Про нас
увійти

Чемпіон світу з фрі-файту Ігор Слюсарчук мріє виступити у США

категорія: Єдиноборства | дата: 13 09 2012 | переглядів: 962
Чемпіон світу з фрі-файту Ігор Слюсарчук мріє виступити у США

Тернополяни Ігор Слюсарчук та Олександр Долішній успішно виступили на чемпіонаті світу з фрі-файту у Португалії. Перший отримав пояс чемпіона вже вдруге у кар’єрі. Олександр Долішній зупинився за крок від омріяного чемпіонства — у фіналі він поступився дагестанцю.

— Розпочинати шлях до чемпіонства я повинен був із чвертьфіналу. Проте мій суперник отримав травму, — каже чемпіон світу з фрі-файту Ігор Слюсарчук. — Це такий спорт, що травмуватися тут дуже легко.

Тернополянин Ігор Слюсарчук 25 серпня отримав титул чемпіона світу з вільного бою у ваговій категорії понад 89 кілограмів. Змагання відбулися у португальському містечку Пезу-да-Регуа та зібрали більш ніж 20 команд-учасниць. Примітно, що з трьох нагород української збірної дві належать нашим землякам, з клубу "Характерник" (Тернопіль).

— Я автоматично потрапив у півфінал, де зустрівся з іспанцем. Мій суперник ще до поєдинку поводив себе трішки зухвало, можливо, сприймав мене не надто серйозно, — продовжує спортсмен. — Такі його дії ще більше мене налаштували на перемогу — дуже хотілося виграти у нього. Це я і зробив, але були деякі труднощі. У липні я брав участь у телевізійному проекті "Колізей". Один із моїх суперників Павло Кущ травмував больовим прийомом мені руку. Відтак довелося змінювати підготовку до чемпіонату світу, адже в повну силу працювати правою рукою я не міг.

За словами Ігоря разом із тренером Валерієм Чоботарем він поміняв стратегію підготовки до світового чемпіонату. У фіналі наш земляк здолав "великого" суперника, що представляв Бразилію.

— Мій тренер Валерій Чоботарь поміняв тактику тренувань та боїв. Тренер радив більше працювати на дистанції, ногами, — каже Ігор. — І, власне, так ми й побудували підготовку до цього бою. Вже у фіналі мені дістався дуже нелегкий опонент з Бразилії. Він був більшим за мене, а об’єм руки, мабуть, був як моїх дві. Утім, разом із тренером ми обрали вірну тактику. Мені довелося більшу частину поєдинку триматись на дистанції, а вже під кінець викладатися на повну. В одному із епізодів я влучив супернику у сонячне сплетіння, він відчув біль, а далі я наніс йому ще серію ударів, які й принесли мені підсумкову перемогу.

Однією із особливостей цьогорічного чемпіонату світу з фрі-файту було те, що спортсмени проводили бої під відкритим небом. Жаркий португальський клімат дещо заважав.

— Це було незвично для нас, адже ми звикли змагатися у приміщенні, — пояснює Ігор Слюсарчук. — У Португалії клімат жаркіший, ніж в Україні, а тому під відкритим небом проводити бої було непросто, важкувато було дихати. Втім, коли ми готувалися на "Січі" (тренувальний табір в с. Червона Діброва на Чернівеччині) тренер робив так, щоб температура була схожою до тієї, яка, власне, була у Португалії. Зал у нас був під відкритим небом, а на тренування ми виходили у найбільший пік жари. Все це робилося для того, щоб на чемпіонаті світу не було жодних несподіванок, щоб ми звикли до такого клімату.

Тернополянин зізнався, що перед виходом на бої хвилювався, адже боротися довелося за честь всієї країни.

— Кожен спортсмен перед виходом на бій переживає. Я впевнений, що навіть ті, хто заявляє що нічого подібного не відчувають, лукавлять, — каже Ігор Слюсарчук. — Звісно, як такого страху немає, але є доля переживань. Ти представляєш свою країну, б'єшся за її честь, а тому хочеться виступити якнайкраще. Відповідно я добряче хвилювався перед боями, але тренер Валерій Георгійович перед боями підходив до мене, налаштовував на поєдинок і все вийшло за нашим планом.

Тепер вже у дворазового чемпіона світу з фрі-файту є мрія — позмагатися із найсильнішими бійцями світу. До неї він йде наполегливо та сподівається у майбутньому дійти до поставленої цілі.

— Всі найсильніші бійці на даний час зібрані за океаном, у США. Там є конкретні промоутери, які займаються організацією боїв та бійцями, — розповідає Ігор. — Там бути бійцем — це професія. Я дуже мрію потрапити туди і позмагатися з сильними супротивниками. Вважаю, що це буде прорив для України у змішаних єдиноборствах та у фрі-файті зокрема. Зараз жоден український боєць не представлений в США. Я мрію та працюю над своєю метою, і сподіваюся у майбутньому досягти поставленої цілі.

А от досвідчений спортсмен та тренер Олександр Долішній на чемпіонаті світу з фрі-файту виступив у ваговій категорії до 72 кілограмів. Боєць зізнався, що до поєдинків чемпіонату світу готувався дуже ретельно і свідченням цьому є здобутий результат.

— Підготовка до чемпіонату світу тривала дуже інтенсивно. Більше ми працювали над силовою підготовкою та витривалістю, — каже Олександр Долішній. — Формула бою являла собою один раунд на десять хвилин і це надзвичайно важко. Тому саме на силу і витривалість звертали найбільшу увагу при підготовці. Готувався я на нашій "Січі", тренувальній базі, що розташована серед гір на Буковині. Там ми багато тренувалися, мали по два тренування на день. Відпрацьовували чимало силових вправ, а також технічних дій. Тобто тренування були важкі, і відповідно кінцевий результат хороший.

Олександр, на відміну від Ігоря Слюсарчука, вступив у дію на стадії чвертьфіналу. Він за допомогою задушливого прийому подолав опір сильного опонента із Дагестану.

— Поєдинки у моїй ваговій категорії розпочиналися на стадії чвертьфіналу. У 1/4 довелося працювати із дагестанським спортсменом. Було важко, адже я перший розпочинав бої з нашої команди у чужій країні, — зізнався боєць. — Хоча була у мене хороша підтримка, адже українці, які проживають у Португалії вболівали за мене. Дагестанці – дуже сильні спортсмени, а тому проти них завжди діяти не просто, вони здорово підготовлені. Практично весь бій пройшов у партері, на землі. Мені довелося багато оборонятися, адже суперник атакував. Утім, це відбувалося до певного моменту. Я побачив, як працює суперник, зауважив його помилки та переміг задушливим прийомом, обійшовши його зі спини.

У півфіналі Олександр Долішній змагався із українцем. Цей бій не лише приніс нашому бійцю перемогу, але разом із цим травму, яка заважала у фінальному протистоянні.

— Ми провели повний бій, обоє прагнули цієї перемоги та виходу до фіналу, — каже він. — Мені вдалося перемогти за рішенням суддів, по очках. І хоча суперник був високого рівня, але моя тритижнева підготовка не пройшла марно — я зумів вистояти і перемогти. Однак, у півфіналі зазнав невеликої травми — потягнув лівий голіностоп. Тобто на фінальний поєдинок виходив з пошкодженням. Фінальний бій я провів теж із суперником який представляв Дагестан. Одразу ж скажу, що суперник був дуже міцним та важким. З ним ми відпрацювали весь поєдинок і так сталося, що судді віддали перевагу йому, а я став другим.

У найближчих планах нашого спортсмена — поборотися за чемпіонство у дивізіоні "еліта", а у перспективі таки досягти омріяного чемпіонства на світовому рівні.

— Знаю, що в Україні планують проводити поєдинки у дивізіоні "еліта". Хочу взяти там участь та поборотися за пояс чемпіона серед професіоналів, - зізнався Олександр. — Перші турніри орієнтовно розпочнуться у грудні. Звісно ж, буду готуватися до наступного чемпіонату світу. Можливо, зміню підготовку і гадаю, що тренери мені у цьому допоможуть. Хочеться показати ще кращий рівень бою.

Джерело: 20 хвилин

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook