Степан Барна: "Регбі — неймовірно азартна гра як для її учасників, так і для глядачів"

Депутат тернопільської обласної ради Степан Барна уже більше як півроку захопився регбі.

— Наскільки мені відомо, пане Степане, ви цілком випадково потрапили в регбійну команду Терен, яка нині представляє Тернопільщину у чемпіонаті України серед клубів вищої ліги?

— Можна і так сказати. Понад півроку тому прес-секретар РК Терен Володимир Курило запропонував мені взяти участь у проекті під назвою "Тренування з депутатом". Тоді запрошували, наскільки відомо, багатьох обранців із обласної та міської рад. Це був, мабуть, такий менеджерський хід, аби привернути увагу до проблем з розвитком регбі. Дехто з депутатів відгукнувся на запрошення. Приходили в регбійний клуб і на цьому все закінчувалося. Я ж провів одне справді повноцінне тренування з регбійною командою і, як кажуть, прикипів до цього виду спорту. Відтоді не лише сприяю його розвиткові у місті, а й став повноцінним членом регбійного колективу. Звичайно, спочатку якийсь час тільки систематично тричі на тиждень тренувався, а відтак, почав брати участь в офіційних турнірах.

— Скажіть, пане Степане, а ваш вік ще дозволяє розраховувати на те, аби мати певні перспективи в цьому доволі екстремальному виді протиборств?

— Справді, в колективі я один із найстарших. Наш капітан команди Володимир Крутовський від мене молодший на два роки, а є й такі, яким й двадцяти не виповнилося. А загалом відсотків п’ятдесят гравців Терена — це студентська молодь. Водночас зауважу, що у регбі можна грати в будь-якому віці. Нещодавно дивився телевізійний сюжет, у якому розповідали про чоловіка з Уельсу, який почав серйозно займатися регбійною грою в 55 років, а нині йому вже понад 70 і він продовжує виступати у складі своєї команди. Це унікальний випадок, але й яскраве свідчення того, що усе залежить від особистості. Додам також, що регбі не належить до категорії видів спорту з високим травматизмом, якщо, звісно, ним займаються добре фізично підготовлені спортсмени.

— У Терені грають професійні виконавці?

— Звісно, ні. Члени команди — звичайні ентузіасти цього виду спорту, які не мають якоїсь спеціальної школи підготовки. Усі вони працюють або вчаться і лише у вільний час займаються улюбленою справою. Правда, займаються нею професійно.

— Хто у вашому регбійному клубі є його лідером, організатором, натхненником, на кому, власне, й тримається Терен?

— Керівна роль в клубі належить групі найактивніших його ентузіастів. Передусім мова йде про вже згадуваного мною Володимира Крутовського, віце-капітана Дмитра Підгрушного, Олександра Жильцова та Володимира Курила, який є своєрідним генератором ідей у справі популяризації регбі. Водночас вони з усіма виходять на поле й сповна викладаються у боротьбі за перемогу.

— Чи відомо вам, як відбувалося становлення регбійної команди, яка за незначний проміжок часу зуміла вийти на доволі високий рівень авторитетності?

— Я ще не так давно в команді, аби давати компетентні коментарі з цього приводу, але мені хлопці розповідали, що минулого року вони в будь-яку пору року тренувалися лише на відкритих спортмайданчиках, полях. А цієї зими почали займатися у фізкультурно-оздоровчому комплексі ТНЕУ.

— Мабуть, після того, як Терен вже домігся значних успіхів, можна ставити питання про підтримку клубу на рівні міських, обласних спортивних управлінь?

— Цілком з вами погоджуюся, зважаючи на те, що Терен представляє Тернопільщину у вищій лізі і має вже певні турнірні здобутки. Маю намір запропонувати на затвердження обласної ради (і вже готую необхідні документи) програму розвитку регбі на Тернопіллі. Думаю, що вона на часі, враховуючи той факт, що регбі-7 включено до переліку Олімпійських видів спорту. А також те, що в нашому краї регбійна гра набуває з кожним роком більшої популярності. Наведу такий приклад. У Тернополі є й жіноча регбійна команда Універ, яку очолює, до речі, гравець Терену Олександр Жильцов. Цікаво, що дівчата добиваються ще кращих результатів, ніж чоловіки.

У Тернополі, де функціонує чотири авторитетних університети, є широкі можливості для розвитку регбі. Для прикладу скажу, що в Одесі є сорок регбійних команд, і вони мають усі необхідні умови не лише для участі у змаганнях а й для тренувального процесу. Там цей вид спорту має скоординовану підтримку на рівні міської ради. Тому й не дивно, що одеська регбійна команда одна з найсильніших в Україні.

— Як відомо, добитися успіхів у будь-якому виді спорту без належної матеріальної бази майже не реально. У Тернополі розвиватися регбі дуже складно?

— Наразі змушені задовольнятися тими умовами, які самі собі створюємо. Ми, приміром, у парку "Топільче" на звичайному футбольному полі встановлюємо регбійні ворота і не лише самі граємо, а й приймаємо команди з інших міст. Звичайно, в ідеалі змагання мали б відбуватися на регбійному стадіоні, однак наразі про це можемо тільки мріяти. Але вже ведемо переговори з приводу того, аби одне з футбольних полів Тернополя переобладнати на регбійне. Ідеальною для цього могла б стати спортарена "Текстильника", але наразі є певні проблеми, вирішення яких вимагає часу.

— Чим вас, пане Степане, приваблює регбі? Які його компоненти, якщо можна так сказати, стали визначальними в тому плані, що вже після першого тренування потрапили у полон цієї азартної гри?

— Насамперед, як вже говорив, мене полонив командний дух регбійних протистоянь. Попри те, що в регбі успішно грають і жінки, все ж це чоловічий вид спорту. Він вимагає мужнього і стійкого характеру, витривалості, швидкої орієнтації, реакції. Крім того, треба мати чітке мислення, аби миттєво приймати раціональні рішення. А ще регбі — неймовірно азартна гра як для її учасників, так і для глядачів. Не випадково навіть на тренування Терена нерідко приходять чимало уболівальників.

— Яку планку ставите перед собою як гравцем регбійної команди Терен?

— Грати в її основі і, звісно, добиватися високих турнірних показників. І прогрес в цьому плані уже є. Упродовж півроку, відколи активно почав займатися цим видом спорту, вже брав участь у трьох турнірах з регбі-15, де виступають по 15 гравців. У турнірах з регбі-7, правда, виходити на поле в числі кращих доводиться ще рідко, але, думаю, за кілька місяців зможу суттєво підвищити свої ігрові показники, і нарівні конкуруватиму з провідними регбістами Терена. Принаймні на турнірі колективів Вищої ліги західного регіону, який недавно завершився в Івано-Франківську, вже виступав в окремих іграх в основному складі, і дуже радію, що наша команда повернулась у Тернопіль з бронзовими відзнаками.

— Успіхів вам, пане Степане, у депутатській роботі, а також стабільних та результативних виступів у складі регбійної команди Терен.

— Дякую.

Джерело: Свобода