Святослав Шеремета: "Найімовірніше, двері Федерації перед Ярославом Яковлєвим закриються назавжди"
13 травня у Львові відбувся Відкритий кубок України з бодібілдингу, фітнесу та бодіфітнесу. Чемпіон України 2011 року з бодібілдингу Ярослав Яковлєв з Тернополя, який у Львові був лише четвертим, звинуватив суддів у некомпетентності, а УФББ/ВАББА України на чолі з львів’янином Святославом Шереметою у продажності. "Галичина спортивна" надала можливість президентові УФББ/ВАББА України Святославу Шереметі висловити свою точку зору на дану ситуацію.
— Святославе, прокоментуйте наступні слова Ярослава Яковлєва: "…рішення суддів мені є не зрозумілим, якщо не сказати більше... воно є не компетентне і виставляє загалом федерацію на чолі з Святославом Шереметою як продажну".
— Ярослав пише, що для нього рішення суддів є не зрозумілим, а мені не зрозуміле це його висловлювання. Скажу відверто: від перших змагань з бодібілдингу і до останніх завжди були претензії до суддівства. Рідко коли вони виходили до таких публічних висловлювань. Так, претензії були. Буду говорити з власної практики з того моменту, як я президент УФББ/ВАББА України. Були претензії торік до суддівства у Сергія Яцюка. Виступали кілька його учнів. Що робив в таких випадках Сергій? Він підходив, як представник команди, брав суддівські протоколи, зведений протокол і перевіряв, чи немає помилки у зведеному протоколі. Також він дивився, чи дійсні ці протоколи — чи немає неправомірних виправлень, чи є підпис судді… Сергій тоді підійшов, перерахував. Він зрозумів, що всі протоколи дійсні, секретаріат не помилився у зведеному протоколі і переконався, що вердикт винесений правильно.
Можливо, в спортсмена є інша думка, але він повинен поважати думку 11-ти суддів з різних міст України. Ярослав цього не зробив. Він просто відмовився брати нагороду за четверте місце. Він показав, що не згоден з результатом і залишив сцену. Є версії, в яких за таке одразу дискваліфіковували спортсменів без обговорення. Я думав, Ярослав підійде, запитає, чому таке місце, чому так сталося. Підійде, запитає суддів. Ніхто б від нього не ховав протоколи. Ярослав не звернувся із цим проханням. Своїм вчинком він образив одинадцятьох суддів. А вони — президенти обласних федерацій, знані спортсмени минулого або сьогодення. Той же Вадим Комарницький, який поставив Ярослава на 4-те місце, є минулорічним абсолютним переможцем Кубку України, фіналістом чемпіонату світу. Василь Іванович Безпаленко — людина із 50-річним досвідом тренувань і приблизно із 20-річним досвідом суддівства. Олександр Валєєв — призер кубків і чемпіонатів Радянського Союзу. Якщо Ярослав вважає їхнє суддівство не компетентним, то чому він тоді — а частина суддів судила і чемпіонат України 2011 року, в якому Ярослав переміг — вважав цих суддів компетентними? Але коли Ярослав займає четверте місце, то чомусь судді для нього стають не компетентними.
— З 11-ти суддів лише один поставив Ярослава на третє місце…
— Так. це колишня львів’янка Аліна Оржеховська дала Ярославові третє місце. Один суддя Іван Йолкін поставив його на п’яте місце. Решта — на четверте. Дуже прикро, що Ярослав дозволив собі такі висловлювання, тому що цей Кубок для нього був по суті прохідним. Він здобув право виступати на чемпіонаті світу, перемігши на чемпіонаті України 20 листопада 2011 року. Ми абсолютно нормально з ним розумілися. Після чемпіонату України не один раз він писав у своєму блозі похвальні статті про УФББ/ВАББА, про те, що в цій Федерації чесно судять і навіть дають призові кошти. А тепер, варто йому було стати четвертим, він демонструє свою зневагу до шанованих, компетентних людей. Дев’ятеро з одинадцяти поставили його на четверте місце. Яким чином хотіти опинитись вище, я не уявляю собі. Що ставить під сумнів адекватність поведінки Ярослава, так це те, що він навіть не підійшов і не поцікавився протоколами. Він просто вирішив обпаплюжити з ніг до голови мене особисто, цих 11 шанованих людей і всю Федерацію загалом тільки з тієї причини, що він не став першим.
— На вашу думку, що може бути причиною такої поведінки Ярослава? Можливо, його надамбіційність, невміння програвати?
— Надаміційність є, бо якби він не був надамбіційним, то так би не повівся. Амбіції — це позитив, у спорті неможливо без амбіцій. Але вони мають бути здоровими, нормальними. Всі ми помиляємось. Але професіоналізм людини ще залежить від того, як ти вмієш швидко і якісно виправити помилку, якої припустився. Якщо навіть Ярослав припустився таких висловлювань зопалу, потрібно було це якомога швидше забрати з сайту. Можливо, передзвонити, сказати, що погарячкував… Перед Кубком України (а це підтверджує, що Ярослав не був у найкращій формі), він телефонував до мене і питав, чи його виступ на Кубку України вплине на поїздку на чемпіонат світу. Я сказав: "Твій основний старт — це чемпіонат світу. Це рішення ми прийняли півроку тому. Ти спокійно готуєшся до чемпіонату світу, незалежно від того, який покажеш результат на Кубку України. Ти — чемпіон України 2011 року і маєш право представляти Україну на чемпіонаті світу 9 червня в Італії. Але ти мусиш приїхати на цей Кубок, тому що ти збірник України. Ти зобов’язаний тут виступити". Він привіз до Львова не найкращу свою форму, він не був настільки якісний, як на минулорічному чемпіонаті України. Але це не є твоє завдання. Вистав у такому разі суперформу на чемпіонаті світу і розстав всі крапки над "і". Але він вчинив по-іншому.
— Ще один аргумент Ярослава — наведені дві фотографії зі змагань…
— По-перше, фотографії не якісні. По-друге, фотографії з фіналу, де вони не стоять поруч (з тим же третім призером Юрієм Спасокукоцьким). По таких фотографіях зробити висновок взагалі неможливо. Вони здалеку, зняті не якісною апаратурою і зняті в двох позиціях — а є 8 позицій. Крім того, коли йде суперечка між спортсменами, їх ставлять один біля одного. Це робиться в півфіналі. От у півфіналі їх викликали поруч. І вердикт суддівський ми бачимо. В мене є фотографії і з півфіналу, і з фіналу, які ми скоро виставимо на сайт lkl.org.ua. І в мене є професійне відео, записане на три камери. Скоро випустимо DVD-версію. Нехай Ярослав подивиться це відео. Можливо, тоді він зрозуміє свою помилку.
— Що далі? Ярослав тепер не поїде на чемпіонат світу? Чи будуть до нього застосовані якісь санкції?
— Я не думав, що будуть такі висловлювання в Інтернеті. Для мене це було, як ніж у спину. В цій статті він написав, що він — людина, яка не має європейських і світових титулів — вважає "не гідним для себе виступати за цю організацію". Тобто він сам сказав, що не їде на чемпіонат світу. Також він не прислав документів на оформлення візи. Отже все стало зрозуміло. Відносно санкцій… 27 травня відбудеться Відкритий Кубок Буковини. Більшість із суддів, президії Федерації буде присутня. Я думаю, ми обговоримо це питання. Чи будуть вжиті санкції, не можу сказати. Скажу відверто, я особисто з таким стикаюся вперше. Зауважу лише, що в інших Федераціях, після подібних висловлювань, була б пожиттєва дискваліфікація без обговорення. Я людина не злопам’ятна. Прикро, що спортсмен такого припустився. Думаю, найімовірніше, двері наших змагань, нашої Федерації перед Ярославом закриються. І найімовірніше, закриються навіть з людських міркувань, назавжди.
