Про нас
увійти

Олег Тимець: "Шосте місце "Зорі" – це максимум на що можна було сподіватися у сезоні-2020"

категорія: Футбол | дата: 19 12 2020
Олег Тимець: "Шосте місце "Зорі" – це максимум на що можна було сподіватися у сезоні-2020"

Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2020 року. На черзі – хоростківська "Зоря", яка посіла шосте місце у вищій лізі. До розмови ми запросили головного тренера Олега Володимировича Тимця.

– Пане Олеже, які завдання ставилися на сезон перед "Зорею" і чи були вони виконані?

– Особливих завдань перед командою не ставилося. У Хоросткові майже 10 років не було команди, яка виступала у вищій обласній лізі. Тут вже зовсім інший футбол, ніж той, які футболісти грали у минулі сезони у першій лізі, не кажучи вже про виступи на район. У вищій лізі потрібно все робити швидше, на секунду швидше думати. Десь щось вдавалося, десь – ні. На даним момент шосте місце "Зорі" – це максимум на що можна було сподіватися.

Тобто, пробитися в першу п’ятірку було складно?

– За п’ятірку ми могли поборотися, однак виникли певні чинники, які цьому завадили.   Найперше – це коротка лавка, яка в нас була в першому колі. У другій частині сезону вже трішки доукомплектувалися і, скажу чесно, забракло нам… ігор. Сім матчів у другому колі – це дуже мало для чемпіонату області. Хлопці тільки почали знаходити порозуміння, налагоджувати зв’язки, а чемпіонат вже завершувався. Думаю футболісти проявили би себе ще краще, якби чемпіонат був довшим. Окрім того, я вкотре зрозумів, що команда не будується за один-два тижні. На все потрібен час. Ми пізно почали підготовку до сезону, відповідно зіграності футболістам "Зорі" не вистачало. Все це в поєднанні і відбилося на виступах хоростківської команди в сезоні-2020, та тому, що вона не змогла піднятися вище по турніріній таблиці.

– Мабуть на грі команди відбилося й те, що не вдавалося проводити повноцінний тренувальний процес, адже чимало футболістів були не місцевих, відповідно не завжди мали можливість приїхати на тренування?

Ви маєте рацію. Хотілося б, щоби команда була на місці і футболісти мали повноцінний тренувальний процес, тоді прийде результат у офіційних поєдинках. Я по-доброму заздрю "Агрону", вони все мають під рукою, мають можливість ледь не щодня збиратися та тренуватися. Хоча ми й так проводили по два тренування на тиждень, хоча, вважаю, що їх мало б бути хоча б три. Але ще раз повторю, ми виходили з тієї ситуації, в якій опинилися і витиснули практично максимум з того, що могли.

Свого часу, Ви сказали, що у другому колі буде зовсім інша "Зоря". І дійсно, провели у перерві між першою і другою частиною чемпіонату масштабну комплектацію. У другому колі це вже була така команда, яку Ви хотіли бачити, чи ще можна було кимось підсилитися?

– Звичайно, могли ще підсилитися, але у той часовий цейтнот, який був між першим і другим колом, ми зібрали доволі кваліфікованих гравців, які могли вирішувати поставлені завдання. Навіть ті ж молоді футболісти показували доволі хорошу гру. Візьмемо 19-річного Віталія Кузьмака або 17-річного Романа Софінського. Другий, відігравши кілька матчів за нашу команду, був запрошений до ужгородського "Миная" (U-21). Звичайно, він міг принести чимало користі "Зорі", це швидкісний футболіст і на свій вік – по-футбольному розумний. Тим не менше, я радий за хлопця, нехай прогресує.

Кого ще можна відзначити з кращої сторони?

– Не хотів би говорити, що хтось зіграв краще, а хтось гірше. В загальному футболісти зіграли так, як вони могли. Якщо "Зоря" вигравала, то на результат працювала вся команда, коли програвала – значить невдало зіграли всі. Футбол – це командна гра!

– А були футболісти, гра яких розчарувала?

– Не те, що я в комусь розчарувався, просто бракувало часу, щоби належно підготуватися до сезону.

Не складно було знайти мову з ветеранами команди, тим самим Петром Соколом, Олегом Скотецьким, які теж чимало пограли і, мабуть. мають своє бачення футболу?

– Я дуже дякую хлопцям, що вони мене прийняли, підтримували у всьому і виконували мої тренерські настанови. Ніхто палки в колеса не вставляв, в такому колективі приємно працювати.

Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку, а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?

– Були матчі хорошого рівня, а були провальні. Найкращий наш поєдинок, на мій погляд, відбувся у Заліщиках, де ми перемогли на той час лідера чемпіонату місцевий "Дністер" – 1:0. Наш суперник тоді зазнав першої поразки в сезоні. А провальним був останній домашній поєдинок чемпіонату проти підволочиського "Збруча-Агробізнес" (3:5). Хоча я б його назвав по-іншому. Мені дуже не сподобалася гра підопічних. Що сталося з футболістами та чому вони допускали дитячих помилок, важко пояснити. Не мають гравців вищої ліги чемпіонату області діяти подібним чином.

Чи була гра чи кілька ігор, які стали переломними для команди, адже старт сезону був не зовсім вдалим?

– У нас в більшості матчів був непоганим малюнок гри, але він не давав потрібно результату. Переломними у цьому плані були два матчі. Спершу з великогаївським "Агроном", з яким ми на домашньому стадіоні зіграли внічию (1:1), а в наступному турі перемогли у гостях згадуваний вище заліщицький "Дністер" (1:0).

Фахівці відзначали, що "Зоря" не грала футбол "бий-біжи", а намагалися діяти в комбінаційний футбол…

– Пробував прищепити гравцям атакувальний та комбінаційний футбол. Така гра, по-перше, подобалася хлопцям, по-друге, нашим вболівальникам. Звичайно, не все вдавалося, ще потрібно було вдосконалюватися та багато працювати на тренуваннях, але малюнок у "Зорі" й справді був і по ньому нас впізнавали.

Ви згадали про вболівальників. Знаємо, у Хоросткові вони одні з найактивніших, постійно і за будь-яких обставин підтримують команду.

– Дуже велике дякую нашим вболівальникам, по правді скажу, довелося чимало пограти на своєму футбольному віці, але таких відданих шанувальників, як у "Зорі", ще не бачив. Що в дома, що на виїзді гравці відчували їхню підтримку і великий їм за це респект. Дай Бог, щоби вони підтримували "Зорю" і в майбутньому.

Для Вас Хоростків – не чуже місто, адже захищали кольори "Зорі" на початку 1990-х та 2000-х. Відчувалося, що приїхали майже до рідного дому?

– Хоростків – це не моя рідна домівка, але приємно було відчувати, що люди мене впізнають, пам’ятають мою гру і з моїм іменем пов’язують повернення футбольної слави "Зорі", яку вона здобула у минулі роки. На останній грі сезону були присутні керівники футбольного клубу, яким я сказав, що в душі максималіст і докладу усіх зусиль, щоби команда у Хоросткові була на видних місцях у всіх змаганнях, в яких братиме участь. Життя покаже, як то воно буде, але зауважу, що Хоростків – футбольне містечко і воно заслуговує мати сильну футбольну команду. 

"Зоря" (Хоростків): 6 місце – 14 матчів:+3=5-6, м’ячі – 15:24, очки – 14

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook