Про нас
увійти | реєстрація

Наталія Чернецька: "Штовхати автобус волейболісткам у Галичанці було не в дивину"

категорія: Волейбол | дата: 24 09 2013 | переглядів: 1107
Наталія Чернецька:

Інтерв'ю із тернопільською волейболісткою Наталією Чернецькою, яка виступає за Сєвєродончанку.

Спеціаліст банківської справи, старший лейтенант міліції, кандидат у майстри спорту з легкої атлетики, чемпіон України та майстер спорту з волейболу. Все це про центральну блокуючу Сєвєродончанки Наталію Чернецьку. Про те, як волейбол прийшов в життя тернополянки, нехай розповість вона сама :

— Легкою атлетикою почала займатися з третього класу. Через кілька років зосередилася на стрибках у висоту, виконала норматив кандидата у майстри спорту, підкоривши планку 175 см. А в десятому класі травмувала коліно, і з активними заняттями довелося зав'язати. По закінченні школи вирішила здобути вищу освіту у Тернопільському національному економічному університеті. Ну мені і порекомендували при вступі на бюджет спробувати себе у волейболі, в команді при вузі. У жовтні 2002-го вже потрапила до дублюючого складу Галичанки. Починала на позиції догравальниці, з часом перекваліфікувалася в діагональ, а одного разу у команди виникла потреба в блокуючому. Вибір тренера упав на мене.

— Протягом п'яти років до перемоги в Суперлізі Галичанка ставала срібним, бронзовим призером, фінішувала четвертою. Чого, на твій погляд, не вистачало команді для підкорення найвищої мети?

— Стосовно тренувального процесу ніяких питань не виникало. Не вистачало нас на кінцівки партій вирішальних матчів. Думаю, вся проблема полягала виключно в психології.

— Який з тих сезонів згадується з особливою досадою?

— Напевно, рік, коли ми у важкій боротьбі поступилися Сєвєродончанці дорогу у фінал плей-офф. Всі розуміли, що переможець того протистояння з великою часткою ймовірності стане чемпіоном України, що згодом і сталося. Галичанка ж фінішувала третьою.

— А вже на наступний рік досягла своєї мети! У чому запорука подібного успіху ?

— У тому чемпіонаті нашу команду одна за одною переслідували невдачі. Вони-то ще міцніше і згуртували колектив! Згадую вирішальну гру фінального туру проти Джінестри. Одеситки відразу повели з рахунком 6:0. Вже пізніше наш тренер Андрій Васильович Романович зізнався — у той момент він, було, подумав, що його волейболістки "попливли". Однак ми змогли швидко зібратися і вийти в лідери вже до першої технічної перерви. А матч завершився 3:0 на користь Галичанки.

— Влітку 2010- го ти отримала виклик у національну команду України. Як це в 25 років вперше зіграти за збірну рідної країни?

— Коли дізналася про запрошення, мене охопили страх і паніка. Їхати зовсім не хотілося. Вирушила до лав збірної з побоюванням — адже в наш час багато дівчат дебютують в 17-18 років, а старшим цей бар'єр дається дещо складніше. Відбір на Євро-2011 проходив у Льодовому Палаці спорту в Сєвєродонецьку. Гравців не вистачало навіть на повну заявку на матч.

— За рахунок чого вам вдалося вийти у фінальну частину чемпіонату Європи ?

 — Якщо чесно, ми самі довгий час були в шоковому стані. Можливо, на дівчатах позначилася відсутність основної нападаючої Ані Лісєєнкової . У сформованій ситуації всі атакували приблизно однакову кількість разів, тобто в рівній мірі відповідали за результат.

— Вигравши золото, Галичанка вдало розпочала наступний сезон, однак після Нового року команду немов підмінили ...

— Спершу у грудні зламала палець Галина Щур. Тим не менш, у нас було достатньо волейболісток, щоб утримати свої позиції. Просто пішла суцільна смуга невезіння .

— Незважаючи на невдачу, тобі та Надії Кодолі надійшла пропозиція перейти в южненський Хімік...

— Так, у те міжсезоння вони шукали гравців третьої і четвертої зон. Вже в середині літа, під час підготовки до Всесвітньої Універсіади та чемпіонату Європи-2011, ми обговорили всі умови і перейшли до лав южненців. Не буду приховувати, розглядалися варіанти і з-за кордону, але все ж в душі хотілося залишитися в Україні .

— Трохи докладніше. Що тобі дали численні міжнародні змагання , що відбулися в 2011 році?

— Перш за все, досвід. На ЧЄ довелося зіграти з майбутніми фіналістами турніру Німеччиною і Сербією. Побачити інші сильні колективи. А на Універсіаді перед нами впали самі італійки. Поборолися ми і з Росією.

— Торкнемося не надто приємною теми . На ЧЄ твоя допінг -проба дала позитивний результат.

— Після гри з сербками жереб випав проходити допінг-тест Ані Бурбелюк і мені. Що я можу сказати? Винна в усьому сама. Прийняла препарат, який, як потім виявилося, використовують для виведення з організму заборонених речовин. На перших порах думала, що все можна буде швидко владнати. Не вийшло. Спочатку загрожувала дискваліфікація на 24 місяці. Однак її термін скоротили на півроку після визнання мною помилки. Угоду з Хіміком довелося розірвати за обопільною згодою.

— Чи слідкуєш за новинами українського футболу?

— Звичайно (посміхається). Я зрозуміла, про що йде мова. Чула, що голкіпер донецького Шахтаря Олександр Рибка в січні 2012 потрапив в абсолютно аналогічну ситуацію. Правда, йому дискваліфікацію не скоротили .

— Чим займалася весь цей час?

— Коли стало зрозуміло, що на майданчик не вийду аж до березня 2013 року, поступово змирилася і стала шукати роботу за фахом. Але скрізь був потрібний досвід. А минулої осені якраз наспіла пропозиція з Сєвєродонецька. Довго не роздумувала, тому що в інших командах на той момент мені таких умов ніхто не запропонував би.

— Як ще заповнювала паузу ?

— Вишивала. У свій час у Тернополі кілька волейболісток захопилися вишивкою. Похвалюся — домашні стіни прикрашають вже кілька моїх картин.

— Христина Дежкіна розповідала, що одного разу волейболісткам Керкинітіди довелося штовхати автобус, що зламався. А що ти можеш згадати з подібних курйозів?

— Ну, штовхати автобус і у Галичанці було не в дивину. Скажу більше — на рік чемпіонства в нашому бусику навіть сталося загоряння. На щастя, всі відбулися легким переляком.

— Протягом декількох місяців ти тренувалася з Сєвєродончанкою, з боку спостерігала за іграми, нарешті, в останньому турі попереднього етапу вийшла на майданчик. Чому, на твою думку, команда в підсумку фінішувала поза призовою трійкою?

— Перший раунд вдався за рахунок передсезонної підготовки. А ближче до завершення пішов спад — деяким волейболісткам просто не вистачило "фізики". Не уникли ми і тактичних промахів.

— У липні розпочалися тренування, вам представили іменитого наставника Г. Егіазарова, новачків команди. Чого ти чекаєш від майбутнього сезону?

— На даний момент у нас є шанси поборотися навіть за перше місце. Попередній рік показав, що можна і потрібно боротися з усіма командами. Непереможних суперників немає!

Джерело: sever-volley.at.ua

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook
Нива Тернопіль
Коментарі
Гість не може залишати коментарі  Залогінитись   Зараєструватись
ПОГОДА

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: