Олег Ящук: "Такого негативу, як у Вестерло, я не зустрічав за всю кар'єру"
Він став легіонером у 19 років. Що дивно — Андерлехт підписав контракт з гравцем, майбутнє якого через травму знаходилося під питанням. Але, оплативши операцію, бельгійці терпляче чекали, і в підсумку Олег Ящук віддячив їх гідною грою. А коли в 36 років прийняв рішення повісити бутси на цвях, його кар'єра отримала несподіване продовження ...
— Дійсно, після розриву контракту і не зовсім приємного розставання з моїм попереднім до лубом, Вестерло, навесні цього року я спочатку прийняв рішення завершити ігрову кар'єру, — розповів Ящук бельгійському кореспонденту газети "Команда", — але тут раптом несподівано надійшла пропозиція з Брюсселя.
Справа в тому, що ВХ Брюссель — клуб не зовсім звичайний. Його власником є не хто інший, як капітан Манчестер Сіті збірної Бельгії і мій колишній одноклубник по Андерлехту Венсан Компані. У квітні цього року він вирішив інвестувати солідну суму грошей у створення клубу, який міг би зібрати під своїм крилом молодих обдарованих гравців з бідних і неблагополучних районів бельгійської столиці і тим самим, можливо, допомогти комусь із них зробити перші кроки до великого футболу. Венсан не забув, що і сам він колись починав ганяти м'яч в одному з таких же, районів — Моленбек. І сьогодні, ставши футболістом світового рівня, вирішив допомогти таким же, як він, вихідцям з "брюссельського гетто", для яких спорт, і футбол зокрема, можливо, єдиний шанс для самореалізації.
Ідея створення клубу для талановитих молодих гравців бельгійської столиці припала мені до смаку, і я зважився підписати контракт — для початку на один рік. Зробивши цей вибір, я керувався аж ніяк не матеріальними міркуваннями — в цьому плані у мене все в порядку. Просто захотілося, крім усього іншого, спробувати себе в ролі наставника. Я подумав, що своїм наочним прикладом зможу допомогти цим хлопцям, які також потребують порад, підказок і просто підтримки досвідчених футболістів, що пройшли, як у нас кажуть, вогонь, воду і мідні труби. Ну і поті, Брюссель для мене — це як другий рідний дім, де я завжди відчуваю себе затишно. Все це разом і вплинуло на моє рішення і мій вибір.
— З самим Венсаном на цю тему спілкувався?
— Він вже в курсі, що я буду грати в його команді. Поспілкуватися нам поки не було можливості, але сподіваюся в недалекому майбутньому, в перший же його приїзд до Брюсселя, поговорити з ним і про цей проект — і про поточні справи, і про плани. У Бельгії всі знають, що якщо Компані за щось береться, то це солідно і серйозно, він обов'язково доведе задумане до переможного кінця. У свій час Венсан вже фінансував кілька дитячих спортивних проектів на історичній батьківщині своїх батьків, в Конго, і ось тепер вирішив продовжити цю благородну справу в місті свого дитинства і юності — Брюсселі. Я кілька разів спілкувався з іншими членами сім'ї Компані, зокрема — з його сестрою Крістель. Не дивуйтеся, але саме вона є президентом ВХ Брюссель. Їй всього 27 років, але вона відмінно справляється зі своїми обов'язками. Світ спорту їй добре знайомий, адже вона сама в минулому легкоатлетка. І по бельгійським мірками, досить солідного рівня...
Крім того, велику допомогу їй надають батько і брат, що виконують функції адміністраторів клубу. Я дуже добре знаю всю цю сім'ю ще з часів Андерлехта — люди вони дуже серйозні і відповідальні, які вкладають всю душу у справу, якою займаються. Ще один колишній гравець Андерлехта, Габріель Жуніор Нгалула, став спортивним директором клубу. До речі, саме він першим вийшов на контакт зі мною. Як і багато інших, він ніяк не міг повірити, що я виявився вільним агентом і задумався вже про завершення своєї кар'єри.
Коли ВХ Брюссель привіз мої документи для оформлення в Федерацію футболу Бельгії, там теж довго не могли повірити своїм очам і все повторювали: "Як, Олег Ящук — і раптом у вас ? Та такого просто бути не може!"
— Чесно кажучи, це дійсно важко уявити: після Андерлехта, Серкля, Вестерло раптом опинитися в команді четвертого, аматорського, дивізіону...
— Відразу ж після розриву контракту з Вестерло я отримав чимало пропозицій клубів різних дивізіонів чемпіонату, але та скандальна ситуація, бруд і непорядність, з якими мені довелося зіткнутися в останньому ФК, мене не просто розчарували, а відштовхнули від світу футболу. Такого негативу, як у Вестерло, я не зустрічав за всю мою довгу футбольну кар'єру. Не хочу навіть про це говорити! Однак саме це і спонукало мене остаточно і, як здавалося, безповоротно повісити бутси на цвях. Але, як кажуть, ніколи не кажи "ніколи"... Особисто я не бачу нічого поганого в тому, що мені доводиться завершувати свою кар'єру на такому рівні. Багато колишнх топ-виконавців закінчували грати у футбол в невеликих маловідомих клубах, бо не бажали розлучатися з улюбленою грою. Адже вік уже не дозволяє тримати планку так високо, як колись. Для мене ж головне те, що я як і раніше займаюся улюбленою справою і при цьому ще можу бути корисний.
— Розкажи трохи про свою нову команду.
— Як і замислювалося спочатку, її кістяк складають молоді перспективні хлопці від 16-ти років і старше. Є кілька більш досвідчених футболістів 25-27 років, ну а найстаріший — це я. Оскільки команда у нас аматорська, майже всі її гравці десь навчаються або працюють, при цьому отримуючи ще якісь символічні гроші від клубу. Я — єдиний , з ким підписано контракт як з професійним гравцем. Тренуємося ми чотири рази на тиждень і граємо на муніципальному стадіоні одного з районів Брюсселя — Жетте. Головний тренер — відомий у минулому футболіст, а нині — досвідчений і тямущий наставник Патрік Терє. Четвертий дивізіон бельгійського футболу складається з чотирьох груп по 16 колективів у кожній, розбитих за географічним принципом. У нашій, наприклад, грають тільки команди з Брюсселя і його передмість. Переможці цих груп надалі ведуть боротьбу за вихід у третій дивізіон. Але нам про це думати ще зарано.
— І коли ми знову побачимо Олега Ящука на футбольному полі?
— Сподіваюся бути готовим вже до недільного домашнього матчу проти Ганшорена (Олег з'явився на полі в останні 15 хвилин, не забив, а його команда перемогла — 4:1. У першому турі партнери Ящука зіграли в гостях внічию — 1:1. — Прим. авт.) . Я ж не тренувався всього півтора місяці. Зараз інтенсивно працюю і потихеньку набираю форму, розраховую незабаром набрати стовідсоткову готовність.
— Твій контракт розрахований на один рік, а що далі?
— Про це говорити поки ще рано. Подивимося, як підуть справи в клубі — та й з реалізацією цього проекту в цілому. Адже, згідно з планами, вже в цьому році у нас повинні з'явитися і дитячі, і юнацькі команди, завершитися створення інфраструктури... Я ж спочатку розраховую своєю грою максимально допомогти команді, підтримати молодих хлопців на футбольному полі порадами й підказками, ну а далі буде видно. Хто знає, можливо, цей проект допоможе мені здійснити плавний перехід від ігрової кар'єри до тренерської. Але до цієї теми давайте повернемося трохи пізніше ...
P.S. До речі, Олег Ящук — далеко не перший українець, який може залишити свій слід ще й в аматорському футболі Бельгії. У свій час саме тут завершував не зовсім вдалу кар'єру Сергій Омелянович, а нині вельми успішно трудиться відомий футбольний наставник Олександр Штелин.
Джерело: footboom.com
