Роман Курдупель: "Великогаївська команда виступила на відмінно, не програвши в чемпіонаті жодного матчу"
Федерація футболу Тернопільської області продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2018 року. На черзі команда, яка стала чемпіоном вищої ліги – "Агрон" (Великогаївська громада). До розмови ми запросили головного тренера команди Романа Михайловича Курдупеля.
– Пане Михайле, охарактеризуйте виступ "Агрона" в чемпіонському сезоні?
– Оцінив би виступ великогаївської команди на відмінно, адже "Агрон" в чемпіонаті не програв жодного матчу. За всю історію проведення чемпіонів області незалежної України це всього третій випадок, коли краща команда впродовж року не знає гіркоти поразки. Що цікаво, в моїй тренерській кар’єрі вже був один такий випадком з теребовлянською "Нивою". Приємно було бачити, як футболісти "Агрона" виходили на кожну гру, в не залежності від суперника і грали виключно на перемогу.
– Не програвши жодного матчу в чемпіонаті, може здатися, що рівень змагань заслабкий?
– Я б так не сказав. Команди були доволі хорошого рівня, просто по підбору гравців ми були краще укомплектовані і мали довгу лавку запасних. Той ж ФК "Вишнівець", хоча й зайняв восьме місце, але відібрав у лідерів дуже багато очок. Найперше молодість і брак досвіду завадили їм рівно, без зривів пройти всю турнірну дистанцію. У перші половині сезону грізним опонентом був зборівський "Колос", який у нас на полі показав дуже хорошу гру, однак у другій частині сезону команда вже не демонструвала такий яскравий футбол і не змогла втрутитися в боротьбу за призові місця.
– Гра на два фронти, зокрема ще й в аматорському чемпіонаті України, не заважала в досягненні поставлених цілей у внутрішній першості?
– До початку чемпіонату планував, щоб "Агрон" зробив серйозний зазор перед конкурентами на внутрішній арені, бо знав, що участь з серпня в аматорському чемпіонаті України може забрати значні сили. Так воно і сталося, після першого кола ми втратили всього два очка, зігравши на виїзді у Чорткові (0:0), отримали суттєву перевагу над конкурентами, тому могли у чемпіонаті області навіть варіювати складом. Хоча навіть за таких умов "Агрон" не переміг у другій частині чемпіонату області всього в одній зустрічі – в Козові (1:1).
– А як пояснити відносно невдалі виступи в кубках, де програли фактично два фінали своєму найпринциповішому супернику "ДСО-Поділля"?
– "ДСО-Поділля" теж команда хороша, з висококласними футболістами. У першому поєдинку за суперкубок на центральному міському стадіоні пропустили два швидкі голи, які й вирішили долю матчу. Хоча протягом гри створили безліч гольових моментів, але в той вечір м’яч вперто не йшов у ворота суперників. А коли пропустили втретє, то вже наша команда не змогла зібратися, не допомогли й футболісти, які вийшли з лавки запасних, які замість того, щоб зі свіжими силами оживити гру, навпаки, нічого путнього на полі не зробили. У Козові в фіналі кубка області загалом була рівна гра, однак суперник краще скористався своїми шансами.
– Назвіть кращі матчі в загалом дуже успішному сезоні для "Агрона"?
– Кожна команда налаштовувалася на нас по-особливому, адже хотіла перемогти чемпіона і лідера сезону. Відповідно легких поєдинків у нас не було, що вдома, що на виїзді. Виділив би з кращої сторони останній матч сезону проти того ж "ДСО-Поділля", в якому ми не залишили супернику жодного шансу (4:2). Практично ідеальний був домашній матч з чортківським "Кристалом", якому нічого не дозволили зробити біля наших воріт, натомість сповна скористалися своїми шансами в атаці. Якісно провели другий тайм у Бережанах, коли програвали 1:2, однак зібрали всі сили в кулак і перемогли (3:2).
– А були такі поєдинки, які Вам не дуже сподобалися?
– По результату були переможними, але я залишився не задоволений найперше якістю гри в домашніх поєдинках проти ФК “Козова" і зборівського "Колоса" та на виїзді в Підволочиську. Перемогли в них на останніх хвилинах, завдяки морально-вольовим якостям і кращій фізичній підготовці. Так, ми записали три очка до турнірної таблиці, але керівництво клубу і я вимагав від футболістів не лише очок, а й якісної гри. Вона вже прийшла з початком другого кола, яке ми провели впевненіше і видовищніше.
– Якщо вдатися до персоналій, хто з гравців великогаївської команди показав себе з кращої сторони, а від кого чекали більшого?
– Хотів би відзначити, що в першому колі в нас була одна команда, а в другому – інша, вважаю сильніша. На старті сезону в "Агрона" були проблеми з гравцями лінії атаки. Тому позицію нападника закрили з приходом Назара Процика, а на місце креативного півзахисника запросили Ігоря Вонса. Останній став нашим козирем. Чогось подібного чекали і від Яна Ковалевського, який був лідером у чортківському "Кристалі", однак травма завадила йому розкритися в повній мірі, хоча наприкінці сезону і він провів кілька успішних ігор. З новачків ще б відзначив Тараса Червонецького. У другому колі значно додав Микола Когута. Щоб сказати, що хтось розчарував, то таких не було. Хотілося більшого від гравців, які виходили на поле в лавки запасних, щоб вони могли безболісно замінити наших лідерів. Звичайно, каші вони не псували і намагалися грати в ритмі, який був запропонований основними гравцями, однак таки відчувалося, що ці футболісти не в тому тонусі.
– Хотілося б дізнатися, що сталося з кращим гравцем і кращим нападником 2017 року Романом Мельником, який у другому колі вже не виходив на поле у складі "Агрона"?
– В першу чергу – це пов’язано з сімейними обставинами, те, що він виїхав закордон. В другу – я хотів і чекав від нього більшого, ніж те, що він показував на полі. У цей момент варіювали складом, хто був кращий на даний момент, той грав у нападі, відповідно Роману не завжди знаходилося місце на футбольному полі. Тим не менше, в останньому поєдинку першого кола Мельник забив два важливих м’ячів "ДСО-Поділля", які принесли команді перемогу (2:1) і я таки сподівався на нього. Однак одного разу він болісно сприйняв, коли не потрапив у заявку на матч і прийняв рішення покинути команду.
– На Ваш погляд, чи справився суддівський корпус з обслуговуванням матчів вищої ліги?
– Не було жодної гри за участю "Агрона", щоб арбітри вплинули на результат. Зрозуміло, що бракує багато кваліфікованих суддів, молоді арбітри ще вчаться, а оцінку нехай їм дають спостерігачі арбітражу, суддівський комітет. Тобто компетентні в тому плані особи.
– Оцініть в загальному організацію самого футбольного сезону?
– Особливих зауважень не маю, окрім того, що два наших матчі не відбулися. Заліщицький "Дністер" до нас не приїхав, а зборівський "Колос" відмовився нас приймати. Якби ці команді знялися зі змагань по фінансових причинах, їхній крок це ще можна зрозуміти, але ж вони продовжували виступати. Вважаю, до них мали б бути застосовані якісь санкції, адже наша команди готувалася до поєдинків і виходило, що все намарно.
– Чи вже зроблені попередні плани на рік наступний?
– З керівництвом клубу мав бесіду. Обговорювали в тому числі питання нашої участі в обласних змаганнях. Ми завершуємо друге коло в аматорському чемпіонаті в середині травня і могла бути ледь не тримісячна пауза, аж по початку серпня – старту нового сезону серед аматорів. Тому було прийнято рішення виступати і в наступному сезоні в чемпіонаті області, натомість відмовитися від кубку. Що ж до підготовки, то її плануємо розпочати на початку лютого, орієнтовно за два місяці по старту офіційних змагань. Запланували участь у Меморіалі Юста, де хотілося б пройти по турнірній сітці якомога далі. Також розраховуємо провести 7-денний навчально-тренувальний збір, як варіант розглядаємо Синьків. Загалом плануємо проводити 1-2 спаринги щотижня, щоб мати можливість награвати склад.
– Ваші рекомендації щодо проведення наступного чемпіонату області?
– Хотілося б, щоб більше команд виступало у вищій лізі, хоча б 14-ть. Також варто запровадити спортивних принцип обміну командами між лігами, коли дві останні команди покидають вищу лігу, а кращі з першої її поповнюють. Або ж запровадити перехідні матчі за право грати у вищій лізі. Варто було б федерації звернути увагу і на інфраструктурні моменти. До прикладу, наш останній поєдинок чемпіонату області відбувався у В. Березовиці за несприятливих погодній умов. Роздягалень не має, тому доводилося переодягатися в автомобілях, після гри брудними їхати додому, бо відступній душ.