Про нас
увійти

Фізкультура зникає із розкладів тернопільських студентів

категорія: Інші | дата: 02 12 2015
Фізкультура зникає із розкладів тернопільських студентів

Фізкультура для студентів тернопільських університетів перетворюється на факультатив за бажанням. Заняття у секціях відвідує на 30-50% менше молоді у порівнянні із минулими роками, коли фізичне виховання було обов'язковим предметом у розкладі.

Новий закон "Про вищу освіту" фахівці називають знищенням здорової нації. Колективи навчальних закладів неодноразово звертались до уряду із вимогою повернути фізкультуру в розклад студентів. На днях таке звернення опублікував віце-президент Національного олімпійського комітету, народний депутат України Микола Томенко. Він вимагає негайно припинити ліквідацію кафедр фізичного виховання в університетах та зупинити забудову спортивних об'єктів на базі цих закладів.

Також на сайті Президента збирає голоси підтримки петиція «Збереження і підтримка галузі фізичної культури та спорту». У ній йдеться про загрозу знищення системи фізичного виховання, а отже і знищення української нації.  Відбувається це у час, коли країна особливо потребує фізично підготовленої учнівської, студентської та допризовної молоді, наголошують спеціалісти спортивної галузі.

Таку позицію підтримують і тернопільські спортсмени.

— Ми в суспільстві ще не готові до відмови від традиційного вивчення цієї дисципліни ні морально, ні матеріально, — зазначає директор департаменту сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Тернопільської ОДА чемпіон світу Віктор Мацикур. — Як показує статистика, необов'язкові заняття фізкультури відвідує на 50% менше студентів. А для проведення секцій потрібно мати належну спортивну базу — доступні для студентів басейни, майданчики, стадіони, корти, спортзали. Керівники вузів не використовують можливості бюджету закладу для відновлення спортивних об’єктів. З боку уряду вони не отримують обов’язкових для реалізації завдань щодо відновлення спортивної інфраструктури. І навіть роблячи певний об’єкт, можуть не до кінця витримати встановлені технічні норми. У результаті можемо мати діючий басейн, де не вистачає 0,5 метра довжини відповідної нормам площі для проведення змагань.

За статистикою 85% першокурсників мають проблеми зі здоров'ям. На думку спортсменів, цей відсоток після відмови від традиційної фізкультури зросте.

— Можливо збільшуватимуться якісні показники тих, хто займається в секціях, але кількісних втрат цим не компенсують, — продовжує Віктор Мацикур. — Економія на фізкультурі призведе до більших витрат у медицині. Також не забуваймо, що, крім здоров'я, спорт сприяє і соціальній адаптації. Відмова від традиційних занять — не вихід. Потрібно змінювати методи викладання, вводити мотиваційні складові, популяризувати спорт і слідкувати за фізпідготовкою населення. А фізкультура повинна стати обов'язковим предметом не лише на перших курсах навчання, а й протягом усіх років.

Педагоги без фізвиховання

Звернення до Міністра освіти та науки з пропозиціями залишити фізкультуру в переліку обов'язкових предметів представники фізкультурно-спортивної громадськості Тернополя відправляли ще на початку навчального року. Підтримав таку позицію і начальник Тернопільського обласного відділення Комітету фізичного виховання і спорту Міністерства освіти і науки України Олександр Бірюков.

За інформацією Комітету, результати медичних досліджень студентів у вузах чітко показують низький рівень фізичної готовності:

— Щорічно до вишів України вступає від 12 до 37% молоді з послабленим станом здоров'я, понад 5% студентів показують незадовільний стан фізичної підготовленості навіть за полегшеними нормативами;

— Майже 57% хлопці і дівчат мають відхилення у стані здоров'я, з них понад 23% мають одночасно декілька захворювань;

— Біологічний вік переважної більшості студентської молоді вдвічі перевищує їх паспортний вік;

— Найпоширеніші захворювання серед студентів — серцево-судинної та опорно-рухової систем.

 

Повторно звернення дублювали також представники педагогічного університету. У відповідь отримали рекомендації від Міністерства, які нічого не говорять про обов’язковість предмету фізвиховання.

— Ви можете уявити собі медика, який би не займався фізкультурою? Як хірург зможе перенести довгу операцію або розробити комплекс вправ для реабілітації пацієнта? Це професійно-прикладні вимоги спеціальності, їх у плані фізичного виховання мають і вчителі. У школі вони повинні проводити фізкультхвилинки, класні керівники мають інформувати батьків про значення фізичного виховання, а також бути у формі для проведення екскурсій та рухливих ігор. Та й загалом вища освіта і весь здобутий інтелектуальний потенціал фахівця руйнуються проблемами зі здоров'ям, які є наслідком малорухливого способу життя, — зауважує завідувач кафедри з фізичного виховання та спорту педагогічного університету Андрій Огнистий.

У зверненні також йшлось про відновлення контролю держави за фізичною підготовленістю населення.

— Більшість країн світу вважають необхідним визначати фізичний потенціал свого населення через систему контрольних нормативів фізичної підготовленості, — продовжив завідувач кафедри. — У країнах Європи — це "Єврофіт", у США — "Президентські тести", у Росії — "ГПО". В Україні статистики немає ще з 2008 року. А насправді стан здоров'я — загрозливий. Із 1500 студентів перших та других курсів нашого вузу 200 осіб мають проблеми зі здоров'ям і відвідують спецгрупу. Лише 190 посилено займаються конкретними видами спорту у секціях. Усі решту мали б відвідувати традиційні заняття. Проте кількість студентів на парах фізкультури у порівнянні з попередніми роками зменшилась на 30%. Логіка така: нема заліку — нема потреби відвідувати заняття.

За результатами опитування студентів педагогічного університету, 70% хотіло б мати традиційні заняття фізкультури у розкладі, а не переходити на факультатив. Такі пари є у розкладі першого курсу, щоправда, уже без підсумкового контролю. Другий курс ще поки іде за старою програмою і здає залік з даної дисципліни. Усі решту студентів за бажанням записуються у спортивні секції.

Спортивна база педагогічного дозволяє проводити секційні заняття з баскетболу, аеробіки, бадмінтону, легкої атлетики, настільного тенісу та лижного спорту. Це чотири спортзали та стадіон з манежем.

— Цього достатньо для проведення факультативів, але хотілося б бачити зміни до кращого. Манеж на базі нашого закладу - єдине приміщення в області, де взимку можна виконувати стрибки з розбігу. Там потрібно провести капітальний ремонт. Косметичних робіт, якими лише підтримують функціонування приміщення, у даному випадку замало.

Пересічний студент — поза увагою

За подібною до педагогічного університету схемою роботи пішов і технічний вуз. Студенти другого курсу ще поки займаються за старою програмою. Перший курс, як і всі решту, предмету фізкультури у розкладі вже не має. Альтернатива — секції за бажанням і за вибором студента.

— У нас хороша база для проведення секцій, ми можемо дозволити собі плавання, аеробіку, теніс. Але все ж таки доступ до занять в першу чергу мають студенти, які беруть участь у змаганнях, — зазначає завідувач кафедри фізичного виховання та спорту Ярослав Курко. — Адже після новацій скоротилась і кількість викладачів фізкультури у вузах. У нашому університеті на кафедрі стало на три викладача менше, така ж ситуація у педагогічному вузі.

Також зменшення кількості студентів на заняттях Ярослав Курко пояснює відсутністю у них бажання та мотивації.

— Студенти не хочуть витрачати вільний час на спорт. Маючи доступ до безкоштовного басейну, вони не хочуть підлаштуватись під графік. Усвідомлюють важливість спорту вже пізніше, після закінчення вузу. Тоді люди готові платити немалі гроші за відновлення здоров’я фізичними вправами, — додає завкафедри фізичного виховання та спорту.

Фізкультура раз в три тижні

Натомість у медичному університеті вирішили повністю перейти на секційні заняття. Тенденція до скорочення фізичного виховання у вузі розпочалась ще багато років тому, коли приміщення спортивного комплексу почали передавати під навчальні аудиторії та інші кафедри.

Сьогодні єдине, що потрібно студентам 1-2-их  курсів усіх факультетів — це відвідати 15 занять за рік, а це відповідно 7 занять на семестр (всього 1 заняття приблизно за 2-3 тижні). Навіть для нефахівців зрозуміло, що така кількість занять є вкрай недостатньою для студентів. Наразі завершився ремонт ігрового спортзалу та приміщень кафедри.

— Відкриваємо зал підвищення реабілітації, тому найближчим часом зможемо розпочати заняття в усіх секціях. На сьогодні ми орендуємо один із басейнів в місті, студенти відвідують плавання. Також є можливість грати футбол, займатись стретчингом, боротьбою. Це все відбувається у час після пар, — розповідає завідувач кафедри фізичної реабілітації, здоров'я людини та фізичного виховання Дарія Козак.

Як пояснюють викладачі фізвиховання, ефективна робота у секціях потребує кращої матеріально-технічної бази та систематичності відвідування занять — як мінімум 2 рази на тиждень. Недоліком секцій є те, що один обраний вид спорту, як приклад — дартс, шахи чи атлетична гімнастика — не сприяє різносторонній підготовці студентів, яку давала дисципліна фізичне виховання. Адже в програму традиційного фізкультури входили і легка атлетика, і спортивні та рухливі ігри, і гімнастика. Здача нормативів фізичної підготовленості дозволяла контролювати оцінки усіх фізичних якостей.

Без вимог нема результатів

Потужна спортивна база економічного університету дозволила втілити ідею спортивних факультативів. Та мотивація студентів зменшилась не тільки у плані відвідувань занять, а й щодо участі в змаганнях.

— Розважальні заклади витісняють зацікавленість спортом, — зазначає в.о. завідувача кафедри фізкультури та спорту економічного університету Роман Циквас. — Ми запровадили секції замість традиційної фізкультури для усіх студентів. Вони можуть займатись боротьбою, боксом, аеробікою. Натомість цьогоріч кількість студентів на цих секційних необов'язкових заняттях скоротилась в рази в порівнянні з минулим роком, коли предмет був обов'язковим. Навіть ті, хто посилено займався спортом, тепер частіше ігнорують участь у змаганнях. Адже така діяльність уже не враховується до рейтингу успішності.

На думку психологів, проблема насамперед у відсутності пропаганди здорового способу життя.

— Все починається змалечку, — вважає практикуючий психолог Антоніна Богачук. — Дітям потрібен зразок для наслідування. Це може бути спортсмен, який показав результат завдяки праці, силі волі та здоровому способу життя. А ми часто бачимо фанатизм підлітків до зірок естради чи кіно. Спостерігаємо у Тернополі все нові і нові бари, ресторани, інші розважальні заклади. А першочерговими місцями відпочинку дітей мають бути спортзали, спортивні майданчики, рухові гуртки. На жаль, батьки часто цього не розуміють. А деякі сім'ї не мають можливості віддати дитину на спортивну секцію через недоступні ціни. Адже навіть дитячо-юнацькі спортивні школи переходять на платну основу. Багато вчителів не заохочують дітей до участі в змаганнях, а ще не вміють індивідуально підійти до фізично слабших учнів. Тому після закінчення школи маємо студентів із спотвореним уявленням про спорт. Підкріплює цю стратегію уряд, який не сприяє розвитку спорту і популяризації здорового способу життя.

Практика показує, що перехід від традиційної фізкультури до занять у спортивних секціях навіть при достатній спортивній базі веде до суттєвого зменшення відвідуваності студентів. Зважаючи на значення предмету для здоров’я  нації, цю дисципліну фахівці рекомендують додати в розклад студентів усіх курсів. На думку студентів, змін потребують вимоги викладачів та система оцінювання даного предмету із врахуванням індивідуальних особливостей студента при фізичному навантаженні.

Джерело: Терен

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook