Тернопільщина відзначила 60-річницю розвитку веслування на байдарках і каное
Начальник управління з питань фізичної культури і спорту Ігор Підгайний привітав ветеранів веслувального спорту.
6 жовтня, відзначаючи шістдесяту річницю розвитку веслування на байдарках і каное в Тернопільській області, начальник управління з питань фізичної культури і спорту облдержадміністрації Ігор Підгайний та Президент федерації каное Тернопільщини Віктор Кузяк привітали ветеранів веслувального спорту області.
Президент Національного Олімпійського комітету України Сергій Бубка встановив Подяки НОК України засновнику веслувального спорту на Тернопільщині Борису Тендеруку, тренеру-викладачу Івану Романику, тренеру ДЮСШ "Буревісник" Петру Горуновичу та викладачу Тернопільського Національного педагогічного університету Дмитру Левковському.
Президент федерації каное України Олександр Кушніренко також надіслав Грамоти федерації за особистий вагомий внесок з розвитку веслувального спорту в Україні тренерам ДЮСШ "Буревісник" Валентині Кудрявцевій, Юрію Андріанову, Віталію Куземко, Ігорю Ладиці, тренеру обласної школи вищої спортивної майстерності Миколі Павлову, викладачу Тернопільського Національного економічного університету Ігорю Брилю, ветерану спорту — чемпіону України Зенону Блишину, першому Майстру спорту з веслування Олександру Станько, колишньому голові обласної федерації веслування Степану Стахурі та провідним спортсменам Тернопільщини Сергію та Олегу Тарновським.
Від федерації каное Тернопільщини подяки одержали адміністративний склад ДЮСШ "Буревісник" Оксана Ільчишина, Ігор Тимощук, Орест Кулик, Ірина Костюк, спортсмени, котрі захищали спортивну честь Тернопільщини: Богдан Завацький, Сергій Фесун, Йосип Вальчишин, Ігор Довбня, Юрій Цікало, Світлана Бойко, Тетяна Горобівська, Людмила Башняк, Сергій Пєнов, Сергій Ерм та Павло Фігурський.
Ігор Підгайний разом із найстаршими ветеранами веслувального спорту Іваном Романиком, Олександром Станьком, Зеноном Блишином та Володимиром Гикавим відвідали засновника веслування на Тернопільщині Бориса Федоровича Тендерука, якому нещодавно виповнилося 80 років.
Народився Борис Федорович 14 липня 1933 року в с. Ободовка Тростянецького району на Вінничині. Після закінчення Львівського технікуму фізичної культури і спорту та служби в армії у 1953 році влаштувався на рятувальну станцію в Тернопіль матросом-рятувальником. В ті роки рятувальними станціями опікувалися в Добровільному товаристві сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ), і після одного із семінарів, який проводився в місті Ленінграді, молодий та спортивний матрос-рятівник привіз до Тернополя три спортивних човни: два академічних та одну байдарку-одиночку під назвою "Медуза". Байдарка була зроблена із червонодеревої фанери і одразу полюбилася тернополянам. Човни зберігалися на рятувальній станції, і для того, щоб проїхатися у стрімкому човні, вишиковувалася черга юнаків та молоді. Ще чотири човни Борис Тендерук привіз до Тернополя через рік з Києва. То були дві байдарки-одиночки, байдарка-двійка та каное-одиночка. Пізніше в обласному товаристві ФСТ "Спартак" відкрили відділення веслування і закупили більшу кількість човнів. Перша веслувальна база розміщалася в приміщенні "Пташиної фабрики" (це в районі ресторану "Хутір", де сьогодні знаходиться міська пристань теплоходів).
Борис Федорович заочно закінчив Тернопільський педагогічний інститут. Працював тренером з веслування в обласних ФСТ "Спартак" та "Авангард", а пізніше — в Тернопільській ДЮСШ-1. Після того, як відділення веслування перевели в ДЮСШ-2, залишився у своїй спортивній школі. Працював і в Тернопільському педагогічному інституті, де викладав лижний та ковзанярський спорт.
Борис Тендерук виховав першого на Тернопільщині Майстра Спорту СРСР з веслування — Олександра Станька. Олександр прийшов займатися веслуванням у 1961 році, а в 1966 році на Спартакіаді України виконав норматив Майстра спорту.
Борис Федорович дуже скромно оцінює свої заслуги з розвитку веслувального спорту і справжнім тренером з веслування себе не вважає. Він надзвичайно любив спорт і може також вважатися одним із засновників біатлону в області. В ті роки ДТСААФ виставляв на змагання "лижних патрулів", і Борис Тендерук був одним із числа тих, хто збирав команду лижників для таких змагань.
Найбільше життєве захоплення Бориса Тендерука — це колекціонування спортивної атрибутики. Значки, медалі та кубки з колекції Тендерука заслуговують на місце в музеї Міжнародного Олімпійського комітету в Лозанні.
