Про нас | Корисні посилання | Реклама
увійти | реєстрація

Юрій Захарків: "Останнє місце у Першій лізі тисне на ФК Тернопіль"

категорія: Футбол | дата: 22 04 2017 | переглядів: 640

Найкращим молодим гравцем змагань Ліги у 25-му турі ПФЛ спільно з премією Золотий талант України визнали 21-річного форварда «Тернополя» Юрія Захарківа.

Лише в своєму п’ятому матчі у новому футбольному році аутсайдер чемпіонату першої ліги здобув першу перемогу над «Скалою» — 1:0.

Приніс її влучний удар зимового новачка команди. І хоча після того тернополяни вже встигли програти «Буковині» перенесений матч 19-го туру (0:4), саме успіх Захарківа став, на думку, експертів найпомітнішим у 25-му турі. Вітаємо молодого лауреата і на пам'ять про номінацію даруємо форварду фірмову футболку німецького бренду JAKO, яку ПФЛ вручить йому на одному з найближчих матчів.

— Юрію, перша перемога у цьому році важко далася твоїй команді?

— Важко, насамперед, тому що до того були невдалі ігри і психологічно важко було. Плюс останнє місце тисне на нас.

— Твій гол стався після вкидання аута і удару головою — це награна комбінація чи експромт?

— У нас є гравці, які далеко кидають аути, тож ми робимо з них справжнісінькі стандарти.

— Раніше щось подібне забивав?

— Навіть не думав, що там м’яч у воротах, спиною знаходився до епізоду.

— Еге ж, просто сидів на газоні.

— Спочатку думав, що зфолив. А потім партнери підказали, що гол.

— Це твій другий за «Тернопіль», і він знову приносить очки команді. Вперше ти відзначився у стартовому весняному турі, внічию із «Сумами» зіграли (2:2). Виходить, без твоїх голів і очок у команди немає.

— Так, важко нам дається.

— Ти прийшов до «Тернополя» взимку. Не страшно було приєднуватися до команди-аутсайдера?

— Ні, адже я йшов сюди, як взагалі півтора роки без футболу був. У мене важка травма була, хотів грати, набрати форму. А запросила команда із мого рідного міста, ось і вирішив залишитися.

— Багато хто з фахівців каже, що за грою «Тернопіль» не своє місце посідає. Ти як вважаєш?

— Гадаю, що так. Якби не це останнє місце… А так психологічно тисне, та ще й керівництво додає. Якби не було тиску, думаю, були б спокійно в середині.

— А інші учасники на своїх місцях розташувалися? Лідери, зокрема?

— Перша четвірка — справді гарні команди, які готові грати у Прем’єр-лізі.

— Проти якого захисту тобі довелося найважче?

— Проти «Колоса».

— Ви знову програли перенесений матч «Буковині». Що не склалося?

— Не знаю як і сказати. Перший гол надломив, психологічно сіли. Загалом непогано грали, але не виходило щось у нас.

— Ти вихованець саме тернопільської ДЮСШ. Сам із цього міста?

— Так, я родом із Тернополя, але п’ять з половиною років був у «Карпатах». У футбол потрапив ще в школі. Вчитель фізкультури привів до секції, ми до нього ходили з друзями, і після пішли в спортивну школу. Нас четверо було, але так вийшло, що тільки я залишився у футболі.

— Два роки в ДЮФЛУ ті відіграв за «Тернопіль», а у 2011-ому виступав вже за «Карпати». Як стався цей перехід, батьки без проблем відпустили до Львова?

— Батьки запитали, чи я хочу. Я хотів спробувати себе, чув про цю команду, до того ж зателефонував тренер з Тернополя і сказав, щоб я їхав з «Карпатами». Поїхав і був там.

— У кого тренувався?

— Бойчишин, Вовчук, Горячий і Кикоть. Один рік — двоє наставників, в другий рік інші.

— В чемпіонатах ДЮФЛУ — 22 голи в 69 матчах. Це нормально, чи все ж мало для центрфорварда?

— Мало, але як є.

— Багато ваших хлопців із команди «Карпат» U-17 потрапило до U-19?

— Шестеро чи семеро. А зараз вже тільки двоє в «Карпатах», хто в Чернівцях, чи в Олександрії.

— У сезоні-2013/2014 ти з командою U-19 здобув бронзові нагороди під керівництвом Ігора Йовічевича. Чудовий був час?

— Так, Йовічевіч як тренер хороший, і людина гарна, приємно було працювати з ним.

— Сподівався, що й тебе забере до першої команди, яку він згодом очолив, гратимеш в основі?

— Старався і все робив, щоб потрапити в команду. Дали шанс спробувати.

— Ти й дебютував в УПЛ у 2015-му році, в матчі проти «Іллічівця» (0:1), замінивши Голодюка. Розкажеш про враження?

— Я думаю, це найголовніше після гри в дублі. До мене підійшов тренер і сказав, що я лишаюся з першою командою. Це була найбільша несподіванка! Переживання були до матчу, вже в розташуванні першої команди. Але з початком гри хвилювання пропало, хотілося вийти і показати себе.

— Чому не склалася подальша кар’єра в «Карпатах»?

— Насамперед, тому що в мене була травма. Та й стосунки з тренером не склалися.

— Сезон 2015/2016 ти розпочав у дублі «Карпат», а в 2016-му його не продовжив. Куди подівся на цілий рік?

— Все так. Хрестоподібні зв’язки порвав. Сталося це на тренуванні, але виглядало так, що думали ніби просто смикнув бокову. І через два дні вийшов проти «Олександрії» на обезболюючих, потім просто бігав і відчував дискомфорт, але щойно вийшов на другий тайм, вже не міг просто встати.

Два місяці не могли точний діагноз встановити, на МРТ — розрив, але лікарі казали, що немає, тому що коліно не напухає. І так довше вийшло. В «Карпатах» з реабілітологом лікувався.

— Вже граючи за «Карпати» ти паралельно виступав за команду «Тернопіль-Педуніверситет» у чемпіонаті серед студентів. Як вдавалося поєднувати?

— Я там два матчі зіграв. Це давно було вже, і то на початку сезону, коли ми готувалися до ігор. Я там на тайм виходив, не більше.

— Ти й досі вчишся? На якому факультеті?

— На «фізичному вихованні», четвертий курс, цього року вже закінчую.

— Юра, зрозуміло, що до самого міста тобі звикати не довелося. А до нового колективу?

— Хлопців і раніше знав, все було просто, відразу з усіма познайомився. Не сказав би, що таким важким був період адаптації. Не було такого.

— Студенти ще є в «Тернополі»?

— Є, то Кривий, Курило, Дорі. Не можу сказати, що з кимось товаришую. У нас настільки дружній колектив, що кожен з усіма спілкується і навпаки.

— За контрактом ти належиш «Карпатам»?

— Я вже залишив «Карпати» на правах вільного агента.

Бліц

— Народився і почав займатися футболом у Тернополі.

— Мій перший тренер Роман Михайлович Курдупель.

— У Європі з дитинства вболівав за «Мілан», коли Шевченко там був.

— Із гравців зараз подобається Фернандо Торрес.

— Футбольна мрія є, хочеться пограти в гарному чемпіонаті, прогресувати.

— Серйозного хобі немає. Люблю просто погуляти, в кіно сходити. Ну, за комп’ютером посидіти, переважно в інтернеті.

За матеріалами ПФЛ

Коментарі
Гість не може залишати коментарі  Залогінитись   Зараєструватись
Loading...
ПОГОДА

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: