Спортивні змагання з нагоди року Божого милосердя відбулися у Збаражі
Року Божого милосердя був присвячений другий районний відкритий турнір з гирьового спорту, зорганізований спільними зусиллями парафії Христового Воскресіння Збаража та РК ДЮСШ (директор Ігор Патроник). Змагання відбулись 21 травня у приміщенні ЗОШ №2 . Турнір , започаткований минулого року, уже став традиційним і має на меті поширювати серед молоді християнські цінності та сприяти здоровому способу життя.
Розпочався захід з молитви у храмі Христового Воскресіння. Молебень до Богородиці Милосердя двері відслужили настоятель храму отець Олексій Боднарчук та отець Омелян Колодчак. Опісля духовні наставники звернулись до спортсменів з напутніми словами і настановами, закликаючи юних дбати не лише про здобуття високих результатів та перемог, а й пам’ятати, що потрібно проявляти милосердя, підтримку іншим учасникам змагань, поводитись як християни. Нагадали вчення Ісуса, який каже: "Будьте милосердні, як Отець ваш милосердний" (Лк. 6, 36). Як писав у своєму листі-зверненні папа римський Франциск, це життєва програма, важка, але водночас багата на радість і мир. Єпископ Рима висловлює прагнення: "Моє гаряче побажання — щоб християни продумали за час Ювілейного року учинки милосердя щодо тіла і душі. Це буде спосіб пробудити наше сумління, часто приспане перед лицем драми убогості, а також уможливить нам щоразу глибше входження в серце Євангелія, де вбогі привілейовані для Божого милосердя. Проповідь Ісуса представляє ці діла милосердя, аби ми могли пізнати, чи живемо як Його учні, чи ні. Відкриймо наново учинки милосердя щодо тіла: нагодувати голодних, напоїти спраглих, одягнути нагих, прийняти у дім подорожніх, утішати в’язнів, відвідувати хворих, ховати померлих. І не забуваймо про вчинки милосердя щодо душі: у сумнівах давати добру пораду, невмілих навчати, грішних напоумлювати, пригнічених утішати, кривди терпеливо зносити, образи охоче прощати, молитися за живих і померлих. Ми не можемо втекти від слів Господа, бо ж то на їх підставі ми будемо суджені…".
Отримавши благословення священнослужителів на успішні змагання, представники команд Тернополя, Кременця та Збаража вирушили до спортзалу. Тридцять п’ять спортсменів були поділені на три вікові групи. Найстарші змагались у двоборстві, виконуючи вправи з гирями 24 кг, молодші піднімали гирі 16 кг, наймолодші — 8 кг. У турнірі взяли участь і дівчата, які виконували ривок з гирею 12 кг.
Беззаперечними лідерами змагань виступили чемпіон світу в естафеті Роман Сіправський з Тернополя (вагова категорія понад 90 кг), чемпіон України тернополянин Сергій Сусь категорія 80 кг), наш земляк з Шилів майстер спорту Роман Порохняк. Як повідомив тренер Петро Багрій, досить вдало виступили і молодші учасники змагань, які покращили свої попередні досягнення. Перше місце серед них у своїх вагових категоріях посіли Максим Пік, Максим Колтонюк, — друге Василь Грабовський, Ігор Оліх. Серед наймолодших відзначився Андрій Тольпа, який дві вісімки підняв 85 разів, результат близький до призерів України.
Серед дівчат високі результати показали Дарія Кир’ян та Іванна Омельчук, які встановили особисті рекорди, покращивши власні результати, продемонстровані на змаганнях місяць тому.
У рамках змагань відбувся і бліц-турнір, у якому спортсмени змагались у тому, хто зробить більше підйомів за дві хвилини. Тут перше місце здобув Роман Сіправський, друге — Сергій Сусь, третє — збаражанин Роман Баланюк. Серед тих, хто піднімав 16-ки, на першому місці — Ігор Оліх, друге у Василя Грабовського, третє у Максима Піка.
Перше загальнокомандне місце здобули збаразькі спортсмени, другими були тернополяни, третіми — кременчани.
— Приємно, — відзначив отець Олексій, — що змагання, хоча проходили в емоційній атмосфері, але учасники не проявляли заздрощів через гарні результати своїх суперників, допомагали порадами, підтримували підбадьорюючими словами і раділи їхнім успіхам. Словом, продемонстрували товариськість і доброзичливість. Вважаю, що турнір вдався, і, можливо, у майбутньому ми зможемо зорганізувати подібні змагання ще й з інших видів спорту, але поки що не маємо належної бази.
Джерело: Народне слово
