Конфлікт міської влади і футбольного клубу Нива: міф чи реальність?
Незважаючи на свій провінційний рівень, про сьогоднішній конфлікт між футбольним клубом Нива та муніципальним ФК Тернопіль відомо далеко за межами області, про що свідчить неодноразові згадування в загальноукраїнських ЗМІ. Проте для жовто-зеленого клубу та його керівництва це не новий досвід непростих стосунків із тернопільською мерією.
В період головування в місті Богдана Левківа (2002/06 рр.) тодішній власник Ниви Олександр Кривий довгий час намагався привернути увагу мера до проблем команди, однак, як сам згодом розповідав, розчарувавшись у цій людині, змушений був покинути клуб. Діючий мер Сергій Надал, як тільки очолив муніципалітет, вирішив за краще розвивати студентську команду ФК Тернопіль-Педуніверситет на противагу Ниві, яка довгий час була найяскравішою візитівкою Тернополя. З часом молода команда здобула статус професіонального футбольного клубу під назвою ФК Тернопіль, що дозволило їй грати в другій лізі українського футбольного чемпіонату на рівні з ФК Нива. Далі вже свою роль зіграла конкуренція.
Останнім на сьогодні акордом у цій епопеї став інцидент, що трапився напередодні крайнього поєдинку між Тернополем та Нивою. Керівництво стадіону, що знаходиться в комунальній власності міста, заявило, що Нива через заборгованість не буде допущена до користування спорудою без ліквідації боргу. Вболівальники "жовто-зелених" тут же написали відкритого листа на ім’я мера міста, в якому закликали його припинити знищення їхньої улюбленої команди. Зараз разом із зимовою перервою в чемпіонаті притихли і пристрасті між клубами.
Ми ж звернулись до колишнього міського голови Богдана Левківа, щоб він пояснив причини конфліктів, що час від часу виникають між Нивою та міською владою і пролив трохи світла на події десятирічної давності, коли став учасником однієї з перших таких конфронтацій.
— Богдане Євгеновичу, коли в 2002-му році ви стали мером Тернополя, в місті існувало два професійних футбольних колективи — Нива та Тернопіль. Вами та тодішнім губернатором Іваном Курницьким було прийнято рішення залишити серед професіоналів лише один клуб — Ниву, так як сприяти фінансами обом командам влада не мала можливості. Що саме вплинуло на таке рішення?
— Справа в тому, що за ФК Тернопіль тоді виступали практично лише юні студенти, та й самий клуб був дуже молодий. На відміну від Ниви, яка була досвідченішою та сильнішою командою. Після розмови з тренерами ми вирішили, що ФК Тернопіль на даному етапі до змагань серед професіоналів є менш готовим.
— Тим не менш, у тому році в міському бюджеті було закладено витрати саме на муніципальний клуб. Ці гроші після зняття ФК Тернопіль зі змагань мали би бути спрямовані на потреби ФК Ниви, але тодішнє керівництво "жовто-зелених" запевняло, що цієї фінансової допомоги вони так і не дочекались. Що відбулось із цими грошима?
— Ну я вже зараз не пригадаю, що конкретно тоді відбувалось. Проте, не варто забувати, що не завжди бюджет, прийнятий на рік, може протриматись в такому вигляді без змін — можливо тоді просто було прийнято деякі уточнення. В будь-якому разі, вони повинні були піти на підтримку спорту в місті. Ми старались крім футболу допомагати й іншим видам спорту, багато тренерів з ДЮСШ та спортивних секцій звертались до мене і я, чим міг, допомагав їм.
— Однак, люди, які стояли тоді на чолі Ниви очевидно оцінили цю ситуацію з грошима по-іншому. У одному зі своїх інтерв’ю тогочасний президент клубу Олександр Кривий розповідав про вас так "Футбол його взагалі не цікавив. Левків знищив Ниву я це авторитетно кажу. Він не хотів аби Кривий підтримував команду". То в чому справа? Ви були проти Ниви чи проти Кривого?
— Я допомагав Ниві як міг. І всьому тернопільському футболу загалом. Наприклад, накриття і пластикові сидіння на центральному секторі стадіону було встановлено за Левківа. На той час футбольний клуб Нива був звільнений від плати за стадіон та комунальні послуги. Я домовлявся також із директором автобусного парку Шильманом за транспорт для команди. Тоді ж Нива ні копійки за це не платила! Якщо Кривий вважає, що я знищив Ниву, то це його думка. Я тернопільський футбол знаю і люблю з самого дитинства, ще з часів Цукровика, коли з батьком ходив на стадіон. Будучи мером завжди по можливості допомагав, але діяв виключно в рамках закону. Справа в тому, що на той час, якщо не помиляюсь, Нива мала колективну форму власності — звісно, виділяти кошти з міського бюджету на таку структуру було протизаконно.
— І все ж про ваш конфлікт з Олександром Кривим ходило немало чуток. Подейкують, що ви "вставляли палки в колеса" його бізнесу, заважаючи тим його спробам зберегти футбольний клуб Нива. Чи відповідає це дійсності?
— У мене ніякого конфлікту із Сашею Кривим немає. Можливо, це тільки він так вважає. Щодо його бізнесу, то, наприклад, розважальний клуб "Riverpool", як заклад, мав певні проблеми із документами, не все зрозуміло було із власниками. Тим паче, тоді це місце біля готелю "Галичина" мало погану славу — там загинув одинадцятикласник, люди боялись тудою ходити. Я, як мер, повинен був враховувати всі ці моменти. А щодо Ниви, то приходили люди і казали "Давай гроші!", але, повторюсь, такі дії суперечили б закону.
— То може потрібно було просто змінити форму власності Ниви з приватної структури на комунальне підприємство?
— В це важко віриться. Ніхто з власників клубу не погодився б на таке — це ж своєрідна форма заробітку. Але то хибна стратегія. На футболі в Україні неможливо заробити, бо він, навпаки, вимагає дуже великих фінансових вливань. Коротко кажучи, якщо у футбольний клуб вкладати гроші, то він буде існувати, а якщо пробувати на ньому заробити в наших умовах, то це тільки піде на шкоду футболу — як от зараз.
— Теперішній мер Сергій Надал , на противагу Ниві, надає перевагу фінансуванню муніципального ФК Тернопіль, який за його ініціативи повернувся в ряди професіоналів. Що спонукає міського голову на бюджетні гроші розвивати новий футбольний клуб і не помічати при цьому вже існуючий?
— Мабуть, Сергій Віталійович вважає за краще розвивати виключно місцевих виконавців. Як я вже казав, ми в свій час допомагали футбольним школам також, сприяли розвитку молодих тернопільських футболістів. Але ми не ставили це на перше місце — у міста були важливіші проблеми. Проте, ще будучи секретарем міської ради під час каденції Анатолія Кучеренко, я всіляко сприяв в питаннях фінансування тернопільського футболу. В свій час було виділено близько півмільйона гривень. Точних сум та на що вони пішли я тепер не пригадаю.
— Але поява в нашому місті муніципального футбольного клубу поряд з приватним породила безліч маленьких суперечок, що переросли у повноцінний конфлікт. Сергій Надал став першим мером, що змусив ФК Нива платити орендну плату за користування стадіоном. В свою чергу на нього посипались звинувачення у знищенні суперника і, навіть, була інформація, що Сергій Віталійович відродив ФК Тернопіль, щоб через його структуру "відмивати" гроші.
— Знаєте, така вже в нас ментальність — в будь-чому одразу звинувачувати мера. Я ж це все на собі відчув! За найменшої можливості вороги не впускали можливості облити брудом. Те саме і зараз. Можливо, Надал старається зробити як краще, а його вже у відмиванні грошей звинувачують. Щодо стадіону, то може сьогодні його директор просто не має права не брати гроші за оренду. Я тепер цих всіх моментів не знаю. Якщо при мені за освітлення стадіону платилось по ціні 3 коп. за КВт/год, то зараз, якщо не помиляюсь, по 160 коп. за КВт/год. — Зараз вже не ті часи. Можливо, справа в цьому?
— А ви особисто за кого зараз більше вболіваєте — за Ниву чи за Тернопіль?
— Я переживаю за обидві команди. В тому числі мене турбує і остання історія про нібито договірний матч між цими клубами — виглядає так, наче цьому "договроняку" хтось приробив ноги. Мої внуки також з радістю відвідують матчі в Тернополі, а потім діляться зі мною враженнями. Я ж дивлюсь футбол більше вдома по телевізорі. Шкода, звісно, що наш обласний футбол не має міцного фінансового підґрунття. Футбол — це величезні витрати, а в нашій області лише один-два підприємця можуть собі це дозволити, не кажучи вже про владу. Тим більше, якщо врахувати теперішню ситуацію в країні. ФК Тернопіль хоч і має більш-менш стабільне фінансування, але, як відомо, зарплати у них одні з найнижчих. Та й погляньте самі на ситуацію з професійним футболом на Західіній Україні — у Львові лише Димінський і в Говерлі Шуфрич мають можливість утримувати клуб Прем’єр-ліги. У нас немає таких промислових потужностей як на Сході, а, відтак, і нема великих грошей.
Джерело: Доба
