Сергій Крамар: Репутацію спорту псує неправильний підхід тренерів
Люди перестають ходити у тренажерні зали через отримані травми або відсутність швидкого результату від тренувань. Хоча причиною цього насправді є помилки тренерів, вважає тернопільський спортсмен і тренер Сергій Крамар
Усе більше людей, які відвідують тренажерні зали, останнім часом відмовляються від цього заняття і зарікаються не ходити на тренування. Це стається тому, тренери нині своїм виглядом часто нагадують простих хлопців з вулиці тернопільський спортсмен і тренер Сергій Крамар. І знань їм також бракує.
- Перше, що людина повинна зробити, прийшовши у тренажерний зал, - поглянути на свого тренера, - каже він. - Він уже за своїм виглядом має бути лідером.
- Чому люди все частіше нарікають на отримані у тренажерному залі травми або відсутність очікуваних результатів?
- Головна причина - відсутність кваліфікованих тренерів, які мають досвід і, відповідно, можуть навчити людину правильно займатися. Переважно тренери мають лише педагогічну освіту. Але цього недостатньо, щоб вести заняття професійно. Така людина може викладати хіба що фізкультуру у школі, але не може знайти індивідуальний підхід до людини, яка займається спортом серйозно. Адже залежно від особливостей організму, комусь слід схуднути, іншим, навпаки, - набрати вагу або стати сильним. Якщо тренер сам важить, приміром, 65 кг, не брав участі у змаганнях і не має жодного звання у спорті, а також досвіду, він не може бути прикладом для інших.
До мене дійсно нині часто звертаються люди, які ходили у певний тренажерний зал і не добилися результатів. Або ж, крім травм, не отримали нічого. Усе це - через непрофесійний підхід тренерів.
- Як саме шкодить непрофесіоналізм тренерів?
- Тренер неправильно показує, як треба виконувати ту чи іншу вправу. Навантаження не йде на м'язи чи сухожилля, а на суглоби. Тож болять кістки, спина, виникають травми у людей. Звісно, вони тоді відмовляються від цього спорту і говорять, що це не для них.
- Чи особисто знаєте таких людей?
- Так. До мене все частіше звертаються люди, які не були задоволені заняттями в інших залах.
- Яким, на вашу думку, має бути професійний тренер?
- Тренером може бути спортсмен, який сам брав участь у змаганнях. Також, на мою думку, він повинен мати як мінімум звання кандидата у майстри спорту.
Коли людина приходить у зал, вона повинна бачити на тренерові результат занять. І має прагнути такого ж результату. Якщо все це поєднано, тоді ти можеш бути тренером. ідомий усьому світу тренер Джо Вейдер, який виховав багатьох чемпіонів, серед яких був Арнольд Шварценеггер, писав у своїй книзі: “Якщо спортсмен не має об’єму біцепса більш ніж 43 см, не має пресу і робочий жим штанги менший за 100 кг, він - навіть не любитель, а просто займається у залі”.
Любителем можна стати, лише виконавши все вищезазначене. Якщо спортсмен поєднав усі три якості, це свідчить, що він має об’єм біцепса не за рахунок жиру, а завдяки м’язам. Якщо ж він ще й вижимає штангу більше 100 кг, це свідчить, що він має й навички у розвитку своєї сили. А відтак - розвинений різнобічно, бо є і тіло, і сила. До слова, щоб стати професіоналом треба мати об’єм біцепса не менший 52 см. Наразі у Тернополі за всю історію міста лише у мене була рука об’ємом 53,5 см.
- Як вважаєте, чому непрофесіоналів допускають до роботи?
- Власникам залів вигідніше нині наймати такого працівника, бо йому платити треба набагато менше. У цьому – суть проблеми. Адже справжньому "великому хлопцю" треба заплатити набагато більше. Врешті страждають прості люди, бо вони платять за дорогі заняття, а фактично - за ніщо.
- Чи є у Тернополі професійні тренери?
- Якщо вас цікавить армреслінг, то можна звернутися до Андрія Пушкаря. Якщо ж пауерліфтинг - до Ігоря Лисого. А якщо цікавить бодібілдинг – йдіть до Ярослава Яковлєва. Але я рекомендую розвивати своє тіло у всіх напрямках. Тобто це сила, маса, витривалість і рельєф. Слід рівноцінно розвивати всі якості спортсмена та людини. За всіма напрямками разом, у нас немає професійних тренерів.
- Як уникнути того, що люди покидають заняття у залах?
- Я вважаю, що людина, яка хоче досягнути результату, буде прислухатися до думки тих, хто вже добився певного результату. Багато охочих займатися женуться за високим рівнем оснащення тренажерного залу, євроремонтом, сучасними душовими. Але той же Арнольд Шварценеггер займався у далекому 1975-му, коли ще не було професійних залів і тренажерів, а також стероїдів. Його приклад свідчить про те, що головне у заняттях - бажання. Не важливо, в якому залі ти тренуєшся, важливо – як!
- Чи можуть професійні спортсмени якось вплинути на це?
- До прикладу, у залі "Сатурн" є 15 кандидатів у майстри спорту, 4 майстри спорту та 3 майстри спорту міжнародного класу. І якщо приходить новачок, то не лише я, як тренер, стараюся йому допомогти. Інші хлопці теж дають поради та настанови, як вправи виконувати правильно. Якщо неправильно присідати, точно будуть проблеми із колінами. Ну, якщо не через рік, то через два. Якщо людині давати хибні поради, рано чи пізно вона буде мати багато травм. Немає значення, скільки кілограмів людина піднімає, усе залежить від того, як вона це виконує.
- Чи багато людей просить виправити помилки, допущенні в інших залах?
- Так, чимало. Я усім рекомендую застосовувати природні відновлювачі зв'язок і суглобів - хондопротектори. Після цього люди усувають наслідки травм і ми займаємося правильно.
- Із якими травмами найчастіше приходять люди?
- Скаржаться на проблеми зі спиною та травми суглобів - коліна, лікті та плечі. Хочу наголосити, що такий травматизм стається не через велику вагу, а саме через неправильне виконання вправ.
- Уникнути травми просто?
- За заняттям повинен стежити тренер. І якщо ця людина дійсно має потрібні знання, вона підкаже, як правильно чинити. Знову ж таки повернуся до слів Джо Вейдера. Є багато хлопів, яких не можна вважати навіть любителями, але вони вже навчають когось. Це неправильно. Я раджу спершу побачити того, з ким будете тренуватися. Якщо він слугуватиме для вас прикладом, його можна слухати.
- Ви згадували про стероїди. Чому у більшості людей склався стереотип, що лише за допомогою них можна добитися значного результату у спорті?
- За свою тренерську кар’єру, я багато чув різних висловлювань. Багато хто думає, що від стероїдів залежить абсолютно все. У Шварценеггера 30 років тому не було стероїдів такого рівня, як є тепер. Також інколи обговорюють боксерів, які “наїлися стероїдів і побили всіх”. Такої думки дотримуються ті, хто не має жодного стосунку до спорту. Стероїд - це допінг, від слова “допомагати”. Тобто він лише допомагає, але не є вирішальним. По суті, це можна порівняти із тим, як бізнесмен бере у банку кредит. Якщо ці гроші він покладе вдома, вони йому нічим не допоможуть. Із ними треба працювати, і вони дадуть результат. Якщо зважати на людей, які не розуміють цього, виходить, можна купити стероїди, з'їсти їх, вийти на ринг і побити Кличка.
Є ще один приклад. Коли відомого велогонщика Ленса Армстронка запитували, на чому він “сидить”? Він відповідав, що кожного дня по шість годин сидить на велосипеді. Саме важкою працею, а не стероїдами можна добитися видатних результатів.
- Люди часто плутають стероїди та спортивне харчування...
- Бракує знань. До прикладу, протеїни та гейнери - це високоякісний білок. Без нього людина не може жити. У свою чергу, м’язи ростуть лише від білка. Тому вже розробили багато видів сучасного спортивного харчування, яке допомагає спортсмену відновлюватися після важких тренувань. Я порівняв би це із сумішшю, яку дають маленьким дітям. У дитини співвідношення білка до ваги – незначне. Дорослому спортсмену його потрібно набагато більше. У спортивному харчуванні просто - більша консистенція білка.
Досьє:
Сергій Крамар народився 08.03.1984 р. у Тернополі. Майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу. Дворазовий чемпіон України з пауерліфтингу та багаторазовий чемпіон з армреслінгу в області. Вага: 132 кг, об’єм біцепса: 53,5 см, зріст: 1,92 м. Максимальні результати: присідання - 285 кг, жим лежачи - 180 кг, станова тяга - 300 кг.
Джерело: "20 хвилин"
