Хто виграє чемпіонат України з футболу: жіночий погляд

Жіноча точка зору на футбол — це завжди цікаво. Справжніх фанатів у спідниці у нас не так вже й багато, але вони є. Ми поспілкувалися з фанаткою, яка не пропускає жодної трансляції матчу львівських Карпат та мюнхенської Баварії.

Тернополянка Юлія Дутка футболом зацікавилася зовсім недавно. Під час "Євро-2012" вона працювала волонтером і була присутня на всіх трьох матчах, які проводили у Львові. Тепер дівчина постійно стежить за футбольними поєдинками як в Україні, так і за її межами. У неї є навіть свій кумир — блондин з красивими голубими очима, який стоїть у воротах Баварії.

— Юліє, розкажи, будь ласка, як давно ти захоплюєшся футболом?

— Аж два роки. Зацікавилася футболом, коли почалась ота активна балачка про "Євро-2012". Хотілось зрозуміти, чому стільки галасу. Отак і затягнуло, що тепер постійно стежу за всіма футбольними подіями.

— Знаю, що під час "Євро-2012" ти була волонтером у Львові. У чому полягала суть твоєї роботи?

— Я була медіа-волонтером, допомагала журналістам з різними дрібницями - викликати таксі, провести на медіа-трибуну чи залу для прес-конференцій та іншим. На матчі Данія-Португалія виходила на поле. Адже перед матчем команди фотографують, і щоб поважні дядьки із закордонних ЗМІ не втрапили на газон, для них хлопці-волонтери виносили спеціальні платформи, а дівчата тримали мотузки, щоб репортери на футболістів не напали. Тоді мала можливість роздивитись гравців зблизька. І усі три львівські матчі провела на медіа-трибуні.

— Ти мала можливість побачити футболістів зблизька. І як же тобі улюбленець публіки Кріштіану Роналду?

— Роналду мені зовсім не сподобався. Вийшов такий весь самозакоханий, навіть зверхній. Звісно, Кріштіану чудовий бомбардир, але до вболівальників так не виходять.

— Чи є у тебе якісь сувеніри з "Євро-2012"?

— Маю велику та важку медаль, схожу на ті, які давали призерам. Маю також м'яча і форму. Чіплятись до футболістів та брати в них автографи було суворо заборонено, на жаль.

— Яка твоя улюблена команда? За кого вболіваєш?

— Спочатку все-таки збірна України. Це для мене святе. Трохи боюся стикових матчів, але Франція щось останнім часом не вражає, тому є надія, що наша команда таки поїде в Бразилію. А щодо клубних вподобань, то вболіваю за мюнхенську Баварію. Ця команда завжди грає видовищно. А ще мені небайдужа доля львівських Карпат.

— А як же тернопільська Нива?

— Мрію, щоб вона вийшла у Прем'єр-лігу, щоб у нас знову почався "великий футбол". Та поки Нива в мене не викликає особливих емоцій.

— Як давно вболіваєш за Карпати? Який їхній матч тобі найбільше запам’ятався, сподобався?

— Десь з 2011 року — часи Шарана, Костова і тепер Севідова. Були в них і чудові ігри, і жахливі поразки. Найбільше мені запам'ятався матч Карпат із сімферопольською Таврією на "Арені-Львів" у сезоні 2011-2012, коли у львів'ян ще був Лукас. "Зелено-білі" спочатку вели 2:0, а потім стався ганебний автогол, і гра просто розклеїлась. То був чи то березень, чи то квітень... словом, страшенно холодно. Але гарячі вболівальники Таврії зуміли підтримувати свою команду топлес. Зрештою, гості перемогли. І, звісно, не можна не згадати матч у п'ятницю тринадцятого, коли Карпати перемогли Шахтар - 3:2. Шкода, що мене тоді не було на стадіоні.

— Твій прогноз — хто стане чемпіоном України цього сезону?

— Харківський Металіст, тут і ворожити не треба. Тим більше, що сили на єврокубки не тратить.

— Роналду у Львові тобі не сподобався. Ти, мабуть, більше вболіваєш за Мессі?

— Лео Мессі мені подобався, поки не знявся в стилі мачо для відомого італійського бренду. Як на мене, вийшло щось геть жахливе. А потім ті його балачки, що 10 мільйонів зарплати - то мало. Та хтось про таке мріє! І, до речі, минулого сезону Ліги Чемпіонів у півфіналах Баварія перемогла Барселону із загальним рахунком 7:0. То для мене було велике свято.

— Хто ж тоді твій улюблений футболіст?

— Олівер Канн, на жаль, уже не грає, але мені подобається час від часу переглядати відео з його сейвами. Тому наразі мені найбільше подобається Мануель Нойєр — воротар мюнхенської Баварії і збірної Німеччини, блондин з красивими блакитними очима.

— З ким дивишся футбольні матчі?

— У мене вдома більше ніхто не вболіває. Часом змушую кота. Маю кілька друзів-фанатів, то інколи влаштовуємо собі післяматчеві "прес-конференції" і обговорюємо, хто зіграв найкраще.

— Цікаво про кота. А як він на це реагує?

— Кіт, схоже, підтримує дортмундську Боруссію, бо матчі Баварії його дратують. На іграх збірної України спить, але хоч не протестує. А матчі Карпат я з ним не дивлюсь. Кіт все-таки чорний, а "зелено-білі" й так не дуже впевнено грають. То їм Арена Львів не фартова, то ще щось... а тут кіт чорний.

— Дивишся тільки матчі Карпат, збірної України та Баварії чи й інших клубів?

— У Лізі чемпіонів, крім матчів Баварії, дивлюсь нарізки інших, бо все подивитися просто нереально. Звісно, буду дивитися півфінали та фінал незалежно від того, хто там гратиме. Стежу за українськими командами у Лізі Європи. Коли маю час, переглядаю матчі. Коли не маю, завжди можна погуглити статистику.

— Шахтар грає у Лізі Чемпіонів. За грою донеччан спостерігаєш?

— Якщо Шахтар вийде у фінал Ліги Чемпіонів, то їхню гру подивлюсь. А так не хочу марнувати час. Хочеться все-таки бачити в складі українських команд більше українців, а з цим у Шахтаря відверті проблеми. Не можна випускати на поле одних легіонерів, коли свої вихованці сидять на лаві.

— Як ти ставишся до нової практики, коли чоловічі футбольні матчі судять жінки?

— Я тільки за. Сама навіть хотіла б себе спробувати в ролі футбольного судді. Інша річ, що вболівальники не завжди готові до такого, а їхнє здивування буває дещо... образливим. Жіночий футбол чоловіки ж судять, правда?

— Що ти скажеш стосовно коментування? Чи не здається тобі, що деякі футбольні матчі були б цікавішими, якби їх коментували жінки?

— Чесно кажучи, наші коментатори часто говорять зайве і дурне. Коли дивлюсь Бундеслігу, спеціально шукаю німецькі канали, щоб нічого не відволікало від перегляду. Колись натрапила на англомовну трансляцію, на жаль, не знаю, хто коментував, але це було просто феєрично. "Голос" ні за кого не вболівав, але ніби переживав кожен момент. А жінки-коментатори... Ну, якщо вони будуть говорити про матч, а не про все на світі, як часто буває, і не плутатимуть прізвища футболістів і, зрештою, говоритимуть нормальною українською мовою - нехай. Коментування в нас слабке.

— Якби ти стала мільйонером, купила б футбольний клуб?

— Я мала б відповісти, що заснувала б свій власний футбольний клуб чи купила. Зараз така мода в олігархів. Але ні... Я цього не зробила б. Але тур головними футбольними містами Європи влаштувала б однозначно. І не пропускала б жодного фіналу.

— Яка твоя футбольна мрія?

— Не хочу замахуватися на першу жінку-президента УЄФА, але не відмовилась би попрацювати в Лізі Чемпіонів або на черговому Євро, який у 2016 році відбудеться у Франції. І футболіста б мені якось симпатичного...

Джерело: 20 хвилин