Про нас
увійти | реєстрація

Тернопільські велосипедисти відвідали нічні перегони у Львові

категорія: Інші | дата: 06 11 2013 | переглядів: 663
Тернопільські велосипедисти відвідали нічні перегони у Львові

Тернопільські велосипедисти взяли участь у змаганнях "NIGHT MADNESS -2013", які відбулись у Львові в ніч з 2 на 3  листопада цього року.

Змагання проходили по лісових стежках та дорогах на території Винниківського лісництва. Правила змагань були наступні: учасники велоперегонів повинні були за певний проміжок часу (з 23:00 годин вечора до 4:00 годин ранку, тобто за 5 годин ночі) проїхати лісовим бездоріжжям якомога найбільшу кількість кіл дистанції (1 коло орієнтовно 10 км). Переможець визначався за двома критеріями, а саме для перемоги потрібно було проїхати найбільше кіл траси до 4 години ночі, а в разі однакової кількості пройдених кіл між учасниками змагань, переможець визначався той, який проїхав найшвидше фінішне коло траси. Виїзд на останнє коло припинявся о 4:00 ночі, тому учаснику для перемоги потрібно було встигнути до четвертої години здійснити виїзд на фінішне коло, для того щоб проїхати якомога найбільшу кількість кіл траси.

Щодо самої дистанції траси, то хочу відмітити що вона була доволі непростою. Найперше на старті змагань, який розміщувався поблизу лісового озера, судді оголосили дистанцію траси та напрямок в якому потрібно їхати, і мене це дуже злякало, тому що я не уявляв - як серед безлічі дерев знайти саме ту ялинку, за якою потрібно повернути направо, і не заблукати там аж нового року, але мої хвилювання були зайвими! Вся дистанція траси в подальшому була розмічена світловідбиваючою стрічкою та фарбою, тому учасникам змагань було легко орієнтуватись на будь якому відрізку неймовірно захоплюючої дистанції траси.

Хоч і на початку змагань судді і справді оголосили "фальш – старт" для категорії учасників під назвою "Еліта", які поїхали в іншому напрямку стартового кола, але згодом після певних уточнень дистанції траси всі велосипедисти успішно стартували в потрібному напрямку. В категорію "Еліта" входили ті учасники велоперегонів, які вже займали призові місця у змаганнях даного виду. Стартова швидкість учасників в категорії "Еліта" просто вражала, їхня швидкість мені нагадувала вислів "швидкість світла", це через те, що всі велосипедисти мали по декілька світлових пристроїв, а це ліхтарі, фари, блимавки та інші освітлюючи пристрої, як на велосипедах так і на велосипедних шоломах учасників, ну і сама швидкість велосипедистів була просто неймовірною, забіжу наперед і скажу, що переможців змагань жартома називали "БіоРоботами".

Також, була категорія "Аматори" в якій ми — Тернопільські велосипедисти, зайняли почесні місця учасників змагань, і категорія "Жінки". І щодо траси далі: отож, при в’їзді на територію Винниківського лісництва почав моросити невеликий дощ, тому ми вже були готові до повністю болотяного вело-дербі, але через деякий час дощ пройшов, тому ми зітхнули з полегшенням! Старт траси, був піщаний і проходив вздовж лісового озера, дальше розпочинався крутий підйом, на вершину якого більшості учасників змагань доводилось вибиратись пішки з велосипедом. Далі велотраса була чимось схожа  на круті американські гірки — затяжні підйоми та спуски чергувались між собою протягом кількох кілометрів. Також були і швидкісні ділянки траси по горизонтальній прямій, де можна було досхочу розігнатись та відчути магію швидкості та нічних змагань, однією з таких ділянок була березова  просіка, їзда по якій — було лише одне задоволення.

Щодо швидкості, то тут хочу окремо зауважити, що це були змагань скоріш не на швидкість та силу, а на технічність та вміння водіння велосипеда в екстремальних умовах їзди. Чому екстремальних — спробую пояснити: по-перше те що траса  була після дощу, на якій слизькі лісові стежки, ями та виступи зрізаних дерев були замасковані осіннім листям самою природою. Певні відрізки траси проходили по чагарниках та непроїзній багнюці. Траса мала велику кількість поворотів, в’їжджаючи в які, ніколи не знав куди потрапиш. З підйомами все ясно, є сила — крутиш педалі, немає — просто виходиш пішки, а от спуски — це окрема тема. Круті з’їзди були настільки крутими, що по правді кажучи деякі ділянки я попросту сходив пішки.

При цьому всьому повз мене проминали вихором учасники з категорії "Еліта", вони не дарма віднесені до цієї категорії відважних та сміливих велосипедистів. Не обійшлось і без падінь, відсоток учасників, які жодного разу не впали був не такий вже і великий. Велосипед маю з самого дитинства. Гірський велосипед придбав майже десять років тому, і навіть не пригадую жодного падіння, хоч і на прогулянки чи тренування виїжджаємо з товаришами зазвичай в лісову місцевість за будь якої погоди, але таку кількість раз — скільки мені довелось впасти за одну велопоїздку не пригадую. Я проїхав чотири кола дистанції. На першому колі я впав три рази, на наступних по два рази і на останньому колі — лише раз.  На щастя все обійшлось без травм. Хоча падіння пропорційно зростали до збільшення швидкості: більша швидкість — більше падінь!

Особливого екстріму змаганням додає те, що вони проходять в нічний час. Тут кожен учасник повинен був заздалегідь потурбуватись про світообладнання свого залізного велодруга. Всі велосипеди були обладнанні найкращими ліхтарями, так як це гарантувало проїзд дистанції в часовому вимірі протягом 6 годин в повній безпеці. Купуючи велосипедні ліхтарі, пам’ятайте про необхідність повної безпеки під час здійснення вело поїздки. Не витрачайте кошти на дешеві ринкові аналоги, які не зможуть вам забезпечити комфорту від поїздки  та підвищити рівень безпеки під час їзди на велосипеді. Зазвичай дане обладнання можна придбати в спеціалізованих інтернет-магазинах провідних фірм виробників.

Особливої уваги заслуговує географія даних учасників. Були учасники навіть з Молдови. Найбільше учасників було з західної України. Приємно, те, що по кількості учасників Тернопільська область була на другому місті. Представниками нашого краю були: Олександр Рибаков (переможець змагань "Петриків крос-кантрі-2013"), Віктор Ониськів (переможець "Осіннього веломарафону – 2012" в класі МТБ), Вадим Захаров (капітан команди переможців "Осіннього веломарафону – 2013", Андріан Кутрань, Ігор Мотрук, Павло Ковтун, Михайло Лаган та автор цих рядків — Руслан Тхорик. Майже половина учасників в складі збірної команди велосипедистів Тернопільської області були з Тернопільського району. Зі всіх тернополян, які брали участь у змаганнях, я приїхав останнім, але скажу відверто, що приємно їхати з чемпіонами та призерами змагань. В цьому випадку я керувався олімпійським принципом, що головне не перемога, а участь і тому отримав велике задоволення від участі в змаганнях "NIGHT MADNESS – 2013". Із усіх 52-х зареєстрованих учасників змагань я приїхав 36 у своїй категорії, а в загальному Тернопільські велосипедисти займають середнє місце в турнірній таблиці змагань. Найкраще серед наших краян виступив Олександр Рибаков. Він потрапив у десятку найкращих велосипедистів у  займаній категорії. Переможцем даних велозмагань є Андрій Борисенко із міста Славутич, який зумів проїхати 9 кіл лісової траси (майже 100 км) за 5 годин і 32 хвилини. Для покращення наших показників на наступних змаганнях потрібно зробити чимало, але є велике бажання покращити результат, щоб тернополяни займали гідні місця у рейтингу переможців.

По завершені змагань всіх учасників змагань пригощали смачними солодощами та фруктами, а також запашним чаєм з карпатських трав. Переможці змагань отримали грошові призи та подарункові сертифікати від спонсорів змагань. Велика подяка усім Львівським велосипедистам, які є організаторам даного заходу за чудово проведений час на нічному спортивному святі. Також, можна сказати, що потроху велосипедний рух в Україні набирає обертів у своєму розвитку. Учасники змагань, а це загалом велоаматори, мали велосипеди відмінної якості, а вартість деяких з них прирівнювалась до  вартості автомобіля. Майже всі учасники змагань мали професійне обладнання велосипеда для поїздки у нічний час. Також, організаторами змагань здійснено НОУ-ХАУ в обліку часу проїждженого учасником змагань, а саме на заміну секундомірам прийшли нові системи електронного обліку часу, що полегшує роботу суддям та прозоро висвітлює результати змагань в режимі реального часу. Кожен учасник змагань мав спеціальний електронний чіп, який фіксував його результати на центральний комп’ютер з подальшим відображенням на моніторі екрану, де кожен з велосипедистів міг подивитись свій результат. Спеціальна програма здійснювала обробку інформації, що унеможливлювало механічні помилки при підрахунку часу.  Якщо ми такими темпами всією велоспільнотою  будемо розвивати велосипедний рух, то в найближчий час досягнемо рівня європейських стандартів у велосипедній індустрії. Для відчуття радості спортивних змагань не обов’язково потрібна відмінна асфальтова велосипедна доріжка, це може бути і непроїзна лісова дорога — але яка вам подарує масу позитивних вражень та емоцій! Читачів даної статті запрошую брати участь у велозмаганнях, як на теренах нашої області так і за її межами, спільно ми долучимось до розвитку велосипедної інфраструктури як в Україні, так і Тернопільщині зокрема, що дасть змогу закріпитись нашій області в лідерах по соціальному розвитку громади! 

Руслан Тхорик учасник змагань "NIGHT MADNESS -2013", фото — Миколи Матрохіна

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook
ПОГОДА

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: