Ігор Подольський: "Є кілька перспективних шахістів, на яких покладаємо сподівання"
Якщо років 20-30 тому шахи на Тернопільщині були одним з найулюбленіших і наймасовіших видів спорту, то нині, в час сучасних високошвидкісних технологій до шахів інтерес помітно впав.
Хоча і сьогодні є ентузіасти цього інтелектуального виду спорту, однак нині він не перебуває в числі пріоритетних, відповідно і досягненнями тернопільські шахісти не можуть похвалитися. Про стан і перспективи шахів у Тернопільській області Номер один розповів віце-президент обласної федерації цього виду спорту Ігор Подольський.
– Який загальний стан розвитку шахів у нашій області?
– Цього року високими досягненнями похвалитися не можемо, натомість чотири попередніх роки незмінно тернопільські вихованці виконували норматив міжнародного майстра і майстра спорту. До досягнень варто віднести минулорічну перемогу збірної студентів області у складі Олександра Багратіоні, Антона Подольського, Богдана Мазурчака, Ольги Калініної, Мар’яни Калініної, Михайла Сусла на чемпіонаті України. Та й цьогоріч збірна області серед дорослих на комплексних всеукраїнських змаганнях показала пристойний результат – 5-те місце вибороли жінки і 7-ме – чоловіки. Вище 12-го місця збірна області ще ніколи не піднімалася, а тут такі високі показники. Загалом маємо і кілька перспективних шахістів, на яких покладаємо великі сподівання в майбутньому. Це Сергій Галапуп, Софія Ковалик, Остап та Олеся Гап’юк, Арсен Кучер, Анастасія Антошків, Настя Кольба, Антон Подольський, Богдан Мазурчак, сестри Калініни тощо.
– Де на Тернопільщині ще культивують шахи?
– Важко назвати місцем для занять шахами тернопільський клуб "Авангард". У клуб мають ходити люди, але якщо на вихідні і після 18.00 в будні клуб закритий, то це не клуб. "Авангард" працює в робочий час, коли любителі шахів прийти не можуть, бо на роботі. Не можуть там пограти і ветерани шахів, які знайшли собі прихисток у будинку культури "Залізничник". У кращому випадку в "Авангарді" проводяться турніри. У Хоросткові працює непоганий тренер, який виховав кілька другорозрядників, але цим дітям потрібно рости. Непогано працюють тренери і у відділенні шахів у ДЮСШ №3. Донедавна функціонувала школа шахів В. Іванчука у політехнічному, але те приміщення було віддано приватнику – нині там бар…
– Пригадую, перед виборами-2010 тернопільський благодійник Василь Чубак гучно заявив, що створить у Тернополі справжній шаховий клуб.
– Слова не розійшлися з ділом. Великий відсоток робіт у клубі вже зроблено. Зокрема, вже готові малий ігровий зал на 60 чоловік, два навчальні класи для розрядників і кандидатів та майстрів, роздягальня, туалети. У планах відкрити ще один великий ігровий зал на 120 чол. А ще у розпорядженні клубу є велика плазма, до якої підключається комп'ютер, що дає змогу переглядати партії, вирішувати завдання тощо. З ігровими дошками проблем немає, натомість потрібно ще прикупити годинників, провести Інтернет, який би дозволив у режимі реального часу за допомогою програми "Chess Assistant" розбирати партії, вивчати найкращі методики по підготовці юних шахістів. Коли ж повністю завершимо будівельні роботи, будемо думати і над подальшим покращенням матеріально-технічної бази клубу.
– Хто може відвідувати клуб?
– Хочеться залучити до нового клубу абсолютно всіх любителів шахів – від маленьких дітей до ветеранів. Для дітей буде дуже цікаво спостерігати, як грають майстри, ветеранам же буде можливість постійно збиратися в одному місці для занять улюбленою грою.
– Коли варто очікувати офіційного відкриття клубу?
– Важко однозначно відповісти на це запитання. Можливо, до Нового року, а можливо, трішки пізніше. Чекаємо, поки поправиться здоров’я Василя Чубака, та щоб мав вікно Василь Іванчук. Планували відкриття зробити раніше, адже спершу не передбачали великого залу. Однак апетит приходить під час їжі. І коли малий зал був готовий, президент обласної федерації шахів Богдан Чубак запропонував зробити ще й великий зал, щоб можна було проводити серйозні змагання з великою кількістю учасників. Тому було прийнято рішення, зробити ще й великий ігровий зал.
– Яку назву матиме клуб?
– Ми поки у роздумах. Можливо, назвемо шаховий клуб "Тернопіль", і вже в цьому клубі буде працювати школа гросмейстера Василя Іванчука. Клуб – для всіх, школа – для найкращих.
– Яким чином функціонуватиме клуб, адже заробити на шахах майже не можливо, а оплачувати роботу тренерів та комунальні послуги треба буде?
– Богдан Чубак пообіцяв взяти на себе всі комунальні послуги, все решта має лягти на плечі керівників шахової школи. Сьогодні найболючіше питання – це оплата роботи тренерів. Будемо просити спорткомітет, щоб ввели ставку тренера з шахів або ж (що більш реалістично) з учнів братимемо певну платню для оплати роботи тренерів. Тут палка з двома кінцями: якщо ти отримуєш кошти від учнів школи, то береш відповідальність за їх підготовку, якщо у клубі будуть ставки тренерів, відповідно різко може впасти якість навчання. Тому ми маємо знайти золоту середину. Та впевнений, що з тренерами проблеми не буде. Міжнародний майстер Олег Калінін готовий працювати з нами по закінченню свого контракту в Польщі. Також є домовленості і з іншими відомими тренерами Львова та Миколаєва, котрі теж готові співпрацювати з нашим клубом. Наразі працюємо над наповнення учнів. Ще до офіційного відкриття клубу на заняття вже приходять на постійній основі 10-12 молодих шахістів.
– Як плануєте перетягувати дітей від комп’ютера до занять інтелектуальним видом спорту – шахами?
– Хотілося б мати тренерів із шахів по школах, а потім щоб кращі з них вступали у наш клуб для вдосконалення навиків гри. І в цьому нам має допомогти Верховна Рада. На найближчій Раді Федерації шахів України буде ставитися питання перед законодавцями, щоб у молодших класах, як обов'язковий предмет, було введено третій урок фізкультури – шахи, а у старших – факультатив. Якщо діти в ранньому віці почнуть займатися шахами, то нам вдасться дуже швидко згуртувати їх у клуб.
– Яка роль у шаховій школі Василя Іванчука?
– Хочеться, щоб Іванчук був у клубі не тільки гостем. Але реально оцінюючи наші сили, розуміємо, що Іванчук не зможе часто приїздити до Тернополя. Для нас було б добре, якщо б він хоча 2-3 рази на рік до нас навідувався. Якщо ми покажемо хорошу роботу, то пан Василь міг би "підтягнути" провідних тернопільських шахістів перед відповідальними змаганнями. Також на базі клубу Іванчук може проводити семінари для шахової громадськості всієї України. Не без того, що Іванчук за допомогою мережі Інтернет буде тлумачити нашим учням ті чи інші позиції.
– Які в обласної федерації шахів плани на 2012 рік?
– До 15 грудня маємо подати в національну федерацію план заходів, у які хочемо включити два майстрівські турніри (січень і серпень). Також спробуємо затягнути до Тернополя першість України серед школярів. Якщо ж говорити про індивідуальні показники тернопільських шахістів, то ставлю завдання: в 2012 році мати, як мінімум, три чемпіони або призерів чемпіонату України, які, тим самим, отримають право виступити на європейських чи світових змаганнях. А за ними тягнутимуться й інші діти…
