Ігор Підгайний: "Акцент робитиметься на ті види спорту, які приносять результати"
На минулому тижні громадськості області був представлений новий начальник управління з питань фізичного виховання і спорту Тернопільської облдержадміністрації Ігор Підгайний.
Спорт для Ігоря Васильовича — заняття не нове, адже він віддав йому майже все своє свідоме життя. Спершу — як спортсмен-лижник, згодом — як спортсмен-вчитель, а останніх 36 років — як спортсмен-управлінець. Які нові віяння прийдуть у тернопільський спорт з приходом нового головного спортсмена області, на які досягнення тернопільських атлетів варто очікувати любителям спорту Тернопільщина та чи спроможні спортивні об’єкти нашої області слугувати олімпійськими базами на Олімпійських іграх-2022? На ці та багато інших запитань дав відповідь Ігор Підгайний в ексклюзивному інтерв’ю для читачів Номер один.
— Як розвиватиметься тернопільський спорт з Вашим приходом до його керівництва?
— Тільки-но прийшов до керівництва управлінням, побачив один суттєвий недолік — відсутня програма розвитку спорту на Тернопільщині, яка завершилася в 2011 році. За таких умов відсутні дороговкази — завдання і мета, відповідно без них працювати надзвичайно складно. Перші мої кроки буде направлено на те, щоб така програма була розроблена і затверджена. Паралельно налагоджуватиму роботу як управління спорту ОДА, так і районних відділів спорту, які спільно з федераціями, товариствами, клубами та громадськими організаціями мають стати акумуляторами всіх ідей, пов’язаних зі спортом. Тільки спільна робота усіх перелічених структур дасть результат у спортивній царині, адже по одинці добитися вагомих показників у тому чи іншому виді спорту не можливо.
— Чи визначили для себе пріоритетні види спорту?
— Не применшуючи ролі інших видів спорту, пріоритетними все-таки будуть олімпійські види, адже це престиж як самої області, так і України загалом. Якщо брати зимові види спорту, то це біатлон, стрибки з трампліна, лижне двоборство, санний спорт, сноубординг, фристайл, в яких 64 місцевих спортсмени є членами збірних команд України. Щодо літніх видів спорту, то Тернопільщина має дві ліцензії на Олімпійські ігри — це вітрильниця Ольга Маслівець та фехтувальниця Олена Кривицька. Також є хороші традиції у легкій атлетиці, велоспорті, боротьбі. Акцент робитиметься на підтримку тих видів спорту, які сьогодні приносять результати, мають непогану матеріально-технічну базу та кваліфікованих тренерів. Левова частка коштів туди направлятиметься, хоча, однозначно, й інші види спорту будуть підтримуватися.
— Ви згадали тернопільських олімпійців. А чи відомо вам, що до останнього часу Тернопільщина практично не доклалася до підготовки цих спортсменок? Більше того, з вуст Маслівець лунали заяви, що за такого ставлення до неї вона може більше не представляти Тернополя…
— Спортсмени такого класу, як Маслівець та Кривицька, перебувають на повному забезпеченні Держкомспорту, тому місцеві організації, наскільки мені відомо, фінансово не беруть участі у підтримці таких спортсменів. Хоча допомога управління з питань фізичної культури спортсменам-олімпійцям і тим, які з часом виростуть до їхнього рівня, повинна бути суттєвою. Як на мене, ті спортсмени, які потрапляють на ОІ і ЧС, мають бути у пріоритетах, для них повинні залучатися всі можливі ресурси. І якщо не вистачає бюджетних коштів, то управління має вишукувати кошти меценатів та спонсорів. Якщо цього не було раніше, то це прогалина, яку ми маємо виправити. Скажімо, ті ж кошти у вигляді стипендії все ж дозволять відчувати спортсменам, що про них у рідних краях не забувають.
— Нині однією з найболючіших проблем є забезпечення провідних спортсменів області житлом…
— Житлово-побутові умови, навчання й адаптація до умов життя після завершення активних виступів — це головні питання на порядку денному у професійних атлетів. Адже (і це ні для кого не є секретом) відсутність житлових умов змушує спортсменів передчасно завершувати активні виступи та шукати можливості, де можна заробити на власну квартиру, або ж перебиратися в іншу область, де для провідних атлетів питання щодо квартири легко вирішується. Ці проблеми ми будемо піднімати на рівні губернатора, голови обласної ради, адже одному управлінню з ними не впоратися.
— Коли востаннє, за Вашої пам’яті, спортсменам давали житло?
— Лише по закінченні активних виступів завершилася епопея з житлом триразової учасниці Олімпійських ігор Віри Зозулі. Тут варто дорікнути керівникам спортивного товариства "Колос", які умисне затягували цей процес. А до того провідні тернопільські спортсмени отримували квартири десь 15 років тому. Хоча можна згадати події чотирирічної давності, коли для спортсменів міста й області було виділено кімнати для проживання в гуртожитку на вул. Текстильній. Так, до певної міри це хороший крок влади назустріч спортсменам, але назвати ці помешкання повноцінним житлом не може, бо це одна кімната невеликої площі (12-15 кв. м), без туалету, душової та кухні. Такого рівня спортсмени, а більшість з них стояли на п’єдесталах пошани європейських та світових змагань, заслуговують на більше. Хоча б на однокімнатну квартиру зі всіма зручностями, як це було у 80-90-х роках, коли щороку 3-4 спортсмени отримували повноцінне житло. До прикладу, відома біатлоністка Олена Зубрилава отримала в Тернополі двокімнатну квартиру. Але щоб це сталося, було розроблено спеціальну систему, за якою спортсмен підписував угоду, де було вказано умови, за яких він отримував ордер на квартиру, а саме: проживання і прописка в Тернополі, неможливість виступати за іншу область, здобуття призових місць на європейських та світових чемпіонах та участь в Олімпійських іграх. Зубрилова всі умови виконала, і виконком прийняв рішення про передачу службового житла їй під квартиру. Хотілося б хоч не в таких об’ємах, але повернутися до такої практики й сьогодні, і тоді ми будемо мати не двох олімпійців, а значно більше.
— Яким Ви бачите взаємозв’язок і співпрацю федерацій з державницькими структурами?
— Я хотів би, щоб той чи інший вид спорту розвивався під егідою федерацій, адже це є європейська і світова практика. Федерація повинна визначати пріоритети і напрямки у даному виді спорту, подавати членів збірних команд, призначати старших тренерів, пропонувати календар змагань, а управлінські структури, товариства та спортивні школи повинні сприяти їх розвитку.
— В останні роки в тернопільському спорті вищих досягнень пішла зміна поколінь. Спортсмени, які базову підготовку отримали ще за Союзу, припинили активні виступи, а їм на зміну практично ніхто не прийшов…
— Саме тому розвивати спорт в області треба з низів: ДЮСШ, спецкласи у ЗОШ, школа вищої спортивної майстерності (ШВСМ). Але на кожному етапі підготовки спортсмена необхідна підтримка органів влади, що ми будемо намагатися зробити. Хоча тут можна дорікнути федераціям і спортивним організаціям, які розвивають той чи інший вид спорту, за недоопрацювання, при цьому не скидаю з рахунків і управління з питань фізичної культури і спорту ОДА.
— Сьогодні, щоб досягати високих результатів, має бути відповідна матеріальна база, якої на Тернопіллі, по велику рахунку, немає…
— Якщо взяти статистичну звітність, в області є достатня кількість стадіонів, спортивних майданчиків, залів, але якщо подивитися на той стан, в якому вони перебувають, він є незадовільним. Саме робота влади полягає в тому, щоб цю ситуацію виправити. Скажімо, в тій же ДСЮШ №2, що в Тернополі, гімнастичне обладнання завезено ще з московської Олімпіади 1980 року, я вже не кажу про школи, де ті ж кінь, мати чи канат не мінялися десятиліттями. Необхідно провести інвентаризацію всіх спортивних споруд та визначити потреби, щоб спортивні споруди мали сучасний вигляд та були обладнані технічним спорядженням. Далі намітити шляхи їх реалізації і поступово з кожним роком досягати поставленої мети. Звичайно, за 1-2 роки ситуацію кардинально змінити не вдасться, але саме роль обласного управління спорту і районних підрозділів полягає в тому, щоб різними шляхами підтягувати спортивну базу області до сучасних вимог.
— Доволі болюча тема ігрового спортивного залу стандартних розмірів …
— Про Палац спорту говориться вже багато років, і ось цього року справа, схоже, зрушилася з місця. Є добрі наміри губернатора та ректора економічного університету, які вже навіть заклали символічний камінь під майбутнє приміщення Палацу спорту. Люди, які взялися за цю непросту справу — В. Хоптян та С. Юрій, — люблять спорт і, сподіваюся, доведуть розпочате до логічного завершення.
— Сьогодні піднімається питання з базами, які можуть бути включені в об’єкти з підготовки до зимових ОІ-2022…
— Потрібно подякувати обласній раді, яка почала допомагати біатлонній базі у Підгородньому, хоча там ще дуже багато проблем — стрільбище, лижна траса, інвентар (не кожен збірник України має нормальну зброю). Є чимало проблем і щодо кременецької спортивної бази. Загалом у найближчий час окреслимо ряд пропозицій по модернізації згаданих баз. Хоча тут питання потрібно піднімати на рівні Міністерства, адже потрібно великі кошти, яких в області немає. Хоча за умови паритетного фінансування Міністерства, НОКу та області, ці об’єкти можна привести до міжнародних вимог.
— Крім зміцнення матеріально-технічної бази, надзвичайно велике значення мають кадри…
— Наше завдання — створити умови, щоб тренер мав можливість якісно працювати. Окрім того, має бути налагоджена співпраця з самими тренерами. Непоодинокі випадки, коли тренер, до прикладу збірної області, маючи своїх спортсменів, зацікавлений на змагання брати "своїх", хоча і в іншого тренера є атлети такого ж або вищого рівня, але вони не потрапляють до команди через суто особисті меркантильні інтереси.
— Яким буде Ваше ставлення до ігрових видів спорту, зокрема — до футболу, і як Ви оціните участь двох тернопільських клубів у другій лізі?
— Ігрові види спорту — це завжди цікаво для вболівальників, тому до них особлива увага, адже маємо непогані традиції у волейболі та гандболі, трохи гірші — в баскетболі. Футбол, як спорт №1, завжди є і буде на особливому рахунку. Якщо брати масовий футбол, то для нього не потрібно великих затрат. Тому його треба розвивати і підтримувати, тому що він для багатьох спортсменів є першим містком для подальших досягнень, адже хто з нас у дитинстві не ганяв м’яча. Що ж до великого футболу, то завдяки ініціативі голови ОДА В. Хоптяна в кожному районі створені аматорські футбольні команди, і для керівників районів є престижно, коли їхня команда посідає високі місця. Що ж до виступів у професійній лізі двох тернопільських клубів, вважаю, що при незначному фінансуванні дві команди в одній лізі заявляти недоцільно. Краще було б акумулювати кошти і створити одну сильну команду, поставивши за мету вихід до першої ліги, і всі зусилля направити для реалізації цих завдань. Адже як би ми того не хотіли, відбудеться розпорошення як коштів, так і симпатиків між командами.
