Володимир Мариновський: "Головна увага — розвитку дитячого і масового футболу"
На ХІV звітно-виборному конгресі Федерації футболу України одним із п’яти її віце-президентів обрали голову Тернопільської обласної федерації футболу Володимира Мариновського. Відразу після повернення до Тернополя Вільне життя запитало у Володимира Миколайовича, чи було несподіваним для нього подібне рішення:
— Був би нещирим, коли сказав би, що так. Виконком обласної федерації, коли висував свою кандидатуру на посаду президента Федерації футболу України, рекомендував мене до новообраного виконавчого комітету і кандидатом у віце-президенти. Інша справа — гідних претендентів на місця в керівних органах було вдосталь і від інших областей. Кому Анатолій Дмитрович Коньков, якого висунули кандидатом на посаду президента 33 із 49 колективних членів всеукраїнської федерації, віддав перевагу, з’ясувалося вже напередодні конгресу. Багато часу на роздуми стосовно пропозиції ввійти до його команди не мав. Тож обговоривши принципові деталі майбутньої співпраці, дав згоду. Хоча хвилювання, звісно, не полишало до останнього. Адже посада виборна, необхідно було отримати підтримку більшості делегатів.
— Із того часу, як Анатолій Коньков приїжджав до Тернополя претендентом, не змінилися його погляди на шлях розвитку вітчизняного футболу?
— Аж ніяк. Головною ідеєю його виступу на конгресі був розвиток дитячо-юнацького і масового футболу. Причому нова команда, аби домогтися виконання поставленої перед собою мети, має намір заручитися серйозною державною підтримкою. Коли буде прийнята державна програма розвитку футболу, то й на місцях зможуть на законних підставах фінансувати для початку хоча б найнеобхідніше. Погодьтеся, не є нормальним, коли діти не мають у чому займатися, не мають де займатися. А їхні наставники, часто працюючи на півставки, змушені ще й просити в батьків гроші, щоб виїхати на той чи інший матч.
Сказане, звісно, не означає, що новий керівний склад федерації відкидає все зроблене попередниками. За дев’ятирічний період підготовки до фіналу чемпіонату Європи чимало вдалося досягти. Згадайте уроки футболу, майданчики зі штучним покриттям. Але "Євро-2012" минуло, подякували всім, хто заслуговував, потрібно рухатися далі. Якщо наша країна зуміла гідно провести турнір такого рівня, то й, цілком логічно, її діти, зрештою, всі охочі заслуговують на те, аби займатися улюбленою грою в умовах, не гірших, ніж їхні ровесники в Європі.
— Як віце-президент, ви, здогадуюся, швидше за все, за Західну Україну відповідатимете.
— На першому засіданні виконкому, яке відбулося минулого понеділка, ще конкретного розподілу обов’язків не було. Визначилися лише з тим, що суддівський комітет очолить відомий у минулому арбітр Василь Мельничук із Сімферополя. Надто багато останнім часом знову нарікань на необ’єктивне суддівство. Та ще створили робочу групу з підготовки змін і доповнень до статуту федерації. Очолити її доручили мені. Маємо до наступного засідання внести пропозиції, відредагувати раніше подані. Скажімо, вже на конгресі визначилися: керівні органи федерації відтепер обирають не на п’ять, а на чотири роки. Кількість членів виконкому скоротили з двадцяти дев’ятьох до п’ятнадцяти, а кількість віце-президентів — до п’ятьох, із яких два — перші.
Стосовно ж кураторства західного регіону — мабуть, так і буде. Та ще за кілька комітетів кожному з віце-президентів доручать відповідати.
— Щиро вітаю вас із обранням, переконаний, що вболівальники теж зичать, аби ваша праця у Федерації футболу України посприяла відродженню слави тернопільського футболу.
— Дякую.
