Про нас
увійти

Андрій Романович: "Треба створити такі умови, щоб гравці мали бажання їхати в національну збірну"

категорія: Волейбол | дата: 03 01 2012
Андрій Романович:

Андрій РомановичНещодавно у Южному відбулося засідання тренерської комісії (жіночі команди), за участю наставників команд жіночої суперліги, а також президента ФВУ Володимира Туровського. Тема засідання – виступ жіночої збірної України на змаганнях 2011 року. Під час засідання Володимир Бузаєв подав у відставку, а сам виступ визнаний незадовільним. Підсумком засідання стало висунення на пост головного тренера збірної наставника тернопільської Галичанки-ТНЕУ Андрія Романовича. Тепер його кандидатуру має затвердити виконком ФВУ, далі – вона повинна пройти відповідну процедуру у профільному Міністерстві.

Кандидат на пост керманича збірної в інтерв’ю прес-службі ФВУ поділився своїми поглядами на розвиток національної команди.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ

- По-перше, Андрію Васильовичу, хотілося б дізнатися про Ваші погляди щодо формування збірної?

- Головний принцип – в збірній повинні виступати всі найсильніші гравці. Для того, що це відбувалося, необхідно створити відповідні умови. Це перша задача, над якою треба попрацювати. Я вже почав зідзвонюватися з гравцями, які виступають за кордоном, на предмет майбутнього виступу за збірну. Поки що результати позитивні. Ще один принцип формування збірної – конкуренція. На одну позицію мають претендувати кілька гравців, причому кращих. За десять років праці в Україні мені добре відомий контингент гравців, який виступає за кордоном – їх позитивні, та негативні сторони.

- Яка кількість волейболісток входить до кола кандидатів?

- В Міністерство ми повинні подати список з 18 гравців. І вже упродовж "Фіналу чотирьох" Кубку України в Южному ми з тренерами суперліги його обговорили виходячи саме з цього. Взагалі-то, ми повинні подати три списки, в кожний з яких входять 18 волейболісток: це основний склад, кандидати та резерв.

І ще раз зазначу, що по можливості, в це список входитимуть найсильніші гравці, незважаючи на те, де вони грають – головне, щоб був український паспорт. Головний принцип – рівень гри тої, чи іншої волейболістки.

Відзначу, що при формуванні збірної готовий до співпраці з усіма тренерами суперліги, дуже розраховую на їх допомогу.

- Судячи з всього, найголовнішою перешкодою для гравців, які виступають за кордоном, є відсутність страхування, адже у випадку травми вони відшкодування не отримують. Принаймні, таку ситуацію маємо зараз.

- Так, в цьому є проблема. І це питання ми, звісно, підніматимемо. Знаходячись на Всесвітній Універсіаді спілкувався на цю тему із Сергієм Скрипкою (заступником голови тренерської комісії ФВУ. – прес-служба) і прийшли до висновку, що це питання конче потрібно вирішувати.

Престиж грати за свою національну збірну – це само собою, але матеріальні гарантії повинні бути – це світова практика. Намагатимемось створити такі умови, щоб волейболістки хотіли їхати до збірної.

- Яким Вам бачиться процес підготовки. Збори, спаринги упродовж сезону, участь, наприклад в Євролізі?

- Багато в чому це залежатиме від того, як виступимо у відбірному циклі чемпіонату Європи-2013. Наприклад, збірна України під керівництвом Володимира Бузаєва здорово зіграла у відборі до чемпіонату Європи, і отримала непогане фінансування підготовки до Євро.

Хотілося б працювати за таким принципом: зранку гроші, ввечері – стільці. Але якщо, так би мовити, грошей зранку не буде, необхідно буде цей стілець зробити – щоб його продати та заробити ці гроші. Я маю на увазі, що спочатку необхідно зробити товар, тобто збірна своєю грою та результатами повинна залучити інвесторів. Тільки так. Участь, наприклад, у Євролізі це чималі гроші, але якщо порівняти це з футболом чи баскетболом, це зовсім невелика сума.

Хочеться, щоб на національну жіночу збірну нарешті звернули увагу. На мій погляд, є пряма залежність розвитку волейболу у країні від того, як грає національна збірна. Від цього залежить й бажання спонсорів співпрацювати, й розвиток національного чемпіонату, й розвиток волейболу. Зробити ми можемо це тільки спільними зусиллями, важливо щоб усі тренери попрацювали у цьому напрямку. Треба виступити одним фронтом, щоб зробити прорив – щоб збірна України, як локомотив потягнула за собою волейбол у всій країні, привернула увагу інвесторів до цього популярного виду спорту.

- Ви говорите, що необхідно зробити товар, але й на етапі підготовки теж необхідно вкластися, я маю на увазі фінансування. Для того, щоб провести, наприклад серію спарингів,збори…?

- Звісно, ми намагатимемось зробити найкращі умови для підготовки – й залучити хороших суперників для спарингів, і для проведення підготовчих зборів. Людей, які виступають на доброму рівні в Європі багато, треба їх просто зібрати в максимально можливому об’ємі. Щоб не вийшло, як на чемпіонаті Європи, коли травмувалася Марина Марченко, а адекватної заміни їй не знайшлося. Ще раз повторюю, треба створити такі умови, щоб гравець мав бажання їхати до збірної.

Згадую період, коли збірна України в 2007 році грала в Голландії відбірний турнір до Олімпіади (Андрій Романович був тоді помічником Сергія Голотова. – прес-служба). Тоді в збірній виступали дійсно кращі гравці на чолі з Іриною Жуковою, і команда тоді демонструвала просто класний волейбол. Деякі спеціалісти були здивовані – виявляється є збірна України, яка до того ж грає на доброму рівні. Пригадую і представницький турнір в Азербайджані, де збірна посіла друге місце.

Притому, що багато гравців – кращі з кращих - поїхали за кордон та отримали вже там громадянство: Ганна Цокур (Макарова), Наталія Сказка (Маммадова), Марина Манюк (Марюхніч), Наталія Гончарова, є чимало українських гравчинь, які виступають на самому високому рівні в Європі – наприклад, Тетяна Козлова у французьких Канах. В Росії грають Марина Марченко, Ірина Трушкіна. Добротних гравців вистачає. Треба поборотися за те, щоб в збірній опинилися кращі з кращих.

- Ви згадали Ірину Жукову. Зараз вона розглядається у числі кандидатів?

- Природно. Ні вік гравця, ні клуб, де він грає – не є перешкодою для його виступу за збірну, головне – це рівень гри. Гадаю, що вона не проти грати у національній команді. Це гравець – екстра-класу. Мені вдалося з Жуковою попрацювати у збірній і, на мій погляд, вона людина з великої літери, і гравець з великої літери. І по відношенню до тренувань, і до себе, і до партнерів по команді – це, як на мене, зразок професійного ставлення гравця. Якщо вдасться залучити її до лав збірної, це буде великий плюс – і для гри, і для результату, і для гравців, які будуть з нею поруч працювати. Я у свій час отримав велике задоволення, працюючи з нею у збірній, гадаю, як і гравці збірної. Для зв’язуючих гравців суперліги робота поруч з Жуковою - це буде великий досвід. Наприклад, є потенціал для розвитку і у Дар’ї Озбек, незважаючи на те, що вона вважається вже досвідченим гравцем. Добру гру показує зараз Алла Політанська, непоганий волейбол демонструє Тетяна Хилюк - тобто є волейболістки, які можуть багато чому навчитися у Жукової, в першу чергу по відношенню до справи. Просто поспілкуватися з нею – це вже школа.

- Яка кількість волейболісток необхідна для проведення збору національної збірної? - Точно, що не дванадцять. Це небезпечно, якщо враховувати що є вірогідність отримання травми. В зборі, як на мене, повинні брати участь гравці, які у випадку травм будь-якого гравця зможуть його замінити. Тобто оптимальна кількість гравців – вісімнадцять.

ПРИНЦИПИ РОБОТИ

- Питання, яке частенько виникає. Ви підбиратимете гравців під якусь схему, чи будуватимете гру в залежності від підбору гравців?

- Існує схема, по якій грають більшість команд у всьому світі. Останні десять років, упродовж яких працюю в Україні, я також її використовую. Звісно, в якісь моменти приходиться її корегувати. Так був період, коли в мене основними приймаючими були Наталія Зємцова та Олена Туркула (тоді Майборода), тому прийшлося перебудовувати схему гру для того, щоб вони постійно брали участь в прийомі. Загальносвітова тенденція зараз – це швидка гра, від цього і відштовхуємося. Тим більше, що ми не можемо використати ані Макарову, ані Гончарову, ані Марюхніч, які могли б грати високі передачі. Взагалі-то тенденція зараз така, що й високі волейболістки грають швидкі передачі, і до того ж беруть участь у прийомі та захисті.

- До попереднього тренера збірної висловлювались претензії з приводу того, що він працює без помічників. Чи плануєте Ви залучати до збірної інших тренерів?

- Звісно. І навіть не одного, а двох-трьох. Імена поки що рано називати. По-перше, необхідний помічник, фізично готовий до участі у тренувальному процесі. Я в Галичанці багато часу проводжу на майданчику, але, коли через це дещо втрачається контроль над ситуацією – є необхідність у погляді зі сторони – неможливо осягнути неосяжне, одночасно контролювати всіх дванадцять гравців майже неможливо. Другий тренер повинен допомагати і радою, і фізичною роботою. Мій вчитель Володимир Семенович Чернов вчив мене, що необхідний сильний, другий тренер для того, щоб нічого не вийшло з під контролю тренерського штабу. Звісно, використовуватимемо в роботі і статистику. Намагатимемось залучити тренера-статистика Хіміка Дмитра Марюхніча – дуже сильного спеціаліста у цій справі. Статистика – це велика допомога в грі та тренувальному процесі, безсумнівно – недарма її використовують у всьому світі. Все потрібно зробити по розуму, грамотно – від початку та до кінця. Тільки, якщо поєднати всі складові успіху, можна його досягти.

Звісно, аналізуємо роботу попереднього тренера збірної з тим, щоб не припускатися помилок. Звертатимемо увагу і на молодші збірні України – є перспективна молодь, котра через рік-два стукатимуться у двері національної команди. Є й талановита молодь, яка поки що не залучається до лав будь-яких збірних, на них теж звертатиметься увага.

Джерело: ФВУ

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook