Ігор Мединський: "Буду намагатися протоптати собі доріжку в першу команду Динамо"
Молодий гравець Динамо вважає, що в Києві створено всі умови для прогресу і поліпшення гри.
Ігор Мединський народився 3 січня 1993 в селі Устечко, що в ста кілометрах від Тернополя. Всі його дитячі роки були тісно пов'язані з футболом: "Все дитинство провів з футбольним м'ячем, часто залишався бігати після школи. Спочатку займався для себе, але з часом вийшло вийти на більш високий рівень".
Після 8-го класу Ігор два роки провів у тернопільському футбольному ліцеї, після чого вступив до Тернопільської університет, за студентську команду якого грав в обласних змаганнях і в студентській лізі. У ДЮФЛУ виступав за СДЮСШОР ФК Тернопіль.
Першим тренером Мединського була Іванна Лугова, яка свого часу виступала за жіночу команду Динамо. Потім футбольним освітою юнаки займалися Василь Івегеш та Анатолій Назаренко, з якими він пройшов хорошу школу і отримав поштовх для подальшої кар'єри.
У 2009 році у складі студентської збірної Тернополя Ігор став чемпіоном Європи серед студентів, після чого звернув на себе увагу тренерів другої динамівської команди — спочатку Геннадія Литовченка та Сергія Реброва, а потім і нового старшого тренера Динамо-2 Андрія Гусіна. Влітку 2010 року Мединський підписав контракт з біло-синіми. Рішення Ігоря було однозначним: "Я завжди більше любив Динамо, ніж інші українські команди. Потрапити сюди — величезне щастя для мене!"
Звичайно, Мединському знадобився певний час на адаптацію до дорослого футболу, адже відразу після дитячо-юнацьких та студентських змагань він потрапив в 1-у лігу, де йому протистояли досвідчені виконавці: "У Динамо-2 все по-іншому, тут швидкість мислення, точність пасу рази в два або в три перевершує мої попередні команди. Тут спочатку навіть думати не давали, тому знадобився час, щоб звикнути".
Впоратися з важкими навантаженнями молодому, що володіє скромними антропометричними даними, футболісту (при зрості 173 см він важить 66 кг) допомогла хороша підготовка, отримана ще в Тернополі: "Коли тільки прийшов у Динамо, то мав хорошу базову підготовку в ФК Тернопіль, яку заклали тренери Василь Івегеш та Анатолій Назаренко. Відповідно в Києві легко з фізичними навантаженнями справлявся. Важче було, коли проходили навчально-тренувальні збори, коли піт лив, ноги ледве пересував в роздягальню. Але я дуже вдячний Геннадію Литовченко та Сергію Реброву, які мене підтримували, навіть якщо я помилявся. Не хотів їх підвести, тому тренувався не шкодуючи себе. Можу сказати тільки хороші слова і про нинішніх тренерів Динамо-2, легендарних у минулому футболіст Андрій Гусін, Василь Кардаш та Сергій Шматоваленко".
Дебют Мединського в Динамо-2 відбувся 18 вересня 2010 року в гостьовому поєдинку з білоцерківським Арсеналом, в якому біло-сині святкували перемогу. У своєму прем'єрному сезоні він провів 15 матчів і одного разу відзначився голом. Не найкращий показник, як для нападника. Проте в Динамо-2 у Мединського з'явилися інші функції: "У мене завжди було прагнення забивати м'ячі. Але були різні ситуації — траплялося, що в дитинстві мене навіть ставили у ворота. А вже в Києві доводилося, виходячи на заміну, займати позицію опорного півзахисника, правого або лівого хавбека".
У другому сезоні в 1-й лізі на рахунку Мединського вже було п'ять голів у 18-ти матчах. У третьому для себе, який нещодавно завершився чемпіонаті (без урахування перехідних матчів), Ігор зіграв у 32-х матчах з 34-х і забив у них три голи.
І знову Мединський переважно грав не на позиції форварда. Однак коли перед командою гостро через велику кількість травм стала проблема дефіциту нападників, молодий гравець зіграв на вістрі, і впорався з функціями форварда на "ура", забивши єдиний і переможний гол в одному з ключових матчів завершальній частині сезону проти охтирського Нафтовика.
Схоже, що грати в півзахисті Ігорю так само комфортно, як і на звичній позиції в лінії атаки: "Якщо раніше тренери використовували мене на місці під нападаючим, іноді — форварда, то в силу певних причин (кілька гравців були травмовані) я вимушено став грати опорним півзахисником. Моїм завданням було закривати опорну зону і при нагоді допомагати нападникам. Зігравши кілька матчів поспіль, особливих претензій з боку тренерів не мав, тому наставники вирішили мене залишити в опорній зоні. Для мене головне — грати і отримувати досвід. Хоча, звичайно, сумую за минулою позицією і забитим голам".
Будь-який футболіст Динамо чи молодіжного складу, природно, в кінцевому підсумку мріє опинитися в першій команді. Не є винятком і Мединський:
"Головне — старання і влучні постріли. Якщо це відбудеться, то тренери Динамо-2 будуть рекомендувати того чи іншого футболіста на тренувальні збори в головну команду. А там покажи себе з кращого боку і дивишся — ти під основною, граєш за дубль, час від часу виходиш на заміну. Хоча можна потрапити на олівець тренерам першої команди і завдяки успішній грі в оренді. Я схиляюся до першого варіанту, адже в Динамо створені належні умови, щоб покращувати свою гру, прогресувати, відповідно кудись їхати немає сенсу. Саме таким шляхом і буду намагатися протоптати собі доріжку в першу динамівську команду!".
За матеріалами ФК Динамо
