Про нас
увійти | реєстрація

Ігор Малиш: "Зоряні" каталонці не показали б свій рівень на тернопільському стадіоні"

категорія: Футбол | дата: 08 01 2014 | переглядів: 1394
Ігор Малиш:

Уродженець залізничного Ковеля, Ігор Малиш, встиг пограти у першій та вищій лігах України, спробував сили в чемпіонатах Білорусі й Ізраїлю.

Ігор, незважаючи на позицію опорного півзахисника, неодноразово вражав ворота суперників, даруючи своїм командам важливі три очки.  Згідно з оцінками футбольних експертів, наш земляк регулярно потрапляв в списки найкращих гравців першої ліги. Під час футбольної перерви Інформаційному агентству Волинські Новини вдалося порозмовляти з гравцем тернопільської Ниви.

Ігорю, як тобі вдалося потрапити у професійний футбол?

— Перші футбольні кроки робив у ковельській ДЮСШ. Займався у Ігоря Царьова, Олександра Жука, Миколи Лиса. Коли навчався у десятому класі, мене помітив Віталій Кварцяний. Так і розпочався мій шлях у великий футбол.

Після Волині ти потрапив до Хмельницька.

— До Динамо я перебрався після виступів за луцький Підшипник. В Хмельницьку довго не пробув — в команді розпочалися фінансові проблеми і я повернувся на Волинь. Після цього повинен був опинитися в брестському Динамо, однак підписувати контракт на довгих п’ять років не забажав. Для продовження кар’єри обрав іншу білоруську команду — Неман.

Чи не шкодуєш, що залишив Україну?

— На той час мені було двадцять років. В такий вік необхідно набиратися ігрового досвіду. В Немані з'явилася змога його отримати. Та й рівень чемпіонату Білорусі не такий вже і низький. Тутешній чемпіонат за рівнем нагадує гру першої десятки української першої ліги. Мінське Динамо і БАТЕ були сильнішими за решту учасників.

Якими долями опинився в складі столичної Оболоні-Бровар?

— Після Білорусі я знову потрапив в поле зору Віталія Кварцяного. Коуч Волині погодився взяти мене до команди, однак для цього було необхідно сплатити Неману певну компенсацію. Віталій Володимирович і керівництво лучан цього не зробило. Я залишився без команди. Кілька місяців грав за рідний Ковель на першість області. Далі поталанило потрапити на перегляд до Оболоні, яка тоді виступала ще у першій лізі. Тренував пивоварів колишній нападник столичного Динамо Петро Слободян. В першій грі я допоміг киянам розбити Миколаїв — 7:1.

В Кримтеплиці з тобою бігав антигерой Шахтаря Редван Мемешев. Здогадувався, що цей нападник заграє на високому рівні?

— Редван якщо і грав, то виходив на поле в основному на заміну. Він на той час був ще досить молодим. Однак було видно, що Мемешев є перспективним гравцем.

Чим запам’яталася мандрівка до Святої Землі?

— В Ізраїль потрапив, дякуючи знайомим. До переїзду я провів хороші матчі за Кримтеплицю. Забив за команду з Молодіжного до десяти голів (дев'ять — авт.). Мною зацікавився тренер Маккабі (Петах-Тиква). Він детально переглянув відео з моєю грою, дані, статистику. Після цього я підписав з новою командою контракт. В першому поєдинку вийшов в старті проти Хапоеля (Рішон-ле-Ціон). Зіграли 2:2. В наступному турі програли вдома Бней-Сахніну. Наставника звільнили. Новий же тренер, який не надто на мене розраховував, привів нових гравців.

Що скажеш про своє перебування в Краматорську?

— Скажу тільки позитивне. В Авангарді я провів непогані матчі. Команда в кубку України здолала міцну луганську Зорю. Від самого міста очікував гіршого. Думав, що воно брудне від викидів заводів, як, наприклад, Алчевськ. Та виявилося не все так погано. Умови контракту теж були хорошими.

— До якого року в тебе контракт з Нивою?

— Контракт закінчується влітку. До слова, в Тернополі грають колишні гравці Оболоні — брати Баранці.

— Які задачі поставлені перед Нивою?

— Перед стартом сезону керівництво клубу повідомило гравцям, що до зимової перерви мусимо потрапити в десятку. Інакше футболісти могли бути покарані фінансово. Поставлену задачу ми виконали.

— Пам’ятаєш гумористичну передачу «Файна Юкрайна»?

— Пам’ятаю. А що?

— В одному із сюжетів двоє українських олігархів радяться, що краще купити: Барселону і перевезти туди хлопців з Ниви, щоправда, вінницької, чи Ниву та запросити туди гравців іспанського гранда. Якби дійсно до твоєї теперішньої команди перейшли Неймар та Мессі, Нива вийшла у Прем'єр-лігу?

— Напевно від кількох гравців гра не залежить. Потрібно, щоби вся команда виглядала одним цілим. Думаю, що "зоряні" каталонці не показали би свій рівень на тернопільському стадіоні. Чого приховувати, поле в Тернополі поганеньке, хоч сам стадіон хороший. Окрім Ниви на тому ж газоні виступають й інші команди.

— Ти забив не один гол з пенальті. Зокрема відзначався з "точки" проти міцної Ворскли у матчі вищої ліги. Хто призначив тебе штатним пенальтистом?

— Розпочав пробивати з одинадцяти метрів в Оболоні завдяки вказівці тренера Слободяна. Зізнатися, не чекав призначення на таку відповідальну "посаду".

— Коли підходиш до м’яча, знаєш куди пробиватимеш?

— Раніше постійно цілив у правий від голкіпера кут. Потім вже розпочав дивитися по ситуації куди краще пробити.

— На позиції опорного півзахисника відіграв усі попередні роки?

— Хлопцем бігав на позиції лівого нападника. В опорну зону перейшов вже згодом.

— Ігорю, ти працював під керівництвом багатьох тренерів. Хто з них є найкращим фахівцем в плані тактики?

— Мені запам’ятався Юрій Максимов. Він вміє і правильно налаштувати гравців, і в тактичних схемах є сильним спеціалістом. Саме він вивів Оболонь до вищої ліги .

— В Ужгороді ти працював під настановами Ігоря Гамули. Екс-тренер Говерли та Віталій Кварцяний — майстри гострого слівця. Гамула міг сказати своїм гравцям щось подібне?

— Ігор Васильович теж може підняти голос, коли це необхідно, однак Гамула спокійніший від Віталія Володимировича. Можливо, вас здивую, але лайкою він до гравців не звертається. Скажу, що Ігор Гамула до футболістів відноситься нормально.

Джерело: volynnews.com

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook
Нива Тернопіль
Коментарі
Гість не може залишати коментарі  Залогінитись   Зараєструватись