Андрій Романович: "Незважаючи на програш своєї команди, публіка отримала масу задоволення"

Головний тренер ВК Галичанка-ТНЕУ Андрій Романович підбив підсумки матчі команди з Хіміком в 11-му турі чемпіонату України (0:3, 1:3). Незважаючи на поразки, він в цілому залишився задоволеним іграми.

— Що очікувалося, то і вийшло, — стисло виразив лейтмотив поєдинків керманич команди. — Були шанси зіграти краще, очко зачепити, але на сьогодні розподіл сил саме такий. Як я передбачав, Хімік за два тижні відновився та приїхав до Тернополя в нормальному стані. Місцями нам суперник дозволив грати, і ми себе показали, але в кінцівках партій, за рахунок досвіду гравців та команди, яка грає більше напружених матчів, Хімік діяв більш впевнено та раціонально.

Моментами мої підопічні показували доволі непогану гру, але в ключові моменти виходять на поверхню прості помилки — від недоліку вміння тримати гру.  Якийсь період тримаємо гру, потім раз — помилка у захисті, потім в прийомі, далі не добили, а після таких відрізків суперник вже не відпускає. Як говорять, пальчик показав — відкусили по лікоть. А в кінцевому підсумку і з’їли.

Сценарій матчів був схожий. В перший день нам не вдалося за партію зачепитися, а в другий — виграли першу партію, в другій грали, скажемо так, з перемінним успіхом. Безглузда помилка на подачі при рахунку 23:24 не дала можливості зачепитися за кінцівку та, можливо, за турнірне очко. Виграє сильнішій. Гадаю, що всі задоволені. Обидві команди показали красивий та змістовний волейбол. Незважаючи на програш своєї команди, публіка отримала масу задоволення, адже давно не було в Тернополі великого волейболу — останні напружені матчі були із Сєвєродончанкою в листопаді. Тепер ії чекають два цікавих тури — знов таки із Сєвєродончанкою, а потім з Орбітою.

— За рахунок чого вдавалося показувати добру гру?

— За рахунок зібраності в діях на кожному клаптику майданчику. Але довго тримати таку гру не виходить. У молодих волейболісток ще немає дисципліни концентрації уваги на грі, вони ще не можуть витримати довгий час малюнок гри. Тримаємо-тримаємо-тримаємо гру, і тут, як будь-яка жінка в будь-якому віці, волейболістка повинна щось собі вигадати. Наприклад, щось пошукати невідомо де.

Від того і втрачаємо очки. Хімік такого не пробачає, з ним не можна грати, як завгодно. Коли є малюнок, коли є дисципліна, тоді можна чіплятися за очки.

Необхідно відзначити, що у відсутності основного ліберо у складі Хіміку добре себе проявила себе юна Крістіна Нємцева. Дівчинка по-волейбольному класна. Вийшла — відліберила, гри, як на мене, не зіпсувала, незважаючи на те, що не підготовлена для такої команди як Хімік. Вона з хорошим відчуттям, з хорошим самоконтролем упродовж гри та з хорошою самовіддачею, і якщо далі буде прогресувати, з неї виросте хороший ліберо. Вона конкурує на цій позиції з нашою Нікою Дельрос в юніорській збірній країни і не може не радувати, що є дві такі перспективні дівчинки, два конкуренти, і вони повинні "гризти" один одного та рухатися вперед паралельними шляхами. А це тільки плюс для українського волейболу.

— Два матчі в основному складі відіграла Ганна Єфременко. Що скажете про ії гру?

— Ганна займається у нас в команді з вересня місяця, а до цього взагалі не займалася професіонально волейболом. Своєю роботою вона показує, що недарма знаходиться в команді, вона хоче, вона може. Вона показує мені як тренеру, ії треба рухати вперед, допомагати прогресувати.  Це третій тур, який Єфременко грає в стартовій шістці. Гру не зіпсувала, на загубилася. Скажемо так: вона вже не "мінус" на майданчику, і це вже великий плюс.

За матеріалами ФВУ