Ігор Будзінський: "Бокс – це щось більше ніж хобі"

7-12 липня вперше у Тернополі відбудеться Чемпіонат України з боксу серед юніорів. Учасниками чемпіонату стануть 350 професійних бійців з усіх куточків України.

Тернопіль представлятимуть 11 спортсменів із боксерських клубів "Шкіряна рукавичка" та "Поєдинок". Ми поспілкувалися із Ігорем Будзінським, 16-річним вихованцем СК "Шкіряна рукавичка".

— Що для тебе бокс: хобі, чи ти бачиш у цьому свою майбутню професію?

— Бокс — це не просто захоплення, це щось більше ніж хобі. Я займаюсь уже 8 років. Серйозно тренуюсь і маю звання кандидата в майстри спорту. Планую досягти майстра спорту України з боксу, а далі буде видно.

— Як батьки ставляться до твого захоплення, адже це травматичний вид спорту?

— Батьки мене підтримують, завдяки їм я зараз займаюсь спортом. Коли я був малим, страшенно не хотів ходити в зал. Мені не подобався бокс, і батьки мене змушували ходити на тренування. Тато казав: давай, йди на бокс, вчися захищатися. А зараз я ходжу сам, виріс і зрозумів, що бокс — це круто. Мама деколи не хоче приходити на змагання, каже що їй "тяжко" дивитись.

— Ти заохочуєш друзів ходити з тобою на тренування?

— Я ніколи сам не пропонував друзям іти в зал. Якщо мене запитають де тренуюсь, в які години, чи можна прийти, то звісно, я тільки "за". Але щоб заохочувати, змушувати — ні, це вибір кожного.

— Як гадаєш, ти гідно виступив на відбірковому чемпіонаті у Палаці спорту?

— Не можу сказати, що виклався на 100%. Я виграв всі 3 бої, але останнім поєдинком я не дуже задоволений, тому треба ще напрацьовувати техніку. Цей чемпіонат був для того, щоб ми для себе зрозуміли що ми можемо зараз, і над чим ще потрібно працювати. Ми подивились на свої помилки і допрацьовуємо їх на тренуваннях.

— Що тобі дається найтяжче в опануванні техніки боксу?

— Навіть не знаю, для мене найтяжче підібрати правильну дистанцію від суперника. А все інше напрацьовується з часом.

— Чого ти чекаєш від чемпіонату України з боксу 2015?

— Кожен з нас хоче виграти. Буду готуватися, щоб отримати перемогу. А оскільки ми боксуємо вдома, треба гідно виступити, щоб не було соромно за своє місто.

— Ти вже приймав участь у чемпіонатах подібного рівня?

— Я вже не раз приймав участь у чемпіонатах України. Але першого місця жодного разу не здобував. У мене були другі, треті місця. Зараз докладаю багато зусиль, бо прагну зайняти перше.

— Які змагання вразили тебе найбільше?

— Кожні змагання залишають якісь емоції та спогади. Найбільше запам’яталось і сподобалось, коли ми їздили в Керч. Там море, пляж — що ще потрібно для щастя? Після змагань ми пішли плавати, загоряти, — відпочили на ура.

— Розкажи про ваш боксерський колектив?

— Наш колектив як одна велика сім’я, ми завжди разом. Разом гуляємо, і на змаганнях разом: не так, що тренер сидить в одній кімнаті, а ми в іншій. Ні, у нас з ним дружні стосунки.

— Що порадиш своїм одноліткам, які весь день проводять перед комп’ютерними моніторами?

— Займатись будь-яким видом спорту, бо це корисно для здоров’я. Та й дівчатам це більше подобається, ніж коли ти п’єш, куриш і весь день сидиш перед комп’ютером — "задротнічаєш".

Джерело: Тернополяни