"Тернопільський Мальдіні" і ще 9 ветеранів-бомбардирів, яких обійшов Гельзін
Розповідь про всіх гравців, яким вдалося відзначитись голом в українській вищій лізі, перебуваючи при цьому у поважному за футбольними мірками віці.
Коли сьомого вересня 1998 року Іван Шарій розписався у воротах Таврії, маючи у той день 40 років і 287 днів, було відчуття, що його рекорд триматиметься вічно. Проте, зненацька вікно в УПЛ прорубав амбіційний Олімпік, і стало по-справжньому цікаво — слава про 40-річного форварда, а заодно і президента донецького клубу Владислава Гельзіна поширювалася вже давно.
У матчах Прем’єр-ліги Гельзін з’являвся нечасто. Історичній грі проти Іллічівця передували лише п’ять виходів на заміну. Тренер Санжар відводив своєму босу від 11 до 28 хвилин. У суботу Гельзін вперше вийшов зі стартових хвилин і ще до перерви переписав історію. Рекорд імені Шарія впав, протримавшись 16 років.
Сам Іван Григорович порівняно нещодавно, два роки тому, сумнівався, що його досягненню існує загроза. "Можна, знаєте, і в 55 років заявитися і вийти на поле. Але ж потрібно це робити з користю для команди! А яка користь від того, що тебе попід руки виведуть?",—- посміхався тоді Шарій. Вочевидь, не знав про Гельзіна.
Отож, нову планку тепер встановлено на позначці 41 року і 87 днів. Якщо її комусь і під силу перевершити, то хіба самому ж Владиславу Григоровичу.
Згадаємо тих, кого обійшов президент Олімпіка на шляху до Олімпу.
1. Іван Шарій, Ворскла
Дата голу: 7 вересня 1998
Вік: 40 років 287 днів
Матч: Ворскла - Таврія — 2:2
Цитата: "Коли Іван Шарій тренуватиме Ворсклу? Я б не проти навіть збірну Голландії очолити".
Легендарний полтавський голеадор дебютував на професійному рівні — аж страшно уявити — ще 4 травня 1974 року, вийшовши за Колос у матчі з житомирським Автомобілістом. Упродовж довжелезної кар'єри, що тривала чверть століття, Шарій зіграв у 15-ти клубах, серед яких були не лише Ворскла, київське Динмо, запорізький Металург чи Чорноморець, але й болгарський Етир, де виступав пліч-о-пліч із знаменитим Красіміром Балаковим, а грати доводилося проти софійського ЦСКА молодого Христо Стоїчкова. За всю кар'єру Іван Григорович "наколотив" 138 голів за Ворсклу і 164 — за інші клуби. Далеко не кожен елітний бомбардир може похвалитися аналогічною колекцією, чи не так? Земляки шанують Шарія. Зокрема, його назвали футболістом століття на Полтавщині. Після закінчення ігрової кар'єри працював у тренерському штабі Ворскли, очолював сумський Спартак і ФК Полтава. Часто дає експертну оцінку щодо подій в українському футболі — на прохання нашого сайту.
2. Ігор Біскуп, Нива Т
Дата голу: 16 червня 2000
Вік: 39 років 309 днів
Матч: Нива - Чорноморець — 3:1
Цитата: "Коли поїхав на перегляд у Дніпро, мене не було в Тернополі місяць. Потім повернувся і вийшов на контрольну гру. Вболівальники, які прийшли на матч, почали так кричати і плескати, що я подумав: який там Дніпро, коли таке ставлення з боку фанатів!"
Ігор Біскуп — така ж легенда для тернопільського футболу, як і Шарій — для полтавського. Тут його величають не інакше, аніж "тернопільський Мальдіні" — за вірність. Судіть самі: у Ниві Біскуп виступав із 1983 року по 2002-й, пройшовши з клубом усі випробування — від союзної першості і сьомого місця у чемпіонаті України, аж до безгрошів'я та чистилища другою лігою. Але не "здрейфив", до того ж потім неодноразово працював із головним клубом Тернопільщини в якості тренера. Свій історичний гол Ігор Біскуп забив у передостанньому сезоні Ниви серед еліти. А потім піднімав британський футзал разом із Валентином Грегулем і Михайлом Дем'янчуком — ще двома знаменитими гравцями "лихих 90-х".
3. Таріел Капанадзе, Нива Т
Дата голу: 11 березня 2001
Вік: 38 років 100 днів
Матч: Нива - ЦСКА — 1:3
Цитата: "Один не хоче тренуватися, так другий змусить. Удвох із братом веселіше. Навіть на полі зовсім інакше себе почуваєш. Може, поодинці і не стали б футболістами".
Якщо згадувати знамениту Ниву 90-х, то автору цих рядків насамперед спадають на думку брати Капанадзе — дві грузинські "перлини", які розганяли атаку тернополян до неймовірних обертів. Таріел, щоправда, не був форвардом, а найкомфортніше почувався, долучаючись до наступальних маневрів із глибини, тож лідирував за показником "гол+пас". Наприкінці 90-х брати створили багато клопотів київському Динамо, якось навіть обігравши столичну "машину" в чемпіонаті. Подейкували, що грузинськими самородками цікавився Лобановський, однак на заваді трансферам став відверто немолодий футбольний вік Таріела та Автанділа, яким тоді було далеко за 30-ть. Згаданий вище "віковий" гол Таріела у ворота ЦСКА став чи не останньою світлою згадкою про славетну епоху Ниви. Вже тоді було чітко зрозуміло, що на команду очікує виліт у нижчий дивізіон. Таріел ще вийшов у кількох матчах Першої ліги, а потім виїхав із Тернополя. Зараз брати Капанадзе мешкають у Нижньому Новгороді, тренують дітей.
4. Автанділ Капанадзе, Нива Т
Дата голу: 21 жовтня 2000
Вік: 37 років 325 днів
Матч: Нива - Металург Д — 2:3
Цитата: "Лобановський сказав: тернопільська Нива — найсильніша команда України".
Спочатку за шепетівський Темп, а потім і за Ниву Автанділ забив у вищій українській лізі 60 м'ячів. Голеадорський хист зробив мініатюрного форварда місцевою знаменитістю. Як розповідав сам Автанділ, у нього ніколи не було жодних проблем із інспекторами ДАІ — навіть тоді, коли він справді порушував правила. Ще б пак, бомбардир Капанадзе неодноразово забивав у ворота самого Динамо. Після Ниви пограв ще кілька років за Локомотив із Нижнього Новгорода. Закінчив у 42 роки. Попри життя в Росії, досі пишається тим, що його називали бандерівцем: "На сході країни, коли ми приїжджали, нас називали "бендерами". Хоча я не зовсім бандерівець, але сприймав це позитивно".
5. Віктор Смигунов, Таврія
Дата голу: 25 вересня 1999
Вік: 37 років 241 день
Матч: Таврія - Металург Д — 1:1
Цитата: "Шаміль Ісаєв класно подавав кутові. Дев'ять із десяти він навішував в одну точку! Я у неї прибігав — залишалося тільки вистрибнути, підставити голову і влучно пробити".
Уродженець Донбасу левову частину своєї кар'єри провів у Таврії. Тут захисник виступав наприкінці 80-х, сюди ж повернувся і у другій половині 90-х, після кількох сезонів у Шахтарі. Вища ліга могла б і не дочекатися Смигунова, адже свого часу він займався грою на скрипці. Та все ж любов до футболу взяла гору. Закінчивши ігрову кар'єру у сезоні 2000/01, Віктор Смигунов перекваліфікувався на тренера. Донедавна очолював юнацьку команду Таврії, та зараз через усім відомі події легендарний клуб припинив існування.
6. Ігор Яворський, Нива Т
Дата голу: 7 вересня 1996
Вік: 37 років 90 днів
Матч: Нива - Торпедо — 2:1
Цитата: "Зазвичай намагався оминати договірні матчі. Або "хворів", або вигадував ще щось".
Як і практично кожен учасник нашого хіт-параду "мастодонтів", Ігор Яворський розпочинав грати ще у 70-х, тож у перших незалежних чемпіонатах він вже був надзвичайно зрілим майстром. Гол у ворота запорізького Торпедо став лебединою піснею Яворського у вищій лізі. Наступного, 97-го року бомбардир почепив бутси на цвях, а статистики підрахували, що у 272 матчах за тернопільський клуб він забив 152 м'ячі. Ставши тренером, Ігор Петрович працював із франківським Прикарпаттям, ФК Львів, асистував Мирону Маркевичу в Карпатах. Проте найчастіше повертався все ж у Ниву, яку, до слова, очолював і донедавна. Зимуватимуть тернополяни на 13-му місці Першої ліги.
7. Ігор Юрченко, Прикарпаття
Дата голу: 31 серпня 1997
Вік: 37 років 57 днів
Матч: Прикарпаття - Металург З — 2:2
Географія виступів прикарпатського хавбека охоплювала СКА Карпати, Чорноморець, Шахтар, ростовський СКА, проте найбільше його шанували вдома. Виходячи на поле у футболці Прикарпаття, Юрченко вже виконував тренерські функції. Так і забив свій знаменитий гол запорізькому Металургу. Згодом, повністю зосередившись на тренерській діяльності, Юрченко неодноразово очолював рідний клуб, а також тернопільську Ниву, ЛУКОР і навіть жіночу команду Прикарпаття.
8. Леонід Гайдаржи, Нива В
Дата голу: 13 червня 1996
Вік: 37 років 24 дні
Матч: Зоря - Нива В — 0:1
Цитата: "Мама чекала на сина, який мав повернутися в село і працювати вчителем. А син обрав зовсім інший напрямок".
Леонід Гайдаржи, болгарин за походженням, зростав у мальовничій глибинці на півдні Одеської області. Юнак мав талант до науки, тож мати критикувала його за любов до футболу, не впустивши, зокрема, в університети київського Динамо, куди Леоніда наполегливо запрошували. Та Гайдаржи однаково пробив собі шлях у велику гру. Більшу частину кар'єри провів у одеських СКА і Чорноморці, а також херсонському Кристалі. Зате з вінницькою Нивою пробився у фінал Кубка України, а також єврокубки. Догравав у запорізькому Металурзі і Десні. Сучасному поколінню відомий вже за тренерською роботою у тому ж таки Чорноморці, а також Миколаєві, Вінниці, Зірці. Кілька років тому Леоніда Гайдаржи призначили директором СДЮШОР Чорноморець.
9. Іван Гамалій, Карпати
Дата голу: 30 жовтня 1993
Вік: 37 років 10 днів
Матч: Кремінь - Карпати — 1:2
Цитата: "В Грузії, Єревані, наприклад, про Львів дуже добре відгукувалися. В Росії ситуація була інша. Кричали з трибун: "Бей бандеров!". Нас в готелі покоївки питали: "Правда, що ви автомати з собою маєте?". Ми відповідали: "Звичайно, закопали на городі і олією поливаємо — щоб не заіржавіли".
Правий хавбек розпочинав свою кар'єру у луцьких клубах, згодом переїхав у СКА Карпати, де став рекодсменом за кількістю проведених матчів — 301 поєдинок (44 голи). Захищав кольори відроджених Карпат у перших сезонах вищої ліги. Був штатним пенальтистом. Якось розповідав, що має добрі гени, адже його прадід дожив до 110 років, і саме на честь довгожителя село Жидятичі (Львівщина) перейменували на Гамаліївку. Вже багато років Іван Гамалій мешкає у Лісабоні. Там він очолює Асоціацію футболу українців у Португалії.
10. Василь Сачко
Дата голу: 31 липня 2011
Вік: 36 років 89 днів
Матч: Карпати - Ворскла — 0:2
Цитата: "Пенальті росли, наче гриби".
Простий і габаритний донбаський хлопець доволі пізно "засвітився" у професійному футболі — служив у міліції, а на поле виходив, щоб пограти у власне задоволення. Усе кардинально змінилося, коли талановитого (як виявилося) форварда помітив Віталій Кварцяний — один з найкращих наших шукачів нікому не відомих перлин. У Волині Сачко забивав багато і зі смаком, не дивлячись на рівень суперника, а бутси зачохлив у Ворсклі, з якою принагідно виборов Кубок України. Зараз Василь Вікторович — успішний тренер. Та що я вам розповідаю? Ви усе бачите самі.
За матеріалами football24.ua
