Андрій Романович: "В цьому світі немає команди, у якої не можна було б виграти"
Головний тренер ВК Галичанка-ТНЕУ-Укрінбанк Андрій Романович відповів на ряд питань прес-служби ВК Хімік напередодні матчів 6-го туру Суперліги.
— Андрію Васильовичу, якою мірою готовності команда підійшла до ігор з лідером чемпіонату?
— Не можу назвати готовність оптимальною, так як ряд гравців перехворіли в період підготовки. Але будемо воювати тим, що зуміли напрацювати за цей час. Особливих ілюзій не маємо: Хімік — лідер чемпіонату, на хорошому ходу, має подвійний склад і навіть якщо у когось гра не піде, то варіативність замін і підготовка дозволить впевнено грати з нашою командою. Якщо навіть не вийде зачепитися за партію, це буде для нас хороша школа перед матчами з найближчими конкурентами.
— Галичанка досить вдало стартувала, відібравши п'ять очок у Орбіти і Сєвєродончанки, але потім пішов спад — всього чотири очки набрані в Євпаторії та Вінниці. З чим пов'язуєте ці перепади?
— Такі перепади природні для молодої команди і, якщо гра у когось не йде, то кардинально змінити хід матчу в екстреному порядку практично нереально, хіба що деталі. Тут і психологічний момент. Після перемоги над Сєвєродончанкою, у молодих гравців трошки голова закрутилася, вони, мабуть, зробили до ігор в Євпаторії та Вінниці математичний підхід: мовляв, якщо ми "Сєвєр" перемогли, то й ці команди обіграємо. Так не буває. Не можу сказати, що Керкінітіді ми поступилися начисто, провал був лише в перших двох партіях першого дня. Далі була практично рівна гра. У другому матчі могли навіть виграти з рахунком 3:1, коли вели 2:1 і 23:21, але підсумок вам відомий. Певні висновки зроблені.
В цілому нічого дивного немає — наявність цілої когорти молодих і веде за собою нестабільність. Крім того, влилися нові люди і відповідно необхідно ще зігратися. Тій ж Реві з догравальниці, чому вона вчилася останні два роки, доводиться перекваліфіковуватися в діагональну, що для молодого гравця досить непростий процес.
— У Галичанці з'явилася досвідчена Ольга Фарисеєва. Яка її роль в команді?
— Додати стабільності у грі. Наприклад, у другому матчі в Євпаторії якраз цієї впевненості не вистачило в кінцівці четвертої партії, щоб довести гру до перемоги. За рахунку 24:23 на нашу користь ми підняли м'яч у захисті, довели його, але Інна Скорохід, отримавши передачу в "четвірку", не змогла його добити. Якраз на цю позицію і потрібен такий досвідчений гравець, як Ольга Фарисеєва, щоб добивати ключові м'ячі. Але Ольга теж поки тільки втягується, вона не проходила літню підготовку, до того ж у команді, за винятком Олени Туркули, нікого не знала, хоч і є вихованкою Галичанки. Для адаптації потрібен час.
— Як би не відрізнявся клас команд, впевнений, ви будете шукати ключі до перемоги. У чому ви бачите шанс Галичанки?
— Так, звичайно, ми будемо прагнути до перемоги. Але в даній ситуації має бути збіг обставин. З одного боку ми повинні проявити свої найкращі якості, проявити командну зібраність, з іншого боку, не зовсім на рівні повинні зіграти волейболістки Хіміка, а останнє на майданчику в Южному навряд чи можливо — при своїх глядачах вони ніколи дурня не клеять. Але немає в цьому світі команди, у якої не можна було б виграти, адже це волейбол, чим він і прекрасний.
Джерело: ВК Хімік
