Що зробить для спорту Олена Підгрушна на новій посаді?
Минулого тижня однією із головних новин спортивного життя України та, звичайно, Тернопілля стало призначення олімпійської чемпіонки-2014 Олени Підгрушної на посаду заступника міністра молоді та спорту. Одразу після Олімпіади у Сочі наша гордість заявила, що поки візьме паузу в активних виступах для народження дитини. Та вже зовсім скоро Підгрушна стала спортивним чиновником найвищого рівня.
— Посаду мені запропонував Дмитро Сергійович Булатов, — розповіла в інтерв’ю Свободі Олена Підгрушна. — Звичайно, була здивована, але відмовитися не змогла.
— Олено, можна вважати, що ви ставите крапку у своїй спортивній кар’єрі?
— Не можна так сказати. Всяке у житті буває. Можливо, за рік-два захочу повернутися.
— Ваші колеги по естафетній команді-тріумфатору Олмпіади-2014 Юлія Джима, Віта та Валя Семеренко кілька днів тому нагороджували кращий музичний гурт України. Та вже без вас.
— Саме у момент гала-концерту відбувалося і моє призначення. Я сиділа у Кабінеті міністрів і фізично не могла бути у двох місцях. Хоча мала нагороджувати зі своїми колегами.
— Яка реакція ваших партнерів по збірній?
— Саме зі згаданою вами трійцею не спілкувалася. Та багато хто до мене дзвонили. Зокрема, Оксана Хвостенко, Андрій Деркач, Сергій Седнєв, Наталія Бурдига та інші. Всі радіють та вітають. Кажуть, що нарешті щось зміниться у нашому міністерстві. Адже зазвичай призначають стандартних людей. А тут ще вчорашній спортсмен. Хоча Дмитро Сергійович мене і запросив для того, щоб я дивилася на все очима спортсмена, а не чиновника.
— Як ваш чоловік народний депутат Олексій Кайда сприйняв таке запрошення?
— За час, поки ми разом, багато чого навчилася від нього. І, напевне, це одна із головних причин, за яких я таки погодилася. Ми довго з ним радилися і думали. Крім нього було ще кілька людей, з якими радилася. Але не хочу їх називати. Все ж вирішила йти і віддати максимум тих знань та досвіду на благо розвитку спорту.
— За який саме напрямок роботи ви будете відповідати у міністерстві?
— Попередньо, це будуть зв’язки з громадськістю та міжнародне співробітництво. Та в планах міністра реорганізація роботи. Коли це станеться, тоді і остаточно визначаться з моїми функціональними обов’язками.
— Ви вже кілька днів на посаді. Напевне, окреслили подальший план своєї роботи.
— Одразу всього розповідати не буду. У даний момент нічого озвучувати не буду. Я така людна, що спочатку зроблю, а потім вже розповім.
— Спитаю по-іншому: вчора ви ще спортсмен. Кожен раз ви тренувалися, жили від занедбаних українських баз до найкращих тренувальних об’єктів Європи. Що б ви хотіли змінити у системі підготовки українських атлетів?
— Це заїжджена та банальна фраза, але є бажання покращити фінансування спорту. Але для цього потрібно змінити підхід до цієї справи. На сьогодні левова частка грошових надходжень йдуть з бюджетів різних рівнів. Та у повному обсязі держава не може забезпечити спорт. Тому одним із головних прагнень всього нового міністерства буде заохочення залучення до розвитку спорту меценатів, бізнесменів та просто багатих людей.
Крім того, на сьогодні є дуже багато проблем у середині самих федерацій, які ніколи не озвучувалися у засобах масової інформації. Та вони всі ляжуть на плечі міністерства. І це робота не одного дня. Нам потрібно зламати систему.
— Все ж, є надія, що попри київську роботу ви залишитися тернополянкою. Тому хочеться знати, чим плануєте допомогти нашому спорту?
— Ще не будучи на посаді замміністра, я піднімала питання забудови моєї рідної навчально-тренувальної бази у Підгородньому. Для мене буду справою честі відвоювати та відновити цей спортивний об’єкт. Ні я, ні мій чоловік не заспокоємося поки ця база не буде у нормальному стані. Це ж стосується і комплексу у Кременці.
— Олено, ви стали заммінстра на рівні країни. Можливо, хтось з ваших колег-спортсменів на місці виявляв бажання освіжити владу на Тернопіллі?
— Зовсім нещодавно наш легендарний плавець, учасник кількох Олімпіад Олександр Волинець вирішив працювати з дітьми і очолити ДЮСШ №2 міста Тернополя. На сьогодні, йому передали слова, що його там не хочуть бачити. А це та людина, як могла дати новий поштовх розвитку плавання та цілого комплексу. Та його не допускають. Чому? Поки не знаю і говорити не буду. Як тільки вдасться довідатися, то підніму це питання на найвищому рівні. У таких моментах завжди звучить фраза: "У нього немає досвіду!" Та у нього ніколи не буде досвіду якщо його не будуть допускати. Наскільки мені відомо, на місце директора ДЮСШ ставлять якогось вчителя іноземних мов. Можливо, він і має управлінський досвід. Та він зовсім не має досвіду у спорті.
— Завдяки такому нерозумному підходу міської влади Тернополя, ми можемо і втратити Олександра Волинця. Наскільки мені відомо, сьогодні у нього вже є кілька досить серйозних пропозицій з-за кордону. Як ми бачимо за результатами останньої Олімпіади у Сочі, українці здобували медалі найвищого ґатунку у складі інших збірних. Як можна зупинити відтік талантів та спортсменів найвищого рівня?
— Найперше потрібно замінити президентів федерацій, або головних тренерів. Я не маю на увазі свою федерацію біатлону. У нас, слава Богу, все обре в Україні. Та ще й до нас приходять. Щодо інших видів, то зовсім за короткий термін отримала стільки інформації, що аж за голову берусь. Адже де головні тренери, де керовніки федерацій роблять всі умови спортсменам, щоб ті тікали закордон? І навпаки, перетягують сюди атлетів з інших країн. А в цей час українці у цих видах виграють медалі за інші збірні. Та бути не може.
Зараз збираю інформацію від всіх. Адже вислуховую не тільки спортсменів, але і їх керівників.
— Вже як чиновника найвищого рівня, є декларований та розпочатий проект попередньою владою проект під назвою "Олімпіада-2022" у Львові. Ми всі пам’ятаємо, як нещадно по українському бюджету вдарила попередня така затія — Євро-2012. Наскільки реальна зимова Олімпіада на Галичині, яка зачіпає і наше Тернопілля?
— Це дуже спірне питання. Зі сторони спортсмена скажу, що цей проект дасть можливість збудувати в Україні хоча б один стадіон світового рівня і потім використовувати його для міжнародних змагань. А з іншої сторони, такі видатки з бюджету Україна не у змозі витягнути. Можливо, за кілька наступних років ситуація у нас зміниться і ми тоді скажемо зовсім інші слова.
— Відмовлятися від проекту зимової Олімпіади ніхто не буде?
— Я б не робила якихось різких та кардинальних рухів. Дуже багато залежатиме від майбутнього нашого бюджету, від Верховної Ради, від військового стану тощо. Як тільки стабілізується ситуація в країні, тоді можна буде говорити чи зможемо ми потягнути такий проект.
