Андрій Романович: "П’ятисетовий поєдинок першого дня забрав у нас останні сили"
Головний тренер Галичанки-ТНЕУ Андрій Романович прокоментував виступ своєї команди в 6-м турі. Нагадаємо, тернопільський колектив програв обидва виїзні матчі запорізькій Орбіті-ЗТМК-ЗНУ (2:3, 0:3).
— Андрію Васильовичу, як оціните виступ команди в минулому турі — в першому матчі справжній бій, в другому — провал?
— Для такого виступу були як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. По-перше, ми грали не повністю здоровою командою. В період підготовки, приблизно десять днів, через простуду не тренувались Діана Карпець та Катерина Дудник — вони пролежали з температурою. Перед самим туром в ігровому зіткненні під час тренування отримала травму Юлія Палій. Ці волейболістки об’єктивно не могли показати нормальну гру.
Також серед об’єктивних причин відзначу добру гру суперника у другий день. Вони залагоджено відпрацювали увесь матчі, практично не даючи нам шансів. Приймаючи суперника забезпечили доводку, а зв’язуюча Ольга Скрипак зробила добру, на мій погляд, розкидку, зігравши красиво та продуктивно — нам складно було щось протиставити.
Ще один об’єктивний фактор. П’ятисетовий поєдинок першого дня забрав у нас останні сили, яких і так було не зовсім достатньо. І якщо в перший ми ще якось билися, то в другий — недолік підготовки та рівень фізичного стану дали про себе знати.
Суб’єктивні причини — багата кількість своїх помилок технічного та тактичного характеру, яких гравці, навіть не в кращому стані, не повинні припускатися. А тим більше досвідчені гравці. Два дні на рівні провела лише ліберо Вікторія Дельрос, яка дала 87% позитивного прийому та добре зіграла у захисті. В перший день здорово зіграли центральні блокуючі, а в другий день недолік доводки не дав можливості і їм зіграти. Ось це все і вилилося у результат.
— Детальніше про перший матч. Галичанка програвала 0:2. За рахунок чого вдалося переломити хід зустрічі?
— На мій погляд, запорізька команда зарано повірила в загальний успіх та дала нам більше шансів у грі, чим ми і скористалися. У п’ятій партії ми 8:7 перейшли, але кілька помилок в прийомі — і все, ручки опустилися.
— В перших двох партіях не вдалося включитися у гру, чи добре грав суперник?
— І суперник грав непогано, і ми у гру не включилися як слід. Момент адаптації до залу, про що я говорив напередодні матчу. Більш просторий зал, ніж наш робочий. Плюс однотонна розцвітка з червоними лініями, яких майже не видно — це дуже незручно для подач та для орієнтації у захисті. Гравець не відчуває дев’ятиметрову лінію, тож дуже непросто вкластися в подачу. Все це склалося один до одного і принесло негативний результат.
Я сподівався, що після адаптації до ігрового залу у другий день буде легше, але тут вже вилізла фізична підготовка. Тому прийшлося поміняти кількох гравців, тому що вони не в змозі були грати — матч догравала молодь.
За матеріалами ФВУ