Еклюзивні подробиці весілля Кайди і Підгрушної
Тема ймовірного весілля тернопільської біатлоністки-чемпіонки Олени Підгрушної та політика і нардепа від Тернополя Олексія Кайди була номером один протягом останього місяця в усій Україні.
Головні дійові особи довгий час не підтверджували цієї інформації, але й не спростовували. І ось наприкінці лютого мовчання порушив Олексій Кайда, розповівши журналістам, що весілля таки буде наприкінці травня, а нареченою є саме Олена Підгрушна. Журналісти Номер один в ексклюзивному інтерв’ю попросили Олексія Петровича привідкрити завісу таємничості його з Оленою взаємостосунків та розповісти деталі майбутнього весілля.
— Пане Олексію, коли таки вдарила блискавка у ваше серце і чи це було кохання з першого погляду?
— Вперше з Оленою познайомився 23 березня 2011 року. Вона саме приїхала до Тернополя після завершення сезону, в якому у складі естафетної збірної України виборола "срібло" на чемпіонаті світу в Німеччині. Я тоді повернувся із США, де на запрошення програми бібліотеки Конгресу США "Відкритий світ" 10 днів перебував у Вашингтоні та Фініксі (штат Арізона) і знайомився з реаліями життя американських колег. У директора школи вищої спортивної майстерності Олега Любінського виникла ідея нагородити віце-чемпіонку світу. І хоча я чув про таку спортсменку, але сказав: "Яке може бути нагородження, я втомлений, щойно з літака, а ще чекала кількагодинна дорога з Києва до Тернополя". Але Любінський настояв. Наша зустріч відбулася в моєму робочому кабінеті в обласній раді. Саме на цій офіційній зустрічі і вдарила блискавка.
— Зазвичай у таких випадках мав бути святковий бенкет?
— Ні, я нагородив Олену, потиснув їй руку і ми розійшлися до… 24 березня. На наступний день я їй зателефонував і запросив у кав’ярню на каву. Декілька годин спілкувалися. І так пішло й поїхало до сьогоднішнього дня…
— Розмова перейшла в почуття…
— Воно одразу наступило. На вічне питання, чи існує кохання з першого погляду, сьогодні я можу відповісти: так, існує! При першій зустрічі воно вдарило у моє серце, і пояснення тому важко знайти.
— На вашу думку, як правильніше буде сказати: Олена бере в чоловіки завидного жениха-нардепа з непоганими статками, чи навпаки, Олексій бере завидну наречену-чемпіонку з хорошим приданим у вигляді великих призових за перемоги на чемпіонаті світу, Європи, кубку світу?
— Скажу чесно, ні я, ні Олена не задумувались, хто має які статки. Ні я їй у кишеню не дивився, ні вона в мій гаманець. Ніхто не ставив собі завдання дізнатися, хто скільки заробляє, хоча і я непогано заробляю, і вона теж.
— Чи важко Вам далася зустріч з батьками Олени?
— Було не так важко, просто не знав, що можна було очікувати від батьків Олени. Спершу розмова була не про одруження — приїхали, познайомились, спілкувалися, часто заїжджав до них на каву. В неї дуже інтелігентні та освічені батьки: тато — колишній військовий і міліціонер, мати — бухгалтер.
— Тобто коли Ви попросили в батьків Олени дозволу одружитися на їхній доньці, вони вже до певної міри були підготовлені до такого розвитку подій?
— Очевидно, але все-таки певний мандраж мав місце. Власне її батьки нас благословили нещодавно, 23 лютого, сказавши, що щасливі за Оленку і радіють за нас.
— Не без того, що Ви з Оленою не були у Ваших батьків на Запоріжжі…
У мене серед живих залишилася тільки матір. Вона нормально сприйняла Оленку, навіть сказала, що ми зовнішньо дуже подібні один на одного.
— Чому настільки втаємниченою була інформація про ваше весілля?
— Основна причина в тому, що я хотів відгородити Олену від атак журналістів, знайомих, друзів тощо. Все робилося задля того, щоб вона сконцентрувалась на заключних етапах кубка світу, адже в неї непогані шанси завершити сезон у п’ятірці кращих біатлоністок планети. І як тільки вона поїхала, я про все відкрито розповів.
— На нещодавній прес-конференції в Тернополі Підгрушна розповіла, що саме перед першим стартом на чемпіонаті світу в Чехії Ви їй запропонували одружитися…
— Чесно, ми і раніше обговорювали цю тему, але тоді це було на рівні розмов, але от щоб офіційно, то це було саме тоді. Дійсно, перед спринтерською гонкою я в телефонному режимі запропонував їй вийти за мене заміж. При цьому додав, що коли вона приїде на Батьківщину, то це їй скажу особисто. Так і сталося. По приїзді Олени в Україну в аеропорту я повторив свої слова, на що вона позитивно відповіла.
— Чи не було внутрішнього відчуття, що цей світовий форум стане зірковим для Олени, відповідно чи не було бажання особисто її підтримати в Чехії?
— Бажання було, але можливості не було. Сесійні тижні у Верховній Раді, блокування трибуни тощо. У мене є робота і в Олени є робота. Кожен займається своїми справами. Якщо випадає нагода, то я можу поїхати з нею на змагання, але це буває дуже рідко.
— Яким чином відбивається на результатах Олени ваша особиста присутність на змаганнях?
— У моїй присутності вона брала медалі і, навпаки, у моїй присутності медалей не було. Тобто моя присутність на гонках, я б сказав, не особливо впивала на результати Підгрушної. Я не додавав їй у результатах, але й принаймні не заважав.
— Олексію Петровичу, чи не вважаєте Ви, що за покращення результатів Олени за останніх два роки, в першу чергу, треба завдячувати не тренерам, а саме Вам?
— З моєї сторони, буде не скромно говорити, що спортивні результати Олени зросли через те, що в її життя з’явився Кайда. В першу чергу результатів вона досягла завдяки працелюбству та наполегливості. Окрім того, у збірній з’явився новий тренер, словенець Володимир Каралькевич, котрий змінив методику тренувань і взагалі сам підхід до тренувань. Ці зміни, а також психологічний спокій далися взнаки на чемпіонаті світу. Не хочу щось говорити за себе, але кожна людина, коли відчуває, що тили прикриті, більш спокійно почувається. Очевидно, так і було з Оленкою.
— За час знайомства чомусь навчилися в Оленки?
— Я дуже багато чого в неї навчився. В першу чергу — дисциплінованості, зосередженості та вимогливості до себе.
— А як же зі спортивними навиками…
— Хоча я раніше непогано стріляв, але робив це лежачи з упором руки. А от стріляти з положення стоячи навчила мене Олена. П’ять з п’яти мішеней не вибивав, але три-чотири — бувало. Оленка також поставила мене на бігові лижі, адже в дитинстві, зростаючи в Бердянську, де зрідка лише бував сніг, на лижах стояти як слід не вмів.
— Можливо, саме ці якості дозволили Вам перемогти на виборах до парламенту?
— В тому числі. Разом з тим хочу подякувати моєму головному конкуренту у виборчих перегонах Віталію Максимову. Підгрушна прийшла в міліцію й отримала перше міліцейське звання саме тоді, коли Віталій Вікторович був начальником обласної міліції. І незважаючи на нашу конкуренцію на виборах, і я, і Оленка в хороших стосунках з генералом Максимовим, при цьому ніколи не забуваємо вітати його з Днем міліції.
— Як голова обласної федерації біатлону, чимось допомогли Олені, з тими ж виїздами на збори чи змагання, можливо, придбання гвинтівки тощо?
— Олена є капітаном збірної України, а всі її члени збірної фінансуються з державного бюджету та Федерації біатлону України. Що ж до матеріальної бази, то я придбав близько 8 тис. патронів, якими в тому числі Олена користувалася.
— Ви оголосили дату весілля — наприкінці травня. Де воно відбуватиметься?
— Весілля пройде в Тернополі в одному з місцевих ресторанів. Попередньо вже домовилися з місцем, хоча, скажу вам по правді, було дуже важко, адже молоді пари домовляються за приміщення для весільної забави на рік наперед. Навіть не очікував, що може бути в Тернополі такий ажіотаж на весілля.
— Наскільки воно буде гучним?
— Я думаю, що це буде весілля десь на 100 чоловік. Тобто грандіозного весілля не плануємо. Буде моя родина, її родина, мої колеги, її подруги, близькі і знайомі люди. На весіллі не буде, як говорять, "потрібних" людей. Це буде звичайне весілля, без зірок світової естради, лімузинів та іншого шику. Гратимуть звичайні тернопільські весільні музики, тамадою, однозначно, не буде Богдан Бенюк, як би хтось міг подумати. Переконаний, на весіллі буде класна атмосфера, всі веселитимуться, жартуватимуть…
— Весільний одяг шитимете у відомих модельєрів?
— Це будуть звичайні костюм і біле плаття та фата тощо.
— Хто візьме на себе тягар весільних клопотів?
— Думаю, що то будуть спільні клопоти. Хоча більший тягар цих клопотів ляже на мене і батьків Олени, бо вона до 18 березня ще виступатиме, потім 5 днів матиме відпочинок і знову — підготовчі збори.
— Якось будете відбиватися від папараці?
— Якщо вони поводитимуться культурно й інтелігентно, то ніхто їх не ганятиме ні з церкви, ні з РАГСу. Все має бути в міру. До прикладу, я просив телевізійників з каналу 1+1 не піднімати тему нашого з Оленою весілля до певного часу. Вони відповіли позитивно, але не дотримали слова. Зрозуміло, що їм я давати жодного інтерв’ю більше не буду. Тут приємно здивували тернопільські газетярі, які всі свої домовленості виконали, відповідно саме місцеві журналісти дізналися першими про наше з Оленою весілля.
— Де плануєте провести медовий місяць?
— Це, очевидно, буде не медовий місяць, а медовий тиждень або й того менше. — Після весілля поїдемо в Суми на… тренувальний збір. А вже справжній медовий місяць, мабуть, проведемо десь влітку.
БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ
— Пригадайте, який був перший подарунок Олені?
— Це був нетбук на згаданій вище зустрічі в обласній раді. А вже згодом були різні подарунки — від квітів і до коштовних прикрас.
— Яким є Ваше найулюбленіше місце відпочинку в Тернополі і не тільки?
— У нас ще не було як такого спільного відпочинку. Хіба що до такого можна віднести наше кількаденне спільне перебування у Тисовці у перерві між зборами Олени. На відпочинок у Крим чи за кордон ще не їздили. Що ж до Тернополя, то ще не було часу, щоб разом кудись піти.
— Чи обговорювалось питання щодо народження дітей?
— Дітей хочемо, але про них будемо говорити після Олімпіади, яка, нагадаю, відбуватиметься через рік у Сочі (Росія).
— Де будете мешкати після весілля?
— Тернопіль – Київ. Кажу Тернопіль, але маю на увазі приміське село Підгороднє, де на завершенні опоряджувальні роботи у новозбудованому будинку. Дім зводився за кошти Олени, я ж там був свого роду виконробом. Це звичайна "півторушка", тобто гараж, перший поверх і мансарда. На першому поверсі є кабінет, вітальня, кухня-столова і спортзал, на другому — спальня, дві дитячих, побутова кімната, велика ванна кімната і дві душових. Загалом це невеликий затишний будиночок загальною площею 200 кв. м.
