Василь Івегеш: "Прядуна у команді всі любили, поважали та по-доброму називали "Батя"

Непоправима втрата сталася у тернопільському футболі. На 60-му році життя перестало битися серце віртуоза-нападника Петра Прядуна.

З цим неординарним футболістом довелося пліч-о-пліч пограти на футбольному полі та пожити в одній кімнаті головному тренерові ФК Тернопіль Василю Івегешу. Його й попросили коротко розповісти про Петра Прядуна.

— Для Тернопільшини смерть Прядуна — це велика втрата. 60 років — це не настільки багато, він міг би ще принести багато користі суспільству, футболу і своїй сім’ї. Тому, найперше хочу принести щирі співчуття його рідним. Петро Прядун був справжньою легендою тернопільського футболу. Він був "крепиш-самородок". При зрості 170 см і вазі 70 кг, без серйозної футбольної школи, працюючи простим шофером автобуса Петро Прядун став висококласним футболістом. Наводив жах на оборонців команд-суперниць. "Брав" за рахунок стартової швидкості (на 15-20 метрах його ніхто не міг наздогнати), вмілій грі на випередження та добре поставленому хльосткому удару.

Прядуна у команді всі любили, поважали та по-доброму називали "Батя". Він багато допомагав молодим футболістам. Зокрема, коли я у 18 років приїхав у Підгайці, Петро взяв мене під свою опіку, з ним жили в одній кімнаті. Він мені давав перші футборльні ази.

Хто грав з Петром, той знає наскільки він був великим ентузіастом, вправно грав не лише футбол, але й баскетбол, волейбол тощо. Був інтелектуалом — міг без запинки назвати 15 союзних республік чи, до прикладу, символічну збірну будь-якого чемпіонату світу.

За матеріалами ФК Тернопіль