У 2016-му році тернопільська футбольна команда змінить назву
Жіноча футбольна команда Тернополянка в 2015 році дебютувала у найвищій футбольній лізі України. Її сьоме місце в дебютному сезоні (серед восьми команд-учасниць) не є чимось особливим, але підопічні тренера Володимира Левчука зуміли попсувати нерви не одному сильному колективу. А на завершення сезону в зимовому Кубку України Тернополянка і взагалі зуміла вибороти "бронзу". Своїми враженнями від 2015 року та планами на рік прийдешній із читачами Номер один поділився президент клубу Антон Рекуш.
— Тернополянка сезон завершила на сьомому місці, відставши від шостого (команди з Умані) на одне очко. На мій погляд, сезон у силу певних причин видався не дуже успішним. У першу чергу це сталося через те, що нам не вдалося підібрати гравців відповідного рівня, по-друге, у ході чемпіонату команду залишило троє гравців основного складу. І насамкінець, дебютанту не просто грати серед еліти українського жіночого футболу. Але, як би там не було, зайнята позиція дозволяє нам і на наступний рік продовжити виступи у вищій лізі.
— Кого з футболісток Тернополянки хотіли б особливо відзначити?
— Тішить зростання рівня гри місцевих вихованок — Світлани Яруш та Лілії Головко. За 18-річною Яруш "полює" не один клуб вищої ліги. Вдячний і приїжджим гравцям, які допомогли команді в її дебютному сезоні серед української еліти. Особливо хотів би подякувати досвідченій Тетяні Громовській, котра як надійно грала на футбольному полі, так і допомагала в тренувальному процесі. Варто відзначити трьох дівчат із Кам’янця-Подільського, яким ще бракувало досвіду виступу на такому рівні, але у бажанні їм не відмовиш.
— Який матч чемпіонату виокремили б серед інших?
— Це, мабуть, виїзний поєдинок у Костополі. Перед матчем була розмова із гравцями, яким говорилося, що програти не маємо права, адже за плечима у дівчат були дві поспіль поразки, а опісля — три виїзних поєдинки, в тому числі з сильними колективами з Чернігова та Харкова. В тому матчі тернополянки, на жаль, поступилися (0:2), але претензій до своїх гравців у мене не було. В тому матчі дівчата боролися за кожен м’яч, двоє гравців згодом звернулися в лікарню, на дві команди отримали шість попереджень та три вилучення. Тобто навіть поразка в даному випадку дуже цінна. Разом з тим, саме після цього матчу клуб розпрощався з трьома провідними футболістками — капітаном Панцулая та оборонцями Дмитренко й Віхоть, які своєю позафутбольною позицією поставили у дуже незручне становище тренера та мене як президента клубу (Віхоть не дограла чемпіонату, але за зимовий кубок грала за тернопільську команду — авт.). Також ми непогано зіграли домашню зустріч з Житлобудом-1. Мали можливості у першому таймі двічі відзначитися, але не зробили цього, за що досвідчений суперник нас покарав. Якщо брати переможні матчі, то досить упевнено команда відіграла поєдинок проти Іллічівки, забивши суперницям з Маріуполя три "сухих" м’ячі.
— Відносно невдалий виступ у чемпіонаті компенсувала "бронз" у Кубку України…
— Коли федерація заздалегідь оголосила про проведення у грудні в Умані (Черкаська обл.) I-го зимового Кубка України, нам вдалося укріпити склад, запросивши ряд кваліфікованих дівчат (Боярова, Петрик, Душеїна, Свердлова, Романова). Провели двотижневий збір, потім поїхали на змагання, де доволі успішно виступили. На груповій стадії кубка Тернополянка посіла у групі друге місце в запеклій боротьбі за путівку до фіналу, поступившись команді з Костополя — 0:1. У поєдинку за "бронзу" в драматичній грі з великою кількістю жовтих і навіть червоної картки вдалося перемогти місцеву Пантеру, склад якої підсилився збірницями України (1:1 — осн. час, 5:4 — по пен.).
— Окрім виступів у чемпіонаті і Кубку України, футболістки команди виступали і на інших змаганнях?
— Тернополянка стала базовою командою Тернопільського державного економічного університету на універсіаді в Білій Церкві. Дівчата гідно виступили, дійшовши до фіналу, де поступилися команді, складеній із гравців харківського Житлобуду-2 ("бронзовий" призер чемпіонату України — авт.). А ще двоє футболісток нашої команди (Натія Панцулая та Ольга Лис) у вересні брали участь у чемпіонаті світу з вуличного футболу, який проходив в Амстердамі (Голландія). Виступаючи у складі змішаної команди збірної України, дівчата вибороли "срібні" нагороди.
— Чи запрошували представниць Тернополянки до різних збірних України?
— У збірних наших представниць поки немає. Особисто звертався до тренера національної збірної Володимира Реви, щоб той уважно переглянув гру Натії Панцулаї, вона навіть була запрошена на тренувальний збір, але так і не зіграла.
— Була інформація, що команда деякі офіційні матчі проведе в Тернополі на міському стадіоні. Чому цього так і не сталося?
— Тут є дві причини. По-перше, у Тернополі є дві чоловічі футбольні команди, які через тиждень на вихідні проводять свої домашні поєдинки на міському стадіоні. По-друге, щоб тернопільський вболівальник пішов на жіночий футбол, потрібно дати йому якісний продукт. Тому домашні матчі проводили на затишному стадіоні в приміських В. Гаях. Разом з тим, сподіваюся, що в 2016 році ситуація зміниться (вже є принципова домовленість із керівництвом міста) і тернопільська публіка матиме змогу почачити матчі за участю жіночої команди.
— Бич українського чоловічого футболу останніх років — договірні матчі на "контору". Чи має місце щось подібне в жіночому футболі?
— На предмет цього я постійно спілкувався з представниками федерації та комісарами матчів. Під сумнівом були навіть два поєдинки за участю тернопільської команди. Компетентні органи розібралися в ситуації, виявили винних осіб, на щастя, ніхто з нашої команди в цих маніпуляціях участі не брав. Моя позиція однозначна: у подібних «іграх» я ніколи не грав і грати не буду.
— На початку нашої розмови Ви згадували про не зовсім якісну селекційну роботу. Тобто зміни в команді, однозначно, будуть?
— Як президент клубу, хотів би, щоб у команді грали лише тернопільські футболістки. Але у мене є бажання вигравати, а не бути на передостанньому місці турнірної таблиці. В нинішніх реаліях, щоб досягати хороших результатів, потрібно запрошувати кваліфікованих футболісток з інших регіонів. Тренер Володимир Левчук задоволений рівнем гри нових дівчат із Києва, Львова тощо, яких було запрошено на зимовий Кубок України. Домовлятимемося з ними про повноцінний перехід до тернопільської команди для участі в наступному сезоні у вищій лізі. Окрім того, плануємо точково підсилитися ще кількома гравцями, цілком можливо і з-за кордону.
— Нині дівчата у відпустці. Коли варто очікувати початку тренувальних зборів?
— Після Різдвяних свят збираємо дівчат, які на базі економічного університету готуватимуться до традиційної зимової першості України. Саме через ці змагання будемо визначатися як з новачками, так і з діючими виконавцями команди, хто залишиться у складі. Все залежатиме від фізичної підготовки та рівня майстерності.
— Відомо, що утримання футбольної команди — задоволення не з дешевих…
— Це правда. На заробітну плату, оренду житла приїжджим гравцям, харчування, переїзди в інші міста потрібні значні фінанси. Наразі фінансові питання закривав особистим коштом, ніхто мені не допомагав. Водночас хочу подякувати ректору економічного університету Андрію Крисоватому, на базі якого проводимо тренувальний процес. Щодо наступного сезону, то є амбіції поборотися за призові місця. Хоча я добре розумію: щоби бути у призах жіночого футболу, потрібен бюджет із шістьма нулями. Сподіваюся, що втілити ці мрії допоможуть небайдужі люди, які фінансово допоможуть тернопільському жіночому футболу.
— Перед Новим роком стало відомо, що у 2016 році Тернополянка буде грати під іншою назвою.
— Нарешті завершилася епопея з перейменуванням клубу Тернополянка. Незважаючи на те, що ще на початку 2015 року було подано документи про перейменування до Комітету жіночого футболу, клуб змінив назву лише наприкінці року. У 2016 році Тернополянка виступатиме під назвою ЖФК Українка. Це насамперед сталося винятково через юридичні нюанси. Водночас шанувальників жіночого футболу можу запевнити, що й далі команда базуватиметься в Тернополі.
СТАТИСТИКА
Виступи футболісток Тернополянки у чемпіонаті України 2015 року: воротарі: Ірина Славич — 11 матчів, Дарина Бондарчук — 4; захисники: Алла Клавдієнко — 13 (3), Яна Кожевнікова — 13, Лілія Головко — 13, Катерина Сивець – 11 (1), Ірина Віхоть — 11, Марія Гришко — 10, Тетяна Громовська — 7, Ірина Дмитренко — 7; півзахисники: Світлана Яруш — 14 (1), Іванна Рубаха—– 13 (1), Тетяна Гаврось — 11 (2), Марта Чернетта — 6; нападники: Ольга Лис — 13, Натія Панцулая — 11 (4), Аліна Якубович — 11 (1).
ЦИТАТА
Володимир Левчук, головний тренер Тернополянки:
— Мене як тренера тішить те, що всі наші тернопільські дівчата прогресують. Хтось швидше, хтось повільніше, але в будь-якому разі вони два роки тому лише познайомилися з футболом, але вже мають певні здобутки: не пасуть задніх у вищому дивізіоні, завоювали третє місце на зимовому Кубку країни, а ще достойно виступили на універсіаді. Безумовно, в команді мають бути і досвідчені гравці, без яких неможливо на щось серйозне претендувати.
