Володимир Мариновський: "Доводить до відчаю безвідповідальне ставлення перших осіб районів до проблем футболу"
Цьогорічний футбольний сезон засвідчив наявність значних проблем, які мають місце у розвитку наймасовішого виду спорту. Скажімо, на усіх рівнях чемпіонату України одна за одною зникають команди, які не можуть продовжувати своє існування, передусім, через фінансові негаразди. А тим часом зростає кількість регіонів, де відсутні майстрівські клуби.
На цьому фоні Тернопільщину можна віднести до тих областей, у яких спостерігається очевидний прогрес щодо відродження великого футболу. Мало того, що регіон представляють у чемпіонаті України два майстрівські клуби, так ще й обидва вони зуміли пробитися у чвертьфінальну стадію боротьби за головний кубковий трофей країни. Натомість, залишаються невирішеними чимало інших проблем. І передусім вони стосуються розвитку низового футболу. Власне, з цього і розпочалася розмова із головою федерації футболу Тернопілля та віце-президентом ФФУ Володимиром Мариновським.
— На жаль, доводиться коментувати, що завершальний етап цьогорічного чемпіонату області проходив у дещо неповноцінному режимі, — розповідає Володимир Миколайович. — Минулого тижня в останньому турі фінального турніру відбулася лише гра Поділля-Аргон – Дністер, яка завершилася перемогою гостей з рахунком (2:0). Хотів би висловити щиру подяку футболістам, тренерам обох команд, а також керівникам Тернопільського і Заліщицького районів, які зробили усе для того, щоб завершити цьогорічний чемпіонат області без збоїв у проведенні календарних ігор. Зауважу також, що для цих колективів, скажімо, змогли знайти необхідні кошти, аби вони дограли до кінця турніру, а от чимало інших команд змушені були достроково через фінансові проблеми зійти з турнірної дистанції.
— Якщо можна, конкретизуйте, будь-ласка, ситуацію, яка склалася під час проведення фінальної частини чемпіонату області?
— Вкотре хочу наголосити: якщо й надалі будемо ставитися до розвитку футболу на районному рівні таким чином, як зараз, то незабаром в обласному чемпіонаті братимуть участь лише дві-три команди. А все через те, що місцева влада не дбає про те, аби забезпечити командам елементарні умови для існування. Перед початком нового сезону нашій федерації спільно із облдержадміністрацією довелося докласти чимало зусиль, щоб участь у чемпіонаті області взяли представники усіх районів. Відтак 18 команд, розділені на дві зони, розпочали боротьбу за вихід до фіналу. Та вже ближче до завершення попередніх ігор стали виникати проблеми, пов’язані із фінансуванням команд. На жаль, зі старту фінальних змагань проблеми не зникли: не зігравши жодного матчу, знявся з розіграшу ФК Козова, а після другого туру припинив виступи і кременецький Буревісник.
— І не було жодних важелів, аби запобігти цьому?
— Обласна федерація футболу — це громадська організація, яка відповідає за проведення чемпіонату, кубка Тернопільщини. Але ми не можемо змусити керівників регіонів, щоб вони допомагали на місцях своїм командам. Коли перед початком фінального турніру ФК Козова змушений був через відсутність коштів відмовитися продовжувати боротьбу, я два дні намагався зв’язатися з головами Козівської райдержадміністрації та райради, але нічого змінити не вдалося. У подібній фінансовій ситуації після двох турів змагань опинився і кременецький Буревісник, який також виявився не потрібним місцевій владі. Чесно кажучи, мені незрозуміле таке ставлення посадових осіб до футболу, які за своїми службовими повноваженнями зобов’язані дбати, зокрема, і про розвиток найпопулярнішого серед уболівальників виду спорту.
— Який бачите вихід із ситуації, яка фактично повторюється щороку?
— Я вже неодноразово говорив про те, що там, де про команди належним чином дбають, турнірний успіх гарантовано мають. Це незаперечний факт. Треба, правда, тільки вміти знаходити необхідні резерви, аби створити футболістам такі умови, щоб вони грали результативно. Ось, скажімо, міський голова Тернополя знайшов можливість утримувати майстрівську команду, яка лідирує у другій лізі чемпіонату України. Наша головна футбольна команда Нива під опікою керівників ОДА зуміла вийти у перший дивізіон національного чемпіонату. У такому разі виникає питання, на яку оцінку заслуговують владні структури тих регіонів, які не можуть знайти дві-три тисячі гривень, аби їх команди виїхали на гру у сусідній регіон?
Хіба це нормальне явище? Адже перед стартом нового сезону було задекларовано, що усі райради мають закласти у бюджеті мінімум сто тисяч гривень на розвиток футболу на місцях. На жаль, більше половини районів взагалі проігнорували свої обіцянки, а деякі спромоглися виділити 20-40 тис. грн. Цих грошей не може вистачити навіть на виїзні матчі команди, не кажучи про домашні, а також необхідні кошти на харчування та мінімальні зарплати. Але це нікого не цікавить. Мене іноді просто доводить до відчаю безвідповідальне ставлення перших осіб районів до проблем футболу. Не можу ж я звертатися до голови ОДА Валентина Хоптяна чи йти до його заступника Петра Гоча щоразу, коли якась команда через фінансові проблеми не може поїхати на матч у сусідній район. На місцях представники влади мають усвідомити свою відповідальність і за цю ділянку роботи. А з-під палки, як відомо, важко сподіватися на успіх.
— Чим задоволені і що найбільше розчарувало у цьогорічному чемпіонаті?
— Попри усі негаразди, інтрига боротьби за призові місця зберігалася майже до фінішу змагань. Стабільно провів усі ігри чемпіонату ФСК Чортків, який цілком заслужено завоював чемпіонський титул. Добротний футбол продемонстрували Дністер, ФК Тернопіль, які посіли відповідно друге і третє місця. Розчарував минулорічний чемпіон області — ФК Бережани. Маю на увазі, правда, не саму команду, а керівників Бережанського району, з вини яких, власне, футболісти не змогли зіграти матчі завершальних турів. Тренери і гравці ФК Бережани були готові їхати у Заліщики на гру з Дністром та приймати ФСК Чортків, але їм сказали, що, мовляв, нема грошей та й доцільності грати, оскільки вище п’ятого місця і так не підніметеся. Хіба так можна робити, і невже бережанські уболівальники заслужили на те, щоб їх позбавили можливості стати свідками принципового протистояння із ФСК Чортків, чи, скажімо, у Заліщиках не чекали на поєдинок з бережанцями? На жаль, доводиться констатувати, що у тій ситуації представники бережанських владних структур, можливо, й зекономили кілька тисяч гривень, але в підсумку, як завжди, у програші залишилися прихильники футболу.
Джерело: Свобода
