Ігор Ільків: "На кожен матч я виходжу вмотивованим, бо люблю перемагати по житті"
Інтерв'ю із захисником тернопільської Ниви Ігорем Ільківим.
— Ігоре, твоїм останнім клубом перед Нивою була столична Оболонь. Яка ситуація склалася у цій команді і як виник варіант з переходом до Ниви?
— В Оболоні у нас була дуже складна фінансова ситуація, були великі заборгованості перед футболістами. Контракт з киянами у мене завершився 31 грудня і я приїхав додому. Був на перегляді у кількох командах, зокрема їздив у Білорусь, де перебував в розташуванні ФК Гомель, але з білорусами ми не зійшлися по сумі. Ми ще раніше спілкувалися з Ігорем Яворським на предмет переходу в Ниву, але тоді я хотів спробувати свої сили у вищих лігах. Проте за кілька днів до закриття трансферного вікна Ігор Петрович ще раз подзвонив і запропонував грати у Тернополі. Я без вагань погодився.
— Чи знав що у Ниві також будуть грати твої одноклубники, брати Баранці?
— Про це я дізнався в останній момент. Коли їхав у розташування команди, мені подзвонив Григорій (Баранець — прим. sports.te.ua) і сказав, що вони теж будуть грати у Ниві. Тож поїхали разом.
— Які були перші враження від команди та тренера?
— З Ігорем Петровичем (Яворським — прим. sports.te.ua) я знайомий давно, ще за виступами у ФК Львів. І мені, і Баранцям він сказав, що знає нас і наші можливості. Ми не були у Ниві на перегляді. Приїхавши сюди 27 лютого, підписали контракти і вже 1 березня поїхали з командою на збори.
— На скільки розрахований твій контракт із Нивою?
— На один рік.
— У випадку, якщо Ниві не вдасться вийти у Першу лігу, чи плануєш ти залишитися у команді?
— У нас з керівництвом є домовленість сісти за стіл переговорів по завершенні цього чемпіонату. Все буде залежати від результатів команди, говорити щось наперед я не можу.
— Як пройшла акліматизація у новій команді?
— Проблем із цим не було жодних. Майже всі футболісти представляють Західний регіон, з багатьма я був знайомий ще до Ниви. З іншими — пересікалися під час виступів у Першій лізі.
— Нива стартувала у чемпіонаті із впевненої перемоги над Реал Фармом. Але вже у наступному матчі не змогла перемогти Славутич. Чого, на твою думку, не вистачило для перемоги?
— Це футбол і результати бувають різні. У грі проти Славутича ми могли забивати їм ще 3-4 голи у першому таймі. Були у нас і штанги, і перекладини. На жаль, не вдалося дотиснути суперника і тому маємо такий результат.
— У грі проти Скали ви теж домінували на полі, але перемогу здобули лише ударом з пенальті на останніх хвилинах. Пенальті таки був?
— Я не дуже полюбляю коментувати суддівство, але якщо суддя поставив пенальті — значить порушення було. Якби його не було — пенальті б не призначили.
— Перед матчем проти Скали у тебе народилася донечка. Цей факт виступив додатковою мотивацією на футбольному полі?
— Звичайно, що така подія додала мені нових сил та наснаги. Проте на кожен матч я виходжу вмотивованим та налаштованим на перемогу, бо люблю перемагати по житті.
— Ти ще не так давно граєш у Ниві, але скажи, що для тебе означає ця команда?
— Перш за все хочу добитися з Нивою виходу у Першу лігу — це головне завдання сезону і всі це розуміють. Життя це непередбачувана річ, особливо у футболістів. Тому сьогодні ти граєш тут, завтра там. Але зараз всі мої думки зосереджені на виступах у Ниві.
— Останній матч проти Десни вийшов напруженим. Що скажеш про цей поєдинок?
— Це був матч лідерів, тому було багато боротьби, ніхто не хотів ризикувати. У нас були кілька хороших моментів, коли пробивали Баранці, Товкацький, Міша Басараб. Нагоди мали і футболісти суперника. Рахунок міг бути і (1:1) і (2:2).
— Наступний матч Нива проведе проти земляків з Тернополя у дербі. Для тебе ця гра особлива?
— Поки мені не доводилося грати з ФК Тернопіль, тому цю команду я не настільки добре знаю. Точно знаю лише одне, що ми будемо виходити на футбольне поле і грати лише на перемогу.
sports.te.ua