Владислав Савва: "Ще за Союзу Тернопіль був столицею водно-моторного спорту"
25-26 серпня на Тернопільському ставі змагатимуться найсильніші водні гонщики світу. Але мало хто знає, що двадцять п’ять років тому в нашому місті відбулася подія, що на той час не мала аналогів у Радянському Союзі — перший чемпіонат світу з водно-моторного спорту в СРСР. Спогадами про підготовку і проведення цих змагань поділилась людина, що у далекому 1987 році була директором чемпіонату — Владислав Антонович Савва.
Розкладені на столі дипломи, значки, вимпели. На підвіконні — чайники і чашки з емблемою чемпіонату. З Владиславом Антоновичем зустрічаємося у його квартирі. У свої 79 років це бадьорий, енергійний чоловік, порається по господарству, освоює інтернет. Все, що пов’язане з чемпіонатом, дбайливо зберігає.
Тернопіль, з його слів, й досі багато хто пам’ятає як столицю водно-моторного спорту. З 1959 року подібні змагання в місті відбувалися 32 рази. Для цього існувала відповідна база. У Тернополі розвивалися такі види спорту, як гребля, парусний спорт, підводне плавання, водно-моторний спорт, судномоделювання.
Чемпіонат у Тернополі став першим спортивним заходом подібного рівня у всьому Радянському Союзі. У ньому взяли участь гонщики з 20 країн (Сполучені Штати Америки, Великобританія, Німецька Демократична Республіка, Франція, Бельгія, Чехословаччина, Болгарія, Угорщина, Фінляндія, Польща та інші). У Тернопіль приїхало понад двісті учасників, з них понад сто із закордону. Навпроти готелю "Чайка" на березі розбили табір для спортсменів. Територію тричі асфальтували, поклали бетонні плити. Біля колишнього ДТСААФ звели головний суддівський пункт, який стоїть досі, — згадує Владислав Антонович.
Щоб провести чемпіонат на високому рівні, було докладено багато зусиль. Підготовка тривала два роки. На вулицях мікрорайону Новий світ провели каналізацію, навколо озера поставили огорожу. До підготовки міста до змагань залучали усі виробничі підприємства обласного центру. За кожною організацією закріплювалася "підшефна" команда, якій потрібно було підготувати подарунки, організувати дозвілля. Для учасників чемпіонату відбувся концерт у палаці культури "Жовтень" ("Березіль"). До міста прибули іноземні делегації, із якими працювали перекладачі. Учасники чемпіонату жили і харчувалися в готелі "Москва" ("Галичина"). Для кожної команди був виділений окремий столик, на якому стояв її прапорець, спортсменів забезпечували сніданком, обідом і вечерею. На одного чоловіка виділяли 7,5 карбованців на день, — згадує чоловік. Спеціально для чемпіонату виготовили сувеніри: значки, кепки, прапорці, якими нагороджували переможців і учасників чемпіонату.
Змагання, які відбувалися тоді, відрізнялися від сучасних і за духом і за правилами.
— У Радянському Союзі вважалось, що весь спорт є аматорським, тобто немає професійних спортсменів, які отримують за це гроші. Насправді усім, хто показував результат, платили стипендії, "надбавки". Спортсменам говорили, що вони повинні перемогти, це, мовляв, "честь батьківщини", "престиж радянського спорту", це була частина ідеології, — розповідає Владислав Савва.
У змаганнях брали участь скутери класу О-500 (з об’ємом двигуна до 500 сантиметрів кубічних). Стартували навпроти готелю "Чайка". Дистанцію позначали два буї, між якими була відстань 804 метри. Змагання складалися з чотирьох гонок по 8 кіл. Результати визначали за сумою трьох кращих гонок.
— За правилами перерва між гонками була 2 години. У той проміжок часу і відбувся чемпіонат з водно-моторного спорту СРСР. Це зробили, щоб цікавіше було глядачам, — згадує Владислав Савва.
Судила чемпіонат спеціальна суддівська колегія, у яку входили 34 судді. Під час змагань серйозних аварій, чи травм не було. Під час змагань, і в таборі спортсменів постійно чергували машини "швидкої допомоги".
В особистому заліку всі призові місця зайняли радянські спортсмени. У командному заліку перемогла команда СРСР, друге місце зайняла команда Болгарії, третє — Угорщини. Переможців нагороджували кубками і сервізами, які виготовив Тернопільський фарфоровий завод.
Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту, який відбувся у серпні минулого року, пройшов на високому рівні, вважає Владислав Савва. У Тернопіль приїхало багато учасників, змагання були цікавими і видовищними. Завдяки тому, що змагання відбувалися у День міста, було багато глядачів.
— Сьогодні дуже мало уваги приділяють дитячим і юнацьким спортивним секціям. У Тернополі маємо унікальні умови для розвитку водних видів спорту — прекрасний став, бази і ДЮСШ, які залишилися з радянських часів. Тому потрібно розвивати усі водні види спорту, залучати до них молодь. Колись тут виховували чемпіонів СРСР, України. Потрібна підтримка влади, пропаганда цих видів спорту, залучення молоді. Тоді ми знову побачимо серед чемпіонів олімпійських ігор земляків, а Тернопіль поверне собі славу столиці водно-моторного спорту, — вважає Владислав Савва.
Джерело: Свобода
