувати максимум на 10-е-15-е місце. Дуже приємно. Я не люблю стартувати в кінці. В Остерсунді у мене в одній з гонок був останній номер, і я була вся на нервах. До останньої групи я вже морально не витримую. Куди простіше як сьогодні — прийти з пристрілки, взяти лижі і відразу побігти, не грузячи себе зайвими думками.

Плюс лижі були приголомшливо підготовлені — як учора, так і сьогодні. Вони летіли як божевільні, накочували всіх і вся. І на стрільбі не треба було стільки напружуватися. Спасибі всім тренерам, які працювали зі мною і підтримували. Відразу після гонки я отримала величезну кількість поздоровлень, більше, ніж на день народження.

Зізнаюся чесно, що вчора було трохи прикро, що начебто провела хорошу гонку, а серед українок стала лише третьою, програвши не тільки Ірі, але і Юлі Журавок. Може, це мене теж трохи підстьобнуло. Подумала, що теж можу потрапити в шістку. А вийшло так, що змогла стати навіть другою!

У нас в команді все чесно, все прозоро. Якщо ти готовий виступати на Кубку світу, то обов'язково будеш. Тренери будуть дивитися за станом, по самопочуттю. Виходячи на трасу, ти борешся в першу чергу з собою. А взагалі я щоранку перед гонкою кажу: "Господи, благослови мене, і нехай буде так, як тобі завгодно".

Траса в Обертілаху — моя улюблена — мене найбільше яскравих емоцій звідси.

Подобається також і Контіолахті, де важкі підйоми. Також я в захваті від комплексу в Румунії, де наступного року буде мій останній юніорський чемпіонат світу.

Успішний виступ в Обертілаху ми поки не святкували, ще багато гонок попереду. Нас чекає ще один спринт, потім змішана естафета. А коли все закінчиться, ми вже всі разом зберемося, і чому б не зробити собі маленьке свято душі? ..

Зізнаюся, що найбільше я люблю бігати естафети, це моє. І напевно найбільше я чекаю свого дебюту в естафетній команді у збірній України. Це моя мрія. Але в естафетній команді повинні виступати кращі. Особисте "я" потрібно відкидати.

За матеріалами xsport.ua